Бойцов Денис Миколайович
Денис Бойцов  | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | Денис Миколайович Бойцов |
| Громадянство |
 Росія |
| Народився |
14 лютого 1986 (38 років) Орел, СРСР |
| Проживання | Гамбург, Німеччина |
| Вагова категорія | Важка (англ. heavyweight) (більше 90,892 кг) |
| Зріст | 185 см |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 21 вересня 2004 |
| Останній бій | 15 червня 2013 |
| Боїв | 36 |
| Перемог | 35 |
| Поразок | 1 |
| Нічиїх | 0 |
| Не відбулося | 0 |
Дени́с Микола́йович Бойцо́в (народився 14 лютого 1986, Орел, СРСР — російський боксер-професіонал, Виступає у надважкій ваговій категорії (англ. Heavyweight).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 14 лютого 1986 в Орлі. Займатися боксом почав у 5 років. У юному віці домігся значних успіхів в аматорських змаганнях як на внутрішній, так і на міжнародній арені. Двічі перемагав на чемпіонатах світу серед юнаків - в 2001 (Баку, Азербайджан, вагова категорія до 71 кг.)[1] і в 2002 (Кечкемет, Угорщина, вагова категорія до 81 кг.), вигравав «золото» молодіжного чемпіонату світу 2004 (Чеджу, Південна Корея, вагова категорія понад 91 кг.)[2]. Загалом упродовж любительської кар'єри провів 130 боїв, здобув в них 115 перемог. Майстер спорту міжнародного класу . Всю свою любительську кар'єру Денис провів під керівництвом тренера Аспідова Івана Івановича. Освіта - вища (Орловський державний технічний університет , спортивний менеджмент)[3]. Одружений, дітей немає.
Любительська кар'єра[ред. | ред. код]
Перші серйозні досягнення в аматорських змаганнях прийшли до Дениса в юнацькому віці. Бойцов однаково успішно виступав як на внутрішньоросійською, так і на міжнародній арені. У 2001 році він впевнено виграв чемпіонат світу серед юнаків, що проходив в Баку (Азербайджан), здолавши всіх своїх суперників у ваговій категорії до 71 кг. У наступному сезоні Бойцов став переможцем юнацького чемпіонату Росії (категорія до 81 кг.) і отримав перепустку в угорський Кечкемет, на чергову світову першість. Підсумковим результатом виступу Дениса в Угорщині стала завойована їм золота медаль. Свій високий рівень Бойцов підтвердив і в наступній віковій групі. У 2004 росіянин у відмінному стилі виграв чемпіонат світу серед юніорів в Південній Кореї в категорії понад 91 кг . Після перемоги в Чеджу Денис прийняв остаточне рішення перейти в професійний бокс[4].
Професійна кар'єра[ред. | ред. код]
Професійну кар'єру Денис почав, маючи на руках контракт з відомою німецькою промоутерською компанією «Universum Box-Promotion»(Клаус-Петер Коль).
На професійному рингу Бойцов дебютував 21 вересня 2004 у віці 18 років. Більшість своїх боїв провів у Німеччині , три поєдинки - в Австрії . Тренером Дениса аж до 2009 року був маститий німецький фахівець Фріц Здунек. Після відходу тренера з «Universum» підготовкою Бойцова до поєдинків займається знаменитий у минулому радянський боксер, призер аматорського чемпіонату світу та багаторічний володар професійного титулу WBO в легкій вазі Артур Григорян.[5]
Дебютувавши на професійному рингу в вересні 2004-го року, Бойцов до кінця року встиг провести чотири бої. У перших трьох поєдинках суперники Дениса не витримали потужних ударів Дениса в першому ж раунді, дозволивши росіянину оформити перемоги технічним нокаутом. Четвертим за рахунком опонентом Бойцова став досвідчений білоруський боксер Олег Цуканов[6].
У 2005-му році Денис продовжив зустрічатися з боксерами, в послужному списку яких кількість поразок на професійному рингу переважало над кількістю перемог. До вересня він провів ще чотири бої, нокаутувавши всіх своїх опонентів у першому ж раунді. В особі угорського важкоатлета Яноша Шомоді Бойцов вперше в професійній кар'єрі отримав суперника з позитивним балансом перемог[7].
До кінця року Бойцов виграв ще два бої, нокаутувавши, відповідно, в першому і другому раунді білоруса Ігоря Шукало і досвідченого угорського важкоатлета Золтана Петрані. Наприкінці 2005 року, Денис виграв ще 2 рейтингових поєдинки нокаутом в ранніх раундах. У 2006 році виграв ще 3 поєдинки нокаутом, і в липні, вийшов на перший 8-й раундовий бій з досвідченим бразильцем Едсоном Сезаром Антоніо. Денис відправив у нокдаун опонента у другому раунді, але бразилець зумів протриматися до кінця бою, і став першим боксером, який протримався і програв не нокаутом, а за очками Бойцову.
Наступний поєдинок, Бойцов провів у серпні 2006 року, за звання чемпіона світу серед молоді за версією WBC . Денис завоював титул, нокаутувавши перспективного чеського боксера, Ондрея Палу в 5-му раунді, 10-ти раундового бою. У квітні 2008 переміг за очками джорнімена Роберта Хоукінса, а в листопаді 2008 року, переміг американця, Вінні Маддалоне. У лютому 2009 року, Денис нокаутував у другому раунді Ізраеля Карлоса Гарсію в 12-ти раундовому бою, і завоював інтерконтинентальний титул WBA.
Бій з Тарасом Біденко[ред. | ред. код]
6 червня 2009 Денис вийшов на ринг з досвідченим українським боксером, Тарасом Біденко. З перших хвилин поєдинку стало очевидним, що росіянин має значну перевагу не тільки в ударній потужності, але й у швидкості рук. В результаті Біденко, який і сам раніше відрізнявся хорошою швидкістю і рефлексами, часто не встигав реагувати на блискавичні короткі «постріли» Бойцова. Денис діяв набагато активніше і нокаутував Біденко в 7-му раунді
2009 — 2013[ред. | ред. код]
У вересні 2009 року Денис нокаутував у 7-му раунді американця Джейсона Гаверна. Потім у січні 2010 року нокаутував у другому раунді американця Кевіна Монті. Після цього бою Денис отримав травму правої кисті і був змушений тривалий час не виходити на ринг. Повернувся через 10 місяців і нокаутував німця Майка Шеппарда. Травма знову себе проявила, і Денис знову взяв невелику паузу. У вересні 2011 року Бойцов нокаутував американця Метью Гріра[8], а потім у січні 2012 року нокаутував Дарнелла "психа" Вілсона[9], а потім у січні 2012 року нокаутував Дарнелла "психа" Вілсона[9]. У квітні Денис за очками з розгромним рахунком переміг американця Домініка Гуїнна[10]. На жовтень 2012 року призначений бій Дениса з німцем Костянтином Айріхом. За два дні до поєдинку Денис через хворобу скасував свою участь у боксерському шоу, і бій був скасований. Причина - у Бойцова загострився синусит. Ніс заклало до такої міри, що стало важко дихати[11][12]. Цього ж дня промоутерською компанією Universum була вказана наступна дата боксерського шоу за участю Бойцова. Поєдинок заплановано на 22 грудня, в Москві[13].
Після зриву поєдинку з Костянтином Айріхом команда Бойцова прийняла пропозицію провести поєдинок з відомим британцем Тайсоном Ф'юрі. Бойцов і Ф'юрі займали високі позиції в рейтингу WBC і WBO, санкціонувала цей поєдинок як відбірковий за звання обов'язкового претендента на титул чемпіона світу[14][15]. Пізніше Бойцов знявся з поєдинку, мотивуючи це малою кількістю часу на підготовку[16]. Можливий бій 22 грудня також було скасовано через чергової травми Бойцова. Денис переніс операцію на лікті і має намір повернутися в 2013 році[17].
15 лютого 2013 Денис Бойцов виграв суд проти Вальдемара Клюха (колишнього директора збанкрутілої компанії Universum) і став вільним агентом[18]. Цього ж дня без попереднього оголошення в восьми раундовому поєдинку переміг за очками сербського боксера Саміра Куртагіча.
Пізніше Вальдемар Клюх розповів, що в них була можливість провести поєдинки з Віталієм Кличко, Володимиром Кличко та Повєткіном але Денис відмовився не зважаючи на фінансово вигідну пропозицію, і мабуть він просто побоявся[19][20]
15 червня 2013 Денис Бойцов нокаутував в 3-му раунді Олександра Нестеренко.
Наприкінці червня 2013 Денис Бойцов розірвав контракт з Universum.
30 липня 2013 Денис Бойцов підписав контракт з промоутерською компанією Sauerland Event[21].
21 вересня 2013 був призначений поєдинок Бойцова з британцем Дереком Чісорою за титул чемпіона Європи, але Бойцов відмовився від бою, мотивуючи недостатнім часом на підготовку і бажанням провести проміжний бій[22].
У вересні намічався бій Бойцова з Тревісом Вокер, від якого Денис також відмовився, у вересні Денис травмувався і відмовився від призначеного на 26 жовтня поєдинку з австралійцем Алексом Леапаї за статус обов'язкового претендента за версією WBO. 23 листопада 2013 зазнав першої поразки у професійній кар'єрі від того ж австралійця Алекса Леапаї в бою за пояс за версією WBO Asia Pacific.
Таблиця боїв[ред. | ред. код]
| Бій | Дата | Противник | Місце проведення | Раунд | Примітки |
 Ірінеу Беато Коста молодший
|
 Росток, Мекленбург-Передня Померанія, Німеччина
|
||||
| Жорж Ариас
|
EWE-Арена, Ольденбург, Німеччина
|
79-72, 79-72, 78-73. | |||
| Тимур Мусафаров
|
Герри Вебера, Стадион, Галле, Німеччина
|
98-91, 95-94, 97-93. | |||
.svg){kind=small} Алекс Леапаї
|
Stechert Arena, Бамберг, Баварія, Німеччина
|
90-98, 92-96, 92-96. Бій за титул WBO Asia Pacific. Бойцов 2 рази в нокдауні. | |||
 Олександр Нестеренко
|
Хаттерсхайм-на-Майні, Німеччина
|
||||
 Самір Куртагич
|
.svg){kind=small} BC Noble Art, Дейнзе, Східна Фландрія, Бельгія
|
||||
 Домінік Гуінн
|
Lanxess-Arena, Кельн, Німеччина
|
||||
| Дарнелл Вілсон
|
«Grand Elysee», Гамбург, Німеччина
|
||||
| Метью Грір
|
«Dima-Sportcenter»,Гамбург, Німеччина
|
||||
| Майк Шеппард
|
Universum Gym, Wandsbek, Гамбург, Німеччина
|
||||
| Кевін Монтій
|
«Bordelandhalle[de]», Магдебург, Саксонія-Ангальт, Німеччина
|
||||
| Джейсон Геверн
|
«Stadthalle[de]», Росток, Мекленбург — Передня Померанія, Німеччина
|
||||
| Тарас Біденко
|
«Koenig Pilsener Arena», Обергаузен, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
|
Бій за вакантний титул чемпіона Європи по версії WBO,
за титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBA, 1 захист Бойцова. | |||
 Ізраель Карлос Гарсія
|
«Stadthalle[de]», Росток, Мекленбург — Передня Померанія, Німеччина
|
Бій за вакантний титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBA. | |||
| Вінні Маддалоне
|
«Burg-Waechter Castello», Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
|
||||
 Фернелі Феліз
|
«Gerry-Weber-Stadion[de]», Галле, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
|
||||
| Роберт Хоукінс
|
«Freiberger Arena[de]», Дрезден, Саксония, Німеччина
|
||||
| Томмі Коннеллі
|
«Burg-Wachter Castello», Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
|
||||
| Адемар Леонардо Корреа
|
«DM-Arena[de]», Карлсруе, Баден-Вюртемберг, Німеччина
|
||||
 Хуан Антоніо Діас
|
«Color Line Arena[de]», Альтона, Гамбург, Німеччина
|
||||
 Сем Убокане
|
«Burg-Wachter Castello», Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
|
||||
 Ондрей Пала
|
«Bordelandhalle[de]», Магдебург, Саксонія-Ангальт, Німеччина
|
Бій за вакантний молодіжний титул чемпіона світу за версією WBC. | |||
| Едсон Сесар Антоніо
|
«Sportschule Sachsenwald», Аймсбюттель, Гамбург, Німеччина
|
||||
| Жусімар Франсіско Іполіто
|
«Zenith — Die Kulturhalle», Мюнхен, Баварія, Німеччина
|
||||
| Радослав Мілутинович
|
«Kugelbake Halle», Куксгафен, Нижня Саксонія, Німеччина
|
||||
| Хайн ван Бош
|
«Burg-Waechter Castello», Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
|
||||
 Золтан Петрані
|
 «Freizeit Arena», Зельден, Австрія
|
||||
 Ігор Шукало
|
«TV-Studio 44», Вена, Австрія
|
||||
| Янош Шомоді
|
«Color Line Arena[de]», Альтона, Гамбург, Німеччина
|
||||
 Жером Женну
|
«Color Line Arena[de]», Альтона, Гамбург, Німеччина
|
||||
.svg){kind=small} О’Нейл Мюррей
|
«Kugelbake Halle», Куксгафен, Нижня Саксонія, Німеччина
|
||||
| Венс Вінн
|
«Color Line Arena[de]», Альтона, Гамбург, Німеччина
|
||||
 Ладислав Шлезак
|
«Bordelandhalle[de]», Магдебург, Саксонія-Ангальт, Німеччина
|
||||
| Олег Цуканов
|
«Freizeit Arena», Зельден, Австрія
|
||||
| Олег Дубяго
|
«Kugelbake Halle», Куксгафен, Нижня Саксонія, Німеччина
|
||||
| Ервін Слонка
|
«Scandlines Arena», Росток, Мекленбург — Передня Померанія, Німеччина
|
||||
| Імрих Борка
|
«Universum Gym», Вандсбек, Гамбург, Німеччина
|
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Підсумки чемпіонату світу серед кадетів у Баку. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 31 січня 2014.
- ↑ Підсумки чемпіонату світу серед молоді в Південній Кореї [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.]Архів оригіналу [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Інтерв'ю Дениса Бойцова «Российская Газета» [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.]Архів оригіналу [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Підсумки юнацької першості Росії в Саратові [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]Архів оригіналу [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Фриц Здунек покинул промоутерскую компанию Universum. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 31 січня 2014.
- ↑ Опис бою Бойцов - Цуканов [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]Архів оригіналу [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Опис бою Бойцов - Шомоді [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]Архів оригіналу [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Бойцов нокаутував Гріра. Архів оригіналу за 30 грудня 2011. Процитовано 31 січня 2014.
- ↑ а б Бойцов нокаутував Вілсона. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 31 січня 2014.
- ↑ Бойцов переміг Гуїнна за очками. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 31 січня 2014.
- ↑ Денис Бойцов знявся з бою проти Костянтина Айріха. Архів оригіналу за 12 листопада 2012. Процитовано 31 січня 2014.
- ↑ Бойцов через хворобу відмовився від бою з Айріхом. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 31 січня 2014.
- ↑ Денис Бойцов і Рахім Чахкіев проведуть бій 22 грудня в Москві. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 31 січня 2014.
- ↑ Tyson Fury to fight Denis Boytsov in world title eliminator. Архів оригіналу за 4 лютого 2013. Процитовано 31 січня 2014.
- ↑ Хосе Сулейман: Бій [[Тайсон Ф'юрі|Ф'юрі]]-Бойцов санкціонований як відбірковий. Архів оригіналу за 4 лютого 2013. Процитовано 31 січня 2014.
- ↑ Поєдинок Ф'юрі - Бойцов скасований. Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 31 січня 2014.
- ↑ Денис Бойцов переніс операцію на правому лікті. Архів оригіналу за 3 грудня 2012. Процитовано 31 січня 2014.
- ↑ Бойцов виграв суд у колишнього власника Universum. Sport Box. Архів оригіналу за 26 лютого 2013. Процитовано 15 лютого 2013.
- ↑ Денис Бойцов не решился на бой с Кличко даже за миллион долларов. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 31 січня 2014.
- ↑ Вальдемар Клюх: «Денис Бойцов сначала отказался драться с братьями Кличко, а затем и с Поветкиным». Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 31 січня 2014.
- ↑ Російський боксер Денис Бойцов підписав контракт з Sauerland Event. Новий регіон 2. Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 30 липня 2013.
- ↑ Бойцов відмовився битися з Чісорою. iSport.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт Дениса Бойцова [Архівовано 22 лютого 2012 у WebCite]
- Акаунт на сайте Twitter [Архівовано 27 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Відеоканал на сервісі відеохостинга YouTube [Архівовано 2 липня 2013 у Wayback Machine.]
- Офіційна сторінка в соціальній мережі Facebook
- Статистика професійних боїв на сайті BoxRec
- Досьє Дениса Бойцова [Архівовано 19 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Денис Бойцов на boxnews.com.ua [Архівовано 4 квітня 2015 у Wayback Machine.]