Бойчук Вадим Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бойчук Вадим Олександрович
Бойчук Вадим Олександрович.jpg
Народився 7 січня 1931(1931-01-07)
місто Миколаїв, нині Миколаївської області
Помер 18 жовтня 2000(2000-10-18) (69 років)
село Чукалівка Тисменицького району Івано-Франківської області
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч
Партія КПРС
Нагороди Орден «Знак Пошани»

Вадим Олександрович (Азінович) Бо́йчук (нар. 7 січня 1931(19310107), місто Миколаїв, тепер Миколаївської області — 18 жовтня 2000, село Чукалівка Тисменицького району Івано-Франківської області) — український радянський і компартійний діяч, голова Івано-Франківського облвиконкому. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Одеський сільськогосподарський інститут.

У 1954—1970 роках — агроном колгоспу; головний агроном інспекції сільського господарства Бучацького районного виконавчого комітету Тернопільської області; директор радгоспу «Дружба» Бучацького району; директор Бучацького радгоспу-технікуму (нині — Бучацький фаховий коледж).

Член КПРС з 1957 року.

У 1970—1974 роках — 1-й секретар Бучацького районного комітету КПУ Тернопільської області.

У 1974—1979 роках — 1-й заступник голови виконавчого комітету Тернопільської обласної ради депутатів трудящих.

У листопаді 1979 — квітні 1990 року — голова виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів.

З 1990 року — на пенсії.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Депутати Верховної Ради УРСР. Одинадцяте скликання — Київ, 1985.
  • Тернопільський енциклопедичний словник / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2009. — Т. 4.