Бойчук Мирослав Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бойчук Мирослав Петрович
Титулка.jpg
Мирослав Бойчук. 2017 р. (Художнє авторське фото).
Народився 30 вересня 1958(1958-09-30) (61 рік)
Громадянство Україна Україна
Національність Українець
Діяльність поет-пісняр, поет, кінорежисер, блогер, тележурналіст, автор документальних фільмів, громадський діяч, організатор шоу, ді-джей, колекціонер.
Мова творів українська, російська
Напрямок документальні фільми.
Жанр вірш, пісня, документальний фільм, авторська передача, інформація, відеосюжет.
Magnum opus Документальні фільми "З чистих джерел", "Франкове Прикарпаття", "Розстріляна весна". Пісні "Твоя мелодія", "Яблуневий розмай", "Небесна Сотня України", " Незаймана любов", "Небесній Сотні низько я вклонюся"
Сайт: tv.videostudio.if.ua

CMNS: Бойчук Мирослав Петрович у Вікісховищі

Миросла́в Бойчу́к (нар. 30 вересня 1958(19580930), Станіслав. нині Івано-Франківськ) — український кінорежисер, поет-пісняр, автор документальних фільмів, фотохудожник, тележурналіст, засновник громадського Інтернетбачення Прикарпаття, організатор шоу, ді-джей, колекціонер.

Біографія[ред. | ред. код]

Зліва направо: мама Ганна, сестра Марія, батько Петро. Свілина приблизно 1959 року.
Бабуся Олена (по маминій лінії) В селі її звали Олена Рузина. Село Братківці 1982 рік.
Дідусь (по маминій лінії) Федір. В селі його звали Федь Добрий.
Маленький Мирослав. Світлина приблизно 1959 року.
Мирослав з шкільним другом Романом Фокшанським. Івано-Франківськ. 1974 р.
Мирослав (крайній зліва) однокласниками. Івано-Франківськ. 1976 р.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився 30 вересня 1958 року в місті Станіславі (нині — Івано-Франківськ, Україна) в робітничій сім'ї. Мати Дожджанюк Ганна Федорівна — уроджениця с. Братківців, нині Тисминецького району на Івано-Франківщині, батько — Петро Петрович родом з Коломийщини, с. Отинія.

У 6 років написав свої перші 4 віршовані рядки і тоді ж, думаючи що це журналістика, не по дитячому серйозно заявив, що хоче стати журналістом.

Юність. Початки творчості[ред. | ред. код]

Мирослав Бойчук на першості області по боксу. Івано-Франківськ. 1974 р.
Перша публікація Мирослава Бойчука. 2 січня 1975. Газета "Вперед".

Навчався в Івано-Франківській середній школі №16, відвідував секцію боксу. Тренувався у тренерів Ю.Скрипник та О.Кац. Провів 8 боїв (4 виграв, 2 програв, 2 звів у нічию).

Захоплюючись біологією та літературою, після закінчення початкової освіти твердо вирішив зайнятись професійною журналістикою. До призову в армію залишався майже рік. Щоб не байдикувати та допомогти батькам, пішов працювати підсобним робітником на будові, вантажником на овочевій базі. Його перший запис у трудовій книжці датується 28 серпня 1985 року. Для повнішого освоєння своєї майбутньої професії, в листопаді цього ж року, влаштувався пробістом високого друку в обласній друкарні. Саме в цьому цеху, поміж інших робіт, виконувалась верстка місцевих обласної, молодіжної та районної газет.

Самостійно освоївши техніку верстки, власноруч виготовив перший «самвидав» власних віршів.

Ці ж твори та одна замальовка незабаром були надруковані у Тисменицькій районній газеті «Вперед». Згодом один із віршованих творів вирішив показати вже знаному тоді Степану Пушику, який на той час працював в обласній газеті "Прикарпатська Правда" та вів літературну сторінку. Але той, натякаючи на те, що вірш, швидше всього звичайний плагіат, відмовився подавати його до друку. Згодом, у дещо скороченому вигляді, він все ж був надрукований в районній газеті "Вперед".

За день до призову в армію, на зароблені кошти Мирослав придбав свою першу в житті кінокамеру "Лантан" та відзняв нею свої найперші кінокадри. Будучи максималістом, в цей же день проявив кіноплівку та поставив за мету в будь-який спосіб переглянути відзняте. Зробив це за допомогою фотозбільшувача, а у якості стрічкотяги використав ту ж кінокамеру. Неймовірно, але ці кадри, як і багато інших які були відзняті вже після армії, збереглися.

Служба в армії[ред. | ред. код]

М.Бойчук під час строкової служби в армії. Азербайджанська РСР. Кази-Магомед. 1978 р.
М.Бойчук під час строкової служби в армії. Азербайджанська РСР. Кази-Магомед. 1978 р.

З грудня 1976 року був призваний на строкову службу в ряди Збройних Сил СРСР, яку проходив у Азербайджанській РСР. Обслуговував навчальні реактивні літаки. Під час служби випускав так звані Бойові Листки (інакше кажучи, стінгазети) а також продовжував друкуватись у різній періодиці,- Тисминецькій районній газеті «Вперед», обласній газеті «Прикарпатська Правда», всесоюзній військовій газеті «На Страже Родины» та молодіжній газеті «Комсомольський Прапор». В основному — це були статті та замітки, рідше віршовані твори.

Восени, незадовго до закінчення строкової служби, закінчив Заочну школу військкорів.

1 листопада 1978 року звільнився з лав Радянської Армії, а вже 29 листопада був зарахований студентом підготовчого відділення денного навчання Львівського Державного Університету ім. Івана Франка.

Життя у Львові[ред. | ред. код]

Ді-джей Бойчук на запрошенні дискотеки «Погляд» 1983 р.
Мирослав Бойчук 20 років. 1978 р.
Мирослав у якості фотокореспондента. Львів. 1979 рік.
Мирослав під вимпелом Лауреата першого огляду-конкурсу Львівських дискотек на фоні власноруч виготовленої афіші дискотеки «Погляд». 1982 р.

Після майже річного успішного навчання на підготовчому відділенні 25 липня 1979 року був зарахований студентом 1-го курсу Львівського Державного Університету ім. Івана Франка на факультет журналістики.

Продовжує активно займатись творчою та суспільною діяльністю. В цей час активно захоплюється дискотечним рухом, продовжує освоювати ази фото та кінозйомки, починає колекціонувати вінілові платівки.

Разом з іншими однокурсниками вступає у літературну студію «Франкова Кузня», яку відвідував з нині відомими: новелістом Василем Левицьким, поетом Василем Терещуком, одним із засновників літературного об'єднання «Бу-Ба-Бу» Віктором Небораком, співаком Богданом Кучером.

Працюючи ді-джеєм в університетському клубові "Корчагінець", організовує різноманітні розважально-пізнавальні заходи для студентів. У 1982 році, разом із своїм однокурсником Ігорем Криваком, завойовує звання Лауреата (3 місце) першого огляду-конкурсу Львівських дискотек, присвяченого 60-річчю утворення СРСР.

Продовжував серйозно займатись фото- та кінозйомкою. Освоює навички хімічного опрацювання фотоматеріалів та кіноплівки. Це дало змогу оперативно і відносно недорого виготовляти фото та кіноматеріали найрізноманітнішого характеру. Згодом частина відзнятих світлин та кінозйомок про тогочасне життя, стали першоосновою його власних фото-кіно-відеоархівів.

Перші документальні кінознімання та початки пісенної творчості[ред. | ред. код]

Мирослав Бойчук на студентських військових зборах з незмінною кінокамерою "Лантан". Йде перезарядка плівки. 1983 р.
З новонародженою донечкою Вікторією. 1982 р.
Робочий момент зйомки чергового студентського фільму. 1980 р.
Робочий момент під час зйомки студентської кінокомедії "Хмелеони з Сиданівки" за участю однокурсників під час польових робіт на збиранні хмелю. 1982 рік.
Кінозйомка під час студентських польових робіт. Згодом ці кадри увійшли у студентський документальний фільм "Хмелеони з Сиданівки". Село Сиданівка, Львівської області. 1982 рік.

У 1981 році Мирослав одружується, а 21 квітня 1982 року у нього народжується донечка Вікторія.

У 1983 році Мирослав Бойчук написав свою першу пісню «Яблуневий розмай» , яку присвятив своїй матері — Ганні Федорівні. Музику до пісні написав Івано-Франківський композитор — тоді ще початківець, (Богдан) Сергій Маруда.

Першим її виконавцем був популярний на той час Івано-франківський співак Юрій Саньков, який був лідервокалістом музичного колективу "Беркут" [1] при Івано-Франківській обласній філармонії. [2]

Згодом цей твір увійшов у репертуар Заслуженої артистки України Алли Кобилянської. [3] За словами співачки пісня мала надзвичайний успіх серед прихильників української пісенної творчості і неодноразово звучала на багатьох сценах України та Радянського Союзу, в тому числі і на столичних концертних майданчиках. Співачка і Мирослав познайомились на його авторській телепередачі "Сова". Тоді ж Алла і дізналась про те, хто написав слова та музику до пісні.

Свого часу цей музичний твір надихнув відому українську майстриню Параску Хому на написання картини, яку вона так і назвала «Яблуневий розмай».

Під час навчання в університеті Мирослав зняв на кіноплівку та змонтував перші документальні фільми про життя студентів однокурсників. На них зафіксовано майже всі події тодішнього студентського життя факультету журналістики 1984 року випуску: студенти на парах, на екзаменах, на перерві, на урочистостях, життя в гуртожитку, курсантські будні у військовому таборі та на осінніх сільськогосподарських роботах, засідання літературної студії "Франкова Кузня"... Згодом, на основі цих зйомок, було змонтовано повнометражний двогодинний документальний фільм "Життя студентське".

Проходження навчально-виробничої практики на обласному радіо Івано-Франківська. 1982 р.

Під час навчання також було організовано їх показ. Такі вечори проходили з великим успіхом і викликали зацікавленість не тільки серед студентів, але й серед викладачів Університету. Згодом ці кіноархіви стали основою публікацій на сторінках окремої спільноти випускників факультету журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка, яку створив Мирослав у Фейсбуці, під назвою "Баба Шура". [4]

Виробничу практику Мирослав проходив у редакціях районних газет Львівщини, Івано-Франківщини та на Івано-Франківському обласному радіо.

Початок професійної журналістської діяльності[ред. | ред. код]

Інтерв’ю з вокалістом групи «Галактика» Вячеславом Сінчуком після концерту на стадіоні у м. Івано Франківську. Літо 1989 р.
Опитування на вулицях Івано-Франківська. Журналіст Мирослав Бойчук готує перші теленовини Прикарпаття для народної студії «Захід». Зима 1991 року.
Перше інтерв'ю з Анатолієм Матвійчуком після його сольного концерту в Івано-Франківську. Лютий 1991 р.
Перше інтерв'ю з Вікою Врадій та братами Бебешками під час їхнього концерту в Івано-Франківську. На світлині зліва на право: Влодко Бебешко, Віка Врадій, Мирослав Бойчук, Левко Бебешко (Левко Дурко). Літо 1991 р.

Після закінчення Університету працював літпрацівником галицької районної газети «Прапор Перемоги», журналістом багатотиражної газети «За ударну працю», а згодом редактором заводського радіо одного з найбільших підприємств Прикарпаття - заводу «Геофізприлад» у м. Івано-Франківську.

У березні 1987 року був прийнятий на посаду директора Тисминецького районного радіо, але після кількох критичних матеріалів, які зачіпали безгосподарність місцевої влади, в липні того ж таки року із займаної посади був звільнений... «за власним бажанням».

Працював режисером, ді-джеєм при Тисменицькому РБК, старшим методистом Обласного Науково-Методичного Центру, художнім керівником Центру естетичного виховання молоді при обласному відділі культури Івано-Франківська.

Наприкінці 1991, року разом з Ярославом Гуменюком виготовив та виступив як ведучий перших телевізійних новин Прикарпаття, які було протрансльовано по кабельних мережах Івано-Франківська. Тоді ж здійснив свої перші відеознімання.

Після проголошення Незалежності України. Організація перших професійних шоу[ред. | ред. код]

Запрошення на гала-концерт конкурсу краси «Прикарпатська Красуня — 91» (1991 р.)
З Андрієм Миколайчуком на "Червоній Руті - 91". м.Запоріжжя.
Інтервю з переможницею одного із конкурсів Краси в Івано-Франківську. Приблизно 1995 рік.

Влітку 1991 року поїхав у Запоріжжя на «Червону Руту-91» [5] як ді-джей. Там познайомився та налагодив звя'зки, практично, з усіма зірками тогочасної української естради, що дало змогу в майбутньому запрошувати їх на участь у власних шоу та авторських телепроектах.

Тоді ж у 1991 році, відразу після приїзду з фестивалю-конкурсу, організував грандіозний за тогочасними місцевими мірками і дещо скандальний конкурс краси «Прикарпатська Красуня». Основу його музично-пісенної частини якраз і склали учасники та переможці конкурсу «Червона Рута —91», Ірчик зі Львова, Стелла Гомоляка, Віталій Сачок, Анатолій Сердюк, а також вже популярні тоді співаки Анатолій Матвійчук, Олександр Тищенко, Анатолій Крохмальний, Штефко Оробець, Андрій Миколайчук, В'ячеслав Хурсенко, Назарій Яремчук. Згодом переможниця конкурсу Тетяна Грачова виборола титул Віце-міс-91 на Всеукраїнському конкурсі краси у м. Тернопіль.

Влітку 1992 року організував перший музичний конкурс на Івано-Франківщині «Зірки Прикарпаття». Переможцями конкурсу стали нині відомі не тільки в Україні Дмитро Ципердюк (гурти «Dazzle Dreams» та «Луйку»), [6][7] [8] Любомир Чермак, гурт «Брати Блюзу».

Тоді ж започатковує телевізійний проект музичнорозважальне шоу «Ключі від серця», основу якого складали конкурси, розваги та знайомство з популярними музичними виконавцями краю.

Тележурналістська діяльність. Перші авторські програми[ред. | ред. код]

Автограф Параски Хоми на світлині з картиною "Яблуневий розмай", розміщеній в одному з видань про художницю.

З 2 грудня 1992 року по 19 січня 1994 року працював спочатку оператором, а потім журналістом та ведучим різноманітних програм обласного (тоді Народного) телебачення «Галичина». Тоді ж, крім оперативних сюжетів у новинах краю, на телеекрани вийшли його перші авторські програми музичного та розважально-пізнавального спрямування: «МІД» («Мирослав і Друзі») та «Студія Двох». Організував та провів перший музичний телевізійний конкурс «МіД-Хіт». Тоді ж було відзнято, змонтовано та протрансльовано перші відеокліпи Прикарпатських пісенних виконавців у вигляді телевізійного хіт-параду, в тому числі і тих, які були написані М.Бойчуком: «Дівчинка Ала», «Новенька». В серпні 1994 року, ще з чотирма однодумцями, висловив своє незадоволення творчо-виробничою політикою керівництва телеканалу, після чого був звільнений з роботи (звичайно ж «за власним бажанням»).

З 1 вересня 1994 року прийнятий на посаду кореспондента Івано-Франківського телебачення «Канал-402». Продовжує працювати тележурналістом місцевих новин, згодом виступає і ведучим інформаційних блоків. [9]

Нічна авторська інтерактивна програма "Сова"[ред. | ред. код]

Із серії «Авторська програма М.Бойчука “Сова”». Із зміями на шиї. 1995 р.
Головний режисер телебачення "Канал-402" Петро Кришталович в студії. Успіх авторської нічної програми "Сова" на 99 відсотків була і його заслуга. 1995 рік.
Із серії «Авторська програма М.Бойчука “Сова”». Творча група ТБ «Канал-402» та гість програми  — автор-виконавець пісень Зоя Слободян. 1995 р.
М.Бойчук.Готується чергова розважально-пізнавальна програма. ТБ «Канал-402». 1996 р.
Мирослав Бойчук - директор представництва ICTV на Прикарпатті з ведучим новинних програм на центральній студії ICTV Миколою Канішевським Приблизно 1998 р.
Мирослав Бойчук з Заслуженою артисткою України Іриною Лончиною - виконавицею пісні "Незаймана любов". Приблизно 2008 р.
Мирослав Бойчук з композитором Володимиром Домшинським та журналістом Іваном Вовком.
Мирослав Бойчук з Головою Івано-Франківського осередку НСКУ Юліаном Яковиною.
Мирослав Бойчук на пресконференції з Юрієм Луценко.
Мирослав Бойчук під час роботи над документальним фільмом про підприємство "Надвірнанафтогаз".
Мирослав Бойчук з співаками після зйомок концерту (зліва направо М.Бойчук, Оксана Сливка, Христина Яцук, Галина Баранкевич, Олег Чигер).
Мирослав Бойчук з директором НГВУ "Надвірнанафтогаз" ПАТ "Укрнафта" Володимиром Чуприною під час роботи над документальним фільмом про це підприємство.

Мирослав Бойчук одночасно започатковує власні авторські телевізійні проекти, серед яких найпопулярншим стає нічна авторська розважально-пізнавальна передача «Сова». [10] ЇЇ основу складали зустрічі із потужними, знаними не тільки на Прикарпатті та в Україні, цікавими людьми, серед яких переважною більшістю були творчі особистості. [11] Серед них співаки Левко Дурко (Бебешко), [12] Ласло Габош, Зоя Слободян, композитори Степан Гіга,[13] Остап Гавриш, Володимир Домшинський, - всього більше півсотні гостей.

Це була перша місцева телепрограма, яка трансювалась вночі в прямому ефірі, у режимі live, що давало змогу телеглядачам не просто споглядати та слухати гостей, а й особисто поспілкуватись з ними під час ефіру.

Записи, практично всіх, програм збереглися у відеоархівах Мирослава. Ось їх список:

“Сова” №1 вийшла в ніч з 17 на 18 листопада 1995 року. ЇЇ основним гостем був популярний співак Андрій Миколайчук.

В цій же програмі взяли участь композитор Сергій Маруда, ведучий програми “Що? Де? Коли?” Юрій Макаров, журналістка Олександра Лісконог.

Гостями наступних передач були:

- Співак Ласло Габош.

- Співак Левко Дурко (Бебешко).

- Політик Павло Андрусяк.

- Співак Степан Гіга.

- Тамада Іван Сташків.

- Кінодокументаліст Роман Кульба.

- Футбольний рефері Мирослав Ступар.

- Співак Дмитро Ципердюк.

- Прод'юсер Іван Нікітін.

- Співак Юрій Новіков.

- Співачка Алла Кобилянська.

- Психолог Лілія Горін.

- Спортсмен Роман Вірастюк.

- Співачка Зоя Слободян.

- Спортисний журналіст Михайло Яремчук.

- Композитор Володимир Домшинський.

- Виконавець найпершої пісні про Івано-Франківськ Любомир Плав'юк.

- Перші футболісти Прикарпаття Брати Урсакі.

- Художник Мирослав Яремак.

- Співак Левко Боднар.

- Сова з клоуном Сашою.

- Редактор газети “Західний Кур'єр” Василь Гордієнко.

- Засновник видання “Анонс-Контракт” Олег Олексюк.

- Концертний звукооператор Михайло Малайний.

- Телеведучий Віталій Прядченко.

- Голова “Студентського Братства” Андрій Романчук.

- Засновник першого телебачення на Прикарпатті Ярослав Гуменюк.

- Засновник першого радіо на хвилях FM Ігор Бойчук.

- Політик Анатолій Матвієнко (партія “Реформи і Порядок»).

- Співак Петро Мажевський.

- Власники банку “Фінанси і Кредит”.

- Політик Микола Мартиненко (партія “УРП”)

- Політик Василь Волга.

- Журналіст Роман Фабрика.

- Директор Прикарпатського конкурсу краси Володимир Федоришин.

- Власник першої студії звукозапису у Франківську “Ля-ля, фа-фа”.

- Переможниця конкурсу “Красуня Калуша - 96” Валентина Турбінська.

- Керівник Франківського джаз оркестру Олександр Мельник.

- Лідер гурту “Макбенд" Андрій Коропчук.

- Головний режисер ОТБ “Галичина” (в передачі як колекціонер зброї) Тарас Собко.

- Співорганізатор конкурсу краси “Пані Прикарпаття - 2001 Тетяна Тарсенова-Завадовська.

- Співак Михайло Сливоцький.

- Політики Богдан Березіцький та Любомир Рокіцький.

- Композитор Володимир Павліковський.

- Бандуристка Надія Брояко.

- Гурт “Класік Модерн”.

- Композитор Остап Гавриш.

- Політик, директор Франківського медучилища Володимир Стасюк.

- Співак Олександр Семчук.

- Журналіст-криміналіст Ігор Никорович.

- Співак Володимир Пірус.

- Гуморист Ігор Чепіль.

- Ведучий Олександр Шинкарук.

- Власник студії звукозапису “Легіон” Руслан Вінтоняк.

У 2000 році було засновано спільний проект “Сова” та “Ім'я плюс Я” за участю співведучих Ярослава Гнеся та Ігора Бойчука.

Перший вихід проекту в ефір відбувся 7 січня 2000 року.

Гостями передач були:

- Співачка Оксана Лісовська.

- Ведучий (тоді співак) Любомир Белей.

- Власниця кішок породи Сфінкс Лариса Пантелюк.

- Письменник Юрій Андрухович.

- Прокурор-криміналіст Юрій Бобров.

- Власник першого магазину “Інтим” Зіновій Калинюк

Мирослав Бойчук на ток-шоу в студії телерадіокомпанії "РАІ".

Перші самостійні проекти[ред. | ред. код]

М.Бойчук у власній студії. І.Франківськ, вул.Січових Стрільців 56. 1998 р.
Під час зйомки фільму про Гошівський монастир. 1997 р.

Влітку 1995 року здійснює зйомку свого першого документального фільму про виготовлення пам'ятника Іванові Франку у Івано-Франківську, який було споруджено в центрі Івано-Франківська — на вулиці Незалежності. Тоді ж започатковує авторський телевізійний проект під назвою «Муніципальні проблеми», в якому розкриваються плюси та мінуси комунального господарства міста.

В лютому 1997 року звільняється з телестудії «Канал-402». Тоді ж засновує своє приватне підприємство Телерадіокомпанія «Мирослав і Друзі», яке стає представництвом телекомпанії ICTV в Івано-Франківській області. Заключивши Угоду з українським телепродюсером, ведучим програми «Вісті тижня з Миколою Канішевським», знімає сюжети з життя Прикарпатського краю, які виходять у вищеназваній програмі на всеукраїнському каналі ICTV. Студія відновлює вихід авторської передачі М.Бойчука «Сова». Тоді ж започатковуються інші авторські телепроекти: «Мовчіть і Дивіться», «Про твоє», «Станіславський хіт-парад», «Вулиця». Щодня під рубрикою «Місто», в ефір виходять місцеві новини.

З Миколою Канішевським в період співпраці в програмі «Вісті від Миколи Канішевського».Івано-Франківськ.1998 р.
М.Бойчук як ведучий під час презентації ТРК «Мирослав і Друзі» як представництва ICTV в Івано-Франківську. 1997 р.
Поєднання корисного з приємним. М.Бойчук в карнавальному костюмі на семінарі працівників телерадіокомпаній України. 1997 р.

У цей час активно займається поетичною та пісенною творчістю. Пісні «Кохання юності», «Моє дитинство», «Троянди самоти» на музику М.Пастуха, які співає молода Івано-Франківська співачка Олександра стають популярними на місцевих майданчиках. Згодом пише ще десяток пісень для співаків-початківців, але жодна з них не набуває особливої популярності. Тоді ж відновлює телевізійний проект «Ключі від серця». Цього разу шоу проходять у популярному Івано-Франківському музичному кафе «Золота Ліра».

Професійна документалістика та пісенна творчість[ред. | ред. код]

1997 - 2000 роки[ред. | ред. код]

У 1997 році написав пісню «Твоя мелодія», присвячену Володимиру Івасюку. Музика Свілани Гричко. Перший виконавець Тіна Кароль (справжнє ім'я — Тетяна Григорівна Ліберман). [14] Відзначалась на конкурсах «Юні зірки Прикарпаття» (1997), «Таланти твої, Україно» (1998), «Різдвяні зустрічі у Братів Блюзу» (1999). [15]

У 1998 році, внаслідок відмови телекомпанії ICTV від представництв у регіонах, ТРК «Мирослав і Друзі» припиняє своє існування як діюча студія-транлятор. ЇЇ працівники розходяться по інших ЗМІ, а власник переходить на інший вид діяльності — продукування відеофільмів.

2004 - 2008 роки[ред. | ред. код]

У 2004 році здійснює зйомку та виготовлення документального фільму під назвою «Від Ямницького цементного до ВАТ Івано-Франківськцемент — 40 років», [16] [17] [18] [19] [20] з розповіддю про історію найпотужнішого на той час промислового об'єкту Прикарпаття.

У 2005 році презентується ще одна документальна стрічка, «ВАТ Івано-Франківський завод “Промприлад”». У ній розповідається не тільки про 100-річну історію цього підприємства, а й про історію зародження промисловості на Станіславівщині. [21] Після цього ТРК «Мирослав і Друзі» припиняє своє існування.

З отцем Тарасом Огаром автором документального фільму «Дорога, правда і життя». Світлина була зроблена на дні мікрорайону Опришівці в вересні 2009р.
М.Бойчук під час монтажу документального фільму «Франкове Прикарпаття». 2012 р.
Робоча група фільму «Франкове Прикарпаття». Зліва направо: Роман Чорненький, Лілія Гуменюк, Віктор Анушкевичус, Мирослав Бойчук. 2012 р.
З істориком Михайлом Гаврилівим під час зйомок документального фільму «Франкове Прикарпаття. 2012 р.
Презентація сигнального екземпляру документального фільму «Франкове Прикарпаття» онукові І. Франка — Роланду. Літо 2012 р.
Подяка за вдале впровадження проектів екранних мистецтв від голови Івано-Франківського осередку НСКУ Юліана Яковини.2013 р.
Інтерв'ю з внуком Івана Франка Роландом Франком. Робочий момент на зйомках фільму «Франкове Прикарпаття». 2012 р.
Інтервю з режисером фільму «Франкове Прикарпаття» перед презентацією на відзначенні 15 річниці Івано-Франківського осередку НСКУ. 12 березня 2013 р.
Робоча група фільму «Франкове Прикарпаття» після презентації його 1-ї частини на відзначенні 15 річниці Івано-Франківського осередку НСКУ.2013 р.(На світлині зліва направо: М.Бойчук, Р.Чорненький, Л.Гуменюк, П.Гаврилишин).
На презентації фільму «Франкове Прикарпаття». Диплом за актуальність серіалу «Франкове Прикарпаття» від голови Івано-Франківського осередку НСКУ Юліана Яковини.2013 р.
На зйомках фільму «З чистих джерел» з Володимиром Атаманом. 2013 р.
Робочий момент зйомок документального фільму «З чистих джерел» з Ігорем Роп'яником. 2013 р.
Робочий момент зйомок документального фільму «З чистих джерел» 2013 р.
На презентації фільму про історію хорів Прикарпаття «З чистих джерел»
Робочий момент зйомок документального фільму «З чистих джерел» 2013 р.
На прямому ефірі про стан української кіноіндустрії на обласному радіо. 2013 р.
Гранд-кафе театру кіно «Люмєр». На презентації фільмів фестивалю «Дніпро — Сінема — 2013» у Івано-Франківську. Вручення нагород режисеру та співавтру фільму «З чистих Джерел» М.Бойчуку.
На презентації фільмів фестивалю «Дніпро — Сінема — 2013» у Івано-Франківську.
Гранд-кафе театру кіно Люмєр. На презентації фільмів фестивалю «Дніпро — Сінема — 2013» у Івано-Франківську.
Робочий момент зйомок документального фільму про нафтопромисли Надвірнянщини. 2013 р.
Музей нафтопромислів Прикарпаття.Робочий момент зйомок документального фільму про історію нафтопромислів Надвірнянщини. 2013 р.
Робочий момент зйомок документального фільму про історію нафтопромислів Надвірнянщини.2013 р. На цьому місці розпочався нафтовидобуток Надвірнянщини.
Робочий момент зйомок документального фільму «З чистих джерел» 2013 р.
Робочий момент на зйомках 2013 р.
Робочий момент запису дикторської начитки на обласному радіо. 2013 р.
На відзначенні 60-річчя Прикарпатського журналіста Романа Боднарчука.
Робочий момент на зйомках історичних Карпат. 2013 р. Будівля 18 століття.
В студії Мирослава Бойчука. З дружиною Стаса Щербатих Марією. 2013 р.
Інтервю про стан справ документального кіно в Україні у Мирослава Бойчука бере журналіст Анатолій Теличко. 2013 р.
Робочий момент у студії під час роботи над фільмом до 30-річчя Тролейбусного господарства Івано-Франківська. 2013 р.
На зйомках мітингу на підтримку Євромайдану в Івано-Франківську. 2013 р.
На майдані в Івано-Франківську. 2013 р.
На барикадах перед ОДА в Івано-Франківську. Січень 2014 р.
В Тисмениці. Після зйомок фільму про історію Прикарпатської пісні. Зліва направо: М.П’ятничук, В.Домшинський, М.Яремчук, М.Бойчук. 2013 р.
З Тарасом Петриненко перед концертом у Франківській філармонії. 2013 р.
Робочий момент. За відеорежисерським столом. 2014 р.
На зйомках у Карпатах. 2013 р.
З осколком поваленого пам’ятника Леніна з Києва 2013 р.
Робочий момент на зйомках історичних Карпат. На горищі будинку 18 ст. 2013 р.
Робочий момент. Готуємось до зйомки урочистостей. 2013 р.
Творча зустріч М.Бойчука з талановитою молоддю Прикарпаття. 19.11.2014р. (На світлині зліва направо: Ю.Яковина, М.Бойчук, Р.Калин, В.Михайлович)
З оранжувальником пісень М.Бойчука про Небесну Сотню Романом Калиним під час роботи над творами. 2014 р.
Під час зйомок документального фільму «Розстріляна весна» після інтерв'ю з поетом-піснярем Вадимом Крищенко
Робочий момент під час запису пісень про Небесну Сотню у судії «Дзвони» з композитором Володимиром Домшинським, аранжувальником Романом Калиним та співаком Василем Михайловичем. 2014 р.
Інтервю з Юрієм Андруховичем. Робочий момент на зйомках фільму «Франкове Прикарпаття». 2012 р.
З Юрком Іздриком. Інтервю на документальний фільм "Станіславський Феномен". Івано-Франківськ. Студія документального кіно Мирослава Бойчука. 13 березня 1918 року.
В студії з улюбленою кицею Масею. 23 жовтня 2018 р.
Зйомка квадрокоптером. Івано-Франківськ. 1 листопада 2019 року.
Зйомка квадрокоптером з о.Ігорем Пелехатим біля храму Найсвятішого Серця Христа Чоловіколюбця. Івано-Франківськ. 1 листопада 2019 року.

27 грудня 2006 року засновує нове підприємство «Телерадіокомпанію “Станіслав”». Згодом передає це підприємство іншому власникові. Натомість у 2008 році засновує приватне підприємство «Студія Мирослава Бойчука», на базі якого продовжує займатись документалістикою.

Цього ж року як режисер здійснює виготовлення документального фільму «Дорога, правда і життя»,[22] [23] присвяченого 100-річчю церкви Святої Параскеви і 20-й річниці її виходу з підпілля та презентовано місцевій громаді. Співавторами фільму стали) молодий Івано-Франківський історик Чорненький Роман та отець Огар Тарас Він же був ініціатором виготовлення фільму та організатором його презентації.

За створення цього фільму отримав Подяку від Правлячого Архієрея Єпископа Івано-Франківської УГКЦ Володимира.

Цього ж року співачка Ольга Постолянюк записує власний пісенний диск під назвою «Троянди Долі», основу якого склало 11 творів Мирослава Бойчука. Презентація альбому відбулась через рік в Будинку Культури м. Тисмениця.

2009 - 2012 роки[ред. | ред. код]

У 2009 році пісню Мирослава Бойчука «Незаймана любов» бере до свого репертуару заслужена артистка України Ірина Лончина (музику написала сама виконавиця).

11 січня 2011 року засновує громадську організацію «Громадське Інтернетбачення “Франківськтб”».

У 2012 році одну із пісень з альбому «Троянди Долі» під назвою «Барви музики» в дещо іншому оранжуванні виконує співачка Христина Яцук.

Цього ж року здійснює зйомку та виготовлення документального фільму для НГВУ "Надвірнанафтогаз" ПАТ "УКРНАФТА" до дня автомобіліста та дорожника. За час роботи над стрічкою довелось об'їздити майже всі Карпати протягом усіх чотирьох пір року, що дало змогу значно збагатити фото та відеоархіви про природу. [24] [25] [26] [27]

Студія Мирослава Бойчука спільно з Громадським Інтернетбаченням Прикарпаття «ФранківськТБ» та істориками Романом Чорненьким та Петром Гаврилишиним започатковує документальний цикл «Франкове Прикарпаття». Мета цієї задумки в документальній формі розповісти про все, що пов"язує наш край з Іменем великого Каменяра. Ведучим фільму виступив мер міста Івано-Франківська Віктор Анушкевичус.

Влітку 2012 року Мирослав знімає відеокліп на пісні учениці композитора Володимира Домшинського- знімає відеокліп на пісню учениці Володимира Домшинського Зоряни Рощук "Приходь у сни до мене, мамо". [28]

2012 - 2013 роки[ред. | ред. код]

Протягом 2012 - 2013 років, на базі власної студії документальних фільмів, здійснюються чорнові зйомки для перших чотирьох серій із вищеназваного циклу.

Перші дві частинами фільму «Скільки Франкового у Франківську?» [29] та «Три кохання Франка у Станіславі» [30] було об’єднано в одну 65-хвилинну стрічку «Місто імені Франка», а їх показ приурочено до відзначення 350 річниці Івано-Франківська. Але виявилось згодом, фільм про Франка у Франківську не здобув зацікавлення у місцевих чиновників. Його навіть не було внесено до афішного списоку заходів святкування річниці міста, хоча всі місцеві телеканали у той час здійснили трансляцію перших двох його серій у повному обсязі.

Навесні 2012 року здійснює зйомку та виготовлення циклу фільмів про відзначення 350 річниці міста Івано-Франківська під назвою “Івано-Франківську — 350”. У цикл ввійшли фільми про “Фестиваль “Родослав”, “Вогні Ратуші”, “Свято Ковалів. Бастіон”, концерти “Діскавері”, “Я маю право”, “Місто моє”., “Маестро”, “Квітуй рідне місто моє”, “Музика Івано-Франківська”, а також фільм про грандіозне концертне шоу за участю популярних виконавців України О.Скрипки, І.Попадюка, М.Яремчук, гуртів “Рура” та “Перкалаба”.

Влітку 2012 року здійснює зйомку та виготовлення циклу фільмів про відзначення 950 річниці міста Тисмениця під назвою “Тисмениці — 950”. Протягом двох днів 25-26 серпня 2012 року відзнято та виготовлено фільми, які було присвячено окремим частинам цього дійства.

31 серпня 2012 року здійснює зйомку та виготовлення фільму про творчий звіт хору “Благовіст” (м.Тисмениця).

14 листопада 2012 року здійснює зйомку та виготовлення фільму “Гошів на Демяна”.

В лютому 2013 року прийнятий у творчу групу Івано-Франківського осередку Національної Спілки Кінематографістів України.

У березні 2013 року першу частину фільму «Франкове Прикарпаття» під назвою «Скільки Франкового у Франківську?» було презентовано на відзначенні 15 річниці Івано-Франківського осередку НСКУ. [31] [32] [33] [34] На цю подію і на фільм зокрема, позитивно відгукнулись, практично, всі засоби масової інформації Прикарпаття. [35] [36] [37] [38]

10 травня 2013 року в рамках відзначення 351 річниці міста Івано Франківська в “Гранд-кафе теару кіно «Люм’єр» було презентовано повнометражні версії перших двох серій документального серіалу “Франкове Прикарпаття” (“Скільки Франкового у Франківську?” та “Три кохання Франка у Станіславові”). 29 серпня 2013 року таку ж презентацію було здійснено в Народному домі міста Тисмениця.

9 березня 2013 року здійснює зйомку та виготовлення фільму про відзначення Дня Народження Т.Г.Шевченка у м. Тисмениця.

Влітку 2013 року як співавтор сценарію, оператор та режисер створює перших два фільми про історію хорів Прикарпаття (Автор ідеї Ольга Терешкун): “З чистих джерел” [39] та цикл “Історія хорових колективів Прикарпаття”, в який ввійшли розповіді про такі творчі колективи: "Хорова капела "Промприлад" [40], "Хорова капела села Радча" [41], "Мистецьке об'єднання "Елегія [42], "Кафедра хорового диригування В.Їжака" [43], "Іван Атаман. Музучилище ім.Січинського" [44], "Камерний хор "Кредо" [45], "Ансамбль пісні і танцю "Гуцулія" [46].

1 червня 2013 року в “Гранд-кафе” театру кіно “Люм'єр” відбулась презентація цих двох стрічок. Ця подія позитивно відгукнулася і у місцевих ЗМІ. Практично всі вони розмістили матеріали про цю презентацію, а телебачення протранслювали дві серії фільму у повному обсязі.

Згодом про фільм розповіли у авторській радіопередачі “Акцент Дня з Володимиром Приймаком “, а в липні цього ж року відбулась звукова його презентація на обласному радіо . Тоді ж в прямому ефірі вийшла передача за участю авторів фільму.

За сприяння Івано-Франківського осередку Національної спілки кінематографістів України першу частину фільму “З чистих джерел” було надіслано на 9 Міжнародний фестиваль — конкурс екранних мистецтв ім. Сахненка “Дніпро-Сінема”. Серед 130 стрічок, надісланих з 8 країн світу автор фільму виборов Спеціальний Диплом за вдале втілення теми збереженя мистецтва хорового співу. На святковій презентації стрічки, яка відбулась 12 грудня 2013 року в “Гранд-кафе” театру кіно “Люм”єр”, крім самого Диплому, йому було вручено Іменний годинник фестивалю, Грамоту від Облдержадміністрації, та Подяку від міського Управління культури за особистий вагомий внесок у розвиток кіномистецтва України.

Про М.Бойчука в Альманасі слов'янської поезії. 2013 р.

Того ж 2013 року у видавництві «Нова Зоря» вийшов черговий (№ 17–18) випуск альманаху Клубу Слов'янської Поезії в який ввійшло 18 петичних творів Мирослава Бойчука.

28 — 29 вересня 2013 року в Коломиї здійснює зйомку та виготовлення двох частин фільму про Святкування 400 – річчя перебування Війська Запоріжського на Прикарпатті.

У липні 2013 року бере участь у фестивалі-конкурсі відео-арту “Місто — 2013”, приуроченого 50-річчю цього жанру. Три авторські короткометражні фільми у стилі Арт “Яблуневий Розмай” [47], “З піснею” [48] та “Кіноексперименти. Спогади одного дня минулого століття...” [49] здобувають Диплом фестивалю.

22 вересня 2013 року здійснює зйомку та виготовлення фільму про відкриття пам'ятника загиблим за волю України воякам у с. Козино.

В цей же час створює документальну стрічку “Житя в ефірі” [50] про відомого Прикарпатського журналіса Романа Боднарчука, яку було презентовано на відзначенні його 60 — річного ювілею.

В лисопаді 2013 року здійснює монаж відеокліпів на пісні Тараса Житинського “Храм Пантелеймона”[51], (презентація відбулась 12 листопада 2013 року на ТРК “РАІ”) та “Архангел Михаїл”[52] (презентація відбулась на врученні відзнак 9 Міжнародного фестивалю — конкурсу екранних мистецтв ім. Сахненка “Дніпро-Сінема”). Згодом Мирослав знімає відеокліп на ще одну Тарасову пісню "В любові присягти"[53]

7 листопада 2013 року здійснює зйомку та вигоовлення фільму про вечір пам”яті автора-виконавця Тризубого Стаса (Щербатих).

В грудні дає обширне інтервю про свої погляди на українське кіномистецтво відомому прикарпаському журналістові Анатолію Теличку, яке згодом було надруковане у газеті “Прикарпатська Правда”.

В грудні 2013 року здійснює виготовлення документального фільму про Історію Івано-Франківського автотранспорного підприємства “Електроаворанс” [54], який було презентовано 27 грудня цього ж року в приміщенні Обласної філармонії під час відзначення 30-ї річниці цього підприємсва.

В цей же час в Україні починаються протестні події проти діючого правлячого режиму, та організація Євромайдану (в тому числі і у Івано-Франківську). Практично весь цей період присвячується журналістськопубліцистичній роботі на власних сайтах та в соціальних мережах, направленій на відтворення та обговорення цих подій.

З кінця 2013 — початку 2014 років починає роботу над документальними фільмами про:

  • історію зародження та розвитку професійної популярної пісні та музики на Прикарпатті,
  • репресії сталінських часів в УРСР,
  • історію ЗМІ Прикарпаття,
  • здійснює частковий монтаж 3 та 4 серій фільму про Франка. («Про перейменування Івано-Франківська» та «Про франківські місця пов'язані з життям і творчістю Івана Франка»).

2014 - 2015 роки[ред. | ред. код]

У січні 2014 року починає працювати над втіленням своєї давньої задумки: заснуванням історично-пізнавального відеожурналу «ВІК» (Відеожурнал Історії Краю).

У тому ж році здобуває Спеціальний Диплом та цінний приз від Міжнародного фестивалю-конкурсу «Дніпро-Cinema» за документальну стрічку «З чистих Джерел», яка вперше в історії документалістики розповіла про зародження, становлення та нелегкий шлях хорових колективів Прикарпаття. Презентація двох серій цього фільму відбулась того ж року у Івано-Франківську та Тисмениці. [55], [56].

На початку 2014 року, відразу після кривавих подій на Київському Майдані розпочинає роботу над фільмом з циклу «Небесна Сотня», який присвячено Героям Небесної Сотні Прикарпаття. Перших дві серії «Розстріляна весна» та «Героєві України Романові Гурику присвячується» приурочуються до першої річниці кривавих подій на Інститутській. Спеціально до цих фільмів він пише три пісні: «Небесна Сотня України» (музика Володимира Домшинського, виконує Василь Михайлович), [57], [58], «Ой Романе, Романочку» (музика Володимира Домшинського, виконує Юлія Раджапова та гурт «Будьмо») [59], [60], [61] та «Небесній Сотні низько я вклонюся» (музика та виконання Олександра Тищенка).

Презентація перших двох серій відбулась 7 квітня 2015 року в Прикарпатському університеті ім. В.Стефаника, де навчався Герой України Роман Гурик. [62], [63], [64], [65], [66],

Протягом літа 2014 року здійснює зйомку та виготовлення відразу чотирьох кліпів на пісні Тараса Житинського: "Останній Лист" [67], "В любові присягти" [68], "Храм Пантелеймона" [69] та "Архангел Михаїл" [70].

Тоді ж Мирослав зняв кліп на пісню Зоряни Рощук "Приходь у сни до мене, мамо". [71]

У вересні 2014 р. Івано-Франківська обласна бібліотека для юнацтва організовує творчу зустріч Мирослава Бойчука з обдарованими дітьми Прикарпаття, на якій він представлений не тільки як журналіст та кінорежисер, але й як поет-пісняр, фотохудожник та колекціонер. [72]

У жовтні 2014 р. пісні «Небесна Сотня України» та «Ой Романе, Романочку» були виконані на першому Фестивалі - концерті патріотичної пісні України, а згодом, у 2015 році, на відкритті пам'ятника Романові Гурику на подвір"ї Прикапратського університету ім. В.Стефаника та пам'ятної дошки в школі, де навчався Герой України.

Цього ж року до відзначення 60-річчя композитора Володимира Домшинського пише пісню «Мої пісні, немов дівочі коси».[73] Було записано тільки її демоверсію у виконанні автора музики Тараса Житинського, яка увійшла у музичний фільм "24 хвилини з композитором Володимиром Домшинським".[74]

Влітку 2015 р. здійснює зйомку, виготовлення та презентацію документального фільму "І знов хвилює батьківська земля"[75], [76] про історію села Чукалівка, а також пише пісню "Чукалівка моя", яка увійшла у цю стрічку.

У вересні цього ж року відбулась презентація документального фільму про Романа Гурика у Тисминецькому Народному Домі та у ВПУ №21 м. Івано-Франківська. Тоді ж здійснює "чорнові" зйомки на документальні фільми про самобутню художницю Параску Хому, та відеокліпи на пісні Заслуженої артистки України Ірини Лончини та гурту "Полюс".

У листопаді 2015 р. у театрі кіно "Люм"єр" в рамках презентації фільмів переможців Міжнародного Фестивалю екранних мистецтв "Дніпро-Сінема" 2015 року відбулось нагородження Спеціальним дипломом кліпу "Ой Романе, Романочку", який увійшов у документальний фільм про Героя України Романа Гурика.

Тоді ж знімає кліп на пісню Володимира Домшинського "Згадай" у виконанні Миколи Дутчака та Оксани Яворської. [77]

В цей період у світ виходить кілька статей періодичної преси про творчу діяльність Мирослава Бойчука, як режисера-документаліста та поета-пісняра. [78]

Цьогож року здобуває Диплом переможця 15 Міжнародного телерадіофестивалю "Прем"єра пісні", як автор слів пісні "Давай запалим, брате, наодинці" з документального фільму "Небесна Сотня Прикарпаття" (автор музики та виконавець Олександр Тищенко). [79]

2016 - 2018 роки[ред. | ред. код]

У лютому 2016 р. з Володимиром Куртяком (автор музики) та співачкою Світланою Весною записує демоверсію власної пісні "Небесній Сотні низько я вклонюся", яку згодом було перейменовано на "Струну гітари зачеплю душею" [80]

Починає зйомку фільму "Станіславський Феномен". Записує інтервю з одним із зачинателів цього мистецького явища художником Володимиром Муликом.

Записує обширне інтервю з музикантом Дмитром Ципердюком [Dmytro Tsyperdyuk - Luiku] для документального фільму про історію популярної пісні Прикарпаття.

На ТРК "Вежа" в ефір виходить телеперадача "Гарячі 90-і" за участю М.Бойчука, в якій митець розповідає про початки своєї режисерсько-документальної та пісенної діяльності. [81]

Тоді ж на радіо та телебаченні ТРК "Вежа" виходять ще ряд радіо та телепередач про творчу діяльність митця, в тому числі і передачі з циклу "Таємниці старого міста", основою яких стали кіноархіви М.Бойчука. [82]

В березні 2016 р. пише пісню "Праведник віри" присвячену Шептицькому (музика Ігора Іванціва, співає о.Вітольд Левицький) до документального фільму "14 місяців діяльності Шептицького у Станіславові", а також виготовляє до неї відеокліп. [83]

В травні 2016 р. на телеканалі ТРК "Карпати" відбувся запис телепередачі про творчість та кінорежисерську діяльність М.Бойчука.

М.Бойчук та Т.Житинський під час зйомок документального фільму "Мій Володя Висоцький". 2016 р.
Мирослав Бойчук в своїй студії демонструє Тарасові Житинському щойно виготовлений відеокліп на пісню "Мій Володя Висоцький".
М.Бойчук та Т.Житинський під час запису пісні "Мій Володя Висоцький. 2016 р. Тисмениця.

Влітку 2016 року в Тисмениці, в садку на дачі одного із своїх друзів знімає інтервю з відомим співаком Тарасом Житинським, яке згодом стає основою до документального фільму "Тарас ЖИТИНСЬКИЙ. Мій Володя Висоцький".[84] До цієї стрічки вони з Житинським написали пісню "Мій Володя Висоцький. А почалось все з Тарасового припущення про те, що якби нині Висоцький був живий - він би обов'язково підтримав Україну. Мирослав з нею погодився, бо, зважаючи на давню любов до його творчості, дуже хотів у це вірити. Згодом він прочитав твердження дослідників про те, що Висоцький співпрацював з КДБ. Тому йому дозволялось багато вольностей. Широка концертна діяльність із "слизьким" репертуаром, одруження з француженкою, вільні виїзди закордон. Тож, наведена вище думка спонукала до зйомки документального фільму "Тарас Житинський. Мій Володя Висоцький" та написання до цієї стрічки пісні. Згодом цей фільм було надіслано на кінофестиваль "Дніпро-Сінема", але жюрі тоді його навіть не переглянуло. Заочно винесло вердикт про те, що в ньому звичайний переспів пісень Висоцького... Ось так інколи буває.

Наступного року, на творчому вечорі композитора Володимира Домшинського, Тарас Житинський виконує пісню на слова Мирослава Бойчука (музика В.Домшинського) "Небесна Сотня України" [85].

В 2016 року знімає музичний фільм "24 хвилини з композитором Володимиром Домшинським", який презентує його друзям 10 жовтня того ж року на відзначенні 60-річчя маестро. [86]

Влітку 2017 року, на прохання давнього друга композитора Володимира Домшинського, знімає 3 відеокліпи на пісні його учениці - Анастасії-Марії Чубінської:"Моя Україна" [87], "Україна вишиванка" [88] та "Пісня про татуся" [89].

Сергій Романюк з режисером-документалістом Мирославом Бойчуком під час запису інтервю у с.Братківці. 4 серпня 2017 р.)

Цього ж року режисер-документаліст Мирослав Бойчук записав інтервю з актором, який зіграв головну роль у фільмі "Владика Андрей" - Народним артистом України Сергієм Романюком про те, як проходила його робота над цією роллю. Зйомка інтервю відбулася у селі Братківці, Тисминецького району, Івано-Франківської області в кількох метрах від резиденції Шептицького, яка збереглась там і по-нині. Це було одне з останніх прижиттєвих інтервю з актором.

У 2017 році знімає документальну стрічку "Залишаюся жити" про українського фахівця у галузі права, Доктора юридичних наук, доктора філософії, доктора канонічного права, митрофорного протопресвітера, почесного Академіка АН ВШ України, о.Івана Луцького. [90]

У 2018 р. знято документальну стрічку "Танець, мов сонячний спалах". В ньому штрихи до портрета Народного артиста України, головного балетмейстера ансамбля пісні і танцю "Гуцулія" Івана Васильовича Курилюка. То була присвята його 70-річчю. [91] [92]

Цього ж року знімає фільм "І дух, і слово, і аркан...” До 70-річчя заслуженого журналіста України, генерального директора ІФ ОДТРК з 1990 по 2008 р., багатолітнього працівника Івано-Франківського обласного радіо Андріяшка Романа Олексійовича.[93]

З Дмитром Ципердюком в студії після запису інтервю. 2018 р.(Світлина з архівів Мирослава Бойчука.)
На світлині. Болехівський єврейський цвинтар на час зйомки документального фільму.
На світлині. Мирослав Бойчук із замовником фільму Борисом Савчиним (зліва) та науковим співробітником музею історії Болехова ім. Р.Скворія Галиною Якимів (зправа) під час зйомок документального фільму "Болехівські євреї... До і після. 1371 - 2019.". Серпень 2019 р.
Робочий момент зйомок фільму про Маріямпіль з мером Івано-Франківська Русланом Марцінківим (посередині) та автором ідеї професором Володимиром Боцюрко (крайній праворуч)
На зйомках документального фільму у Загайполі. 2020 р.
В студії Романа Середюка під час запису пісні про Маріямпіль. 8.07.2020 р.

У травні 2018 року записує інтервю з Дмитром Ципердюком — лідером проєктів «Dazzle Dreams» та «LUIKU» на документальний фільм про історію Прикарпатської пісні.

Влітку 2018 року презентується стрічка, побудована виключно на кіноархівах Мирослава Бойчука під назвою "Життя студентське". Це 1978-84 роки. Вона присвячена студентам факультету журналістики Львівського Державного Університету імені Івана Франка 1984 року випуску. Фільм складається з 12 частин: частина 1 - Урочистості, частина 2 - Студентські Весілля, частина 3 - Дискотека. Танцює Богдан ВОЛОШИН, частина 4 - Студентський спорт, частина 5 - Франкова Кузня, частина 6 - В гуртожитку, частини 7, 8, 9 - Іноземці. Відпочинок. Практика, частина 10 - Курсанти, частина 11 - Сільгоспроботи, частина 12 - Післямова. [94] [95] [96] [97]

2019 - 2020 роки[ред. | ред. код]

Влітку 2019 року Мирослав знімає два кліпи на пісні Петра Федоріва, які автор виконав у дуеті із Зоєю Слободян: "Бешкетник вітер" [98] та "Пустоцвіт" [99].

У 2019 році Студія документального кіно Мирослава Бойчука на замовлення одного із мешканців Болехова, батьки якого трагічно загинули на цій землі, знімає документальний фільм "Болехівські євреї... До і після. 1371 - 2019." Стрічка розповідає про трагічну долю українців Прикарпатського краю в часи Великої Вітчизняної війни та про занедбані пам'ятки трагічної історії Прикарпатського краю. Але фільм так і не було презентовано широкому загалу через те, що замовник в односторонньому порядку перервав зв'язки із виконавцем. [100]Треллер на документальний фільм БОЛЕХІВСЬКІ ЄВРЕЇ... ДО І ПІСЛЯ. [101]

Влітку 2020 року разом з Богданом Кучером здійснює зйомку та виготовлення документального фільму про Маріямпіль. Ідея належить українському історикознавцю, засновнику Біблійного саду в Маріямполі, вченому в галузі ендокринології, доктору медичних наук, професору, академіку АН ВШ України з 2009 року Володимиру Івановичу Боцюрко.

Спеціально до цієї стрічки Мирослав пише пісню "Маріямпіль - столиця Марій". Це перший музичний твір, до якого Мирослав написав не тільки слова, але й музику. Музичний супровід до пісні здійснив Мирон Черепанин, а виконала її молода Івано-Франківська співачка Віра Барановська.

Тоді ж разом з автором сценарію Богданом Кучером виготовляє фільм про одну із мешканок Загайполя Ванду Казимирівну Венгриновську.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Документальні фільми[ред. | ред. код]

2004 рік. "Від ямницького цементного до ВАТ "Івано-Франківськцемент - 40 років".
О2005 рік. "Івано-Франківському заводу "Промприлад" - 100 років".
2008 рік. "Дорога, правда і життя...".
2012 рік. НГВУ "Надвірнанафтогаз" ПАТ "УКРНАФТА". До дня автомобіліста та дорожника.
2013 рік. Документальний серіал "Франкове Прикарпаття".
2013 рік. Із циклу "Історія хорового мистецтва Прикарпаття". Фільм 1. "З чистих джерел".
2013 рік. "Життя в ефірі".
2013 рік. "Комунальному підприємству "Електроавтотранс" - 30 років.".
2015 рік. "І знов хвилює батьківська земля"
2016 рік. "Тарас ЖИТИНСЬКИЙ. Мій Володя Висоцький".
2017 рік. "Залишаюся жити".
2018 р. "Танець, мов сонячний спалах".
2018 рік. "Життя студентське"
На зйомках фільму "24 хвилини з Володимиром Домшинським.
На зйомках фільму до 950 річниці Тисмениці
Під час зйомок фільму "З чистих джерел”.
2019 рік. "Болехівські євреї... До і після."

2004 рік. "Від ямницького цементного до ВАТ "Івано-Франківськцемент - 40 років". 1964 - 2004 роки. [102]

Обсяг: 15 хв. 49 сек.

Автор сценарію та режисер: Мирослав Бойчук.

Оператори: Ірина Федорук, Іван Кулабухов, Мирослав Бойчук.

Комп'ютерний монтаж: Роман Петришак.

Диктор: Богдан Кучер.


2005 рік. "Івано-Франківському заводу "Промприлад" - 100 років". 1995 - 2005 роки.

Обсяг: 14 хв. 08 сек. [103]

Режисер, автор сценарію, оператор зйомки та монтажу, оцифрування кіноплівок - Мирослав Бойчук.


2008 рік. "Дорога, правда і життя...". 100-річчю церкви Святої Параскеви та 20-й річниці її виходу з підпілля присвячується. 1908 - 2008 роки. [104] [105]

Загальний обсяг: 59 хв. 40 сек.

Режисер, оператор зйомок та монтажу - Мирослав Бойчук.

Сценарій: Тарас Огар, Роман Чорненький.

Оператори: Мирослав Бойчук, Лілія Гуменюк.

~ Частина - 1: Обсяг: 30 хв. 51 сек.

~ Частина - 2: Обсяг: 28 хв. 49 сек.


2012 рік. НГВУ "Надвірнанафтогаз" ПАТ "УКРНАФТА". До дня автомобіліста та дорожника.

Загальний обсяг: 51 хв. 41 сек.

Режисер, зйомка та монтаж - Мирослав Бойчук.

~ Частина 1. З історії становлення цеху транспортників підприємства "Надвірнанафтогаз". [106]

Обсяг: 4 хв. 47 сек.

~ Частина 2. Виробничі цехи АТП. Обсяг: 8 хв.27сек. [107]

~ Частина 3. Транспортники. Обсяг: 22хв.00сек. [108]

~ Частина 4. Агрегат. Обсяг: 16хв.27сек. [109]


2013 рік. Документальний серіал "Франкове Прикарпаття".

Режисер: Мирослав Бойчук.

Автори сценарію: Роман Чорненький, Петро Гаврилишин, Мирослав Бойчук.

Оператор: Лілія Гуменюк, Мирослав Бойчук.

Ведучий: Віктор Анушкевичус.

Диктор: Богдан Кучер.

~ Фільм 1. "Скільки Франкового у Франківську?" [110]

Обсяг: 34 хв. 47 сек.

~ Фільм 2. "Три кохання Франка у Станіславі".[111]

Обсяг: 35 хв. 06 сек.

2013 рік. Із циклу "Історія хорового мистецтва Прикарпаття". Фільм 1. "З чистих джерел". [112]

Обсяг: 30 хв. 40 сек.

Режисер, оператор зйомок та монтажу - Мирослав Бойчук.

Ідея: Ольга Терешкун.

Автори сценарію: Мирослав Бойчук, Ольга Терешкун.


2013 рік. Із циклу "Історія хорових колективів Прикарпаття".

Загальний обсяг: 1 год. 15 хв. 12 сек.

Режисер, зйомка та монтаж - Мирослав Бойчук.

Ідея: Ольга Терешкун.

Автори сценарію: Мирослав Бойчук, Ольга Терешкун.

~ Фільм 1. "Хорова капела "Промприлад". 2013 р. [113]

Обсяг: 10 хв. 29 сек.

~ Фільм 2. "Хорова капела села Радча". 2013 р. [114]

Обсяг: 11 хв. 13 сек.

~ Фільм 3. "Мистецьке об'єднання "Елегія". 2013 р. [115]

Обсяг: 10 хв. 48 сек.

~ Фільм 4. "Кафедра хорового диригування В.Їжака". 2013 р. [116]

Обсяг: 14 хв. 31 сек.

~ Фільм 5. "Іван Атаман. Музучилище ім.Січинського". 2013 р. [117]

Обсяг: 12хв. 48 сек.

~ Фільм 6. "Камерний хор "Кредо". 2013 р. [118]

Обсяг: 7 хв. 37 сек.

~ Фільм 7. "Ансамбль пісні і танцю "Гуцулія". 2013 р. [119]

Обсяг: 7 хв. 43 сек.


2013 рік. "Життя в ефірі. Світлій пам'яті журналіста Романа Боднарчука присвячується". [120]

Обсяг: 47 хв. 01 сек.

Режисер, оператор зйомок та монтажу - Мирослав Бойчук.

Ідея та сценарій: Наталія Боднарчук.

Дикторська начитка Олександра Шиманського.


2013 рік. "Комунальному підприємству "Електроавтотранс" - 30 років. 1983 -2013 роки". [121]

Обсяг: 23 хв. 51 сек.

Режисер, оператор зйомок та монтажу - Мирослав Бойчук.


2014 рік. Презентація фільмів Із циклу "Небесна Сотня Прикарпаття".

Режисер, оператор зйомок та монтажу - Мирослав Бойчук.

~ Фільм 1. "Розстріляна Весна". [122]

Обсяг: 55 хв. 03 сек.

~ Фільм 2. "Героєві України Романові Гурику присвячується". [123]

Обсяг: 66 хв. 15 сек.


2015 рік. "І знов хвилює батьківська земля". Історії села Чукалівка присвячується. 1652 - 2015 р. [124] [125]

Загальний обсяг: 68 хв. 16 сек.

Режисер, оператор зйомок та монтажу - Мирослав Бойчук.

Ідея та сценарій: Марина Шибель.

~ Частина 1.

Обсяг: 36 хв. 18 сек.

~ Частина 2.

Обсяг: 31 хв. 58 сек.


2016 рік. "Тарас ЖИТИНСЬКИЙ. Мій Володя Висоцький". [126]

Обсяг: 25 хв. 07 сек.

Режисер, оператор зйомок та монтажу - Мирослав Бойчук.

Автор сценарію: Мирослав Бойчук.


2016 рік. "24 хвилини з композитором Володимиром Домшинським". До 60-річчя маестро. [127]

Обсяг: 23 хв. 30 сек.

Режисер, оператор зйомок та монтажу - Мирослав Бойчук.


2017 рік. "Залишаюся жити" Отцю Івану Луцькому присвячується. [128]

Обсяг: 71 хв. 27 сек.

Режисер, оператор зйомок та монтажу - Мирослав Бойчук.

Сценарій, дикторська начитка Богдан Кучер.


2018 р. "Танець, мов сонячний спалах". Штрихи до портрета Народного артиста України, головного балетмейстера ансамбля пісні і танцю "Гуцулія" Івана Васильовича Курилюка. 70-річчю присвячується. [129]

Обсяг: 58 хв. 47 сек.

Режисер, оператор зйомок та монтажу - Мирослав Бойчук.

Автор ідеї: Галина Курилюк.

Автор сценарію, диктор: Богдан Кучер.


2018 рік. "І дух, і слово, і аркан...” До 70-річчя заслуженого журналіста України, генерального директора ІФ ОДТРК з 1990 по 2008 р., багатолітнього працівника Івано-Франківського обласного радіо Андріяшка Романа Олексійовича. [130] (Відео з фільмом вилучено з Інтернету за проханням родини його героя)

Обсяг: 54 хв. 51 сек.

Режисер - Мирослав Бойчук

Ідея, сценарій - Мар’яна Стринаглюк

Дикторська начитка - Богдан Кучер

Аерозйомка - Дмитро Ярема


2018 рік. "Життя студентське". 1978-84 роки. Студентам факультету журналістики Львівського Державного Університету імені Івана Франка 1984 року випуску прсвячується. [131] [132] [133] [134]

=1. частина. Урочистості. (3 хв. 56 с.)

=2. частина. Студентські Весілля (12 хв. 13 с.)

=3. частина. Дискотека. Танцює Богдан ВОЛОШИН (4 хв. 42 с.)

=4. частина. Спорт ( 10хв. 07с.) (453)

=5. частина. Франкова Кузня (4 хв. 52 с.)

=6. частина. В гуртожитку (3 хв. 48 с.)

=7, 8, 9 частини. Іноземці. Відпочинок. Практика. (13 хв. 17 с.)

=10. частина. Курсанти. 27 хв. 32 с.) (1.22)

=11. частина. Сільгоспроботи.(39 хв. 07 с.)

=12. частина. На закінчення. (9 хв. 00 с.)


2019 рік. "Болехівські євреї... До і після. 1371 - 2019." [135]

Обсяг: 16 хв. 25 сек.

Режисер, оператор зйомок та монтажу - Мирослав Бойчук.

Ідея: Борис Савчин.

Сценарій: Мирослав Бойчук.

Дикторська начитка Богдан Кучер.

Кліпмейкерська діяльність[ред. | ред. код]

На зйомках відеокліпу на пісню В.Ватащук "Світанок почуттів" з Василем Михайловичем.
На зйомках відеокліпу на пісню В.Ватащук "Світанок почуттів" з Вікторією Ватащук та Василем Михайловичем
На зйомках відеокліпу на пісню В.Ватащук "Світанок почуттів".
На зйомках відеокліпу на пісню В.Ватащук "Світанок почуттів" з Вікторією Ватащук

• Відеокліп на пісню " Світанок почуттів" у виконанні Вікторії Ватащук. [136]

• Відеокліп на пісню у виконанні Миколи Дутчака та Оксани Яворської "Згадай". [137]

• Відеокліп на пісню у виконанні Грущук Іванни "Приходь у сни до мене, мамо". [138]

• Тарас Житинський. "Останній Лист". [139]

• Тарас Житинський "Храм Пантелеймона". [140]

• Тарас Житинський "Архангел Михаїл" [141]

• Тарас Житинський "В любові присягти". [142]

• Петро Федорів, Зоя Слободян. Відеокліп на пісню Петра Федоріва "Пустоцвіт". [143]

• Петро Федорів, Зоя Слободян - Відеокліп пісню Петра Федоріва "Бешкетник вітер" [144]

• Анастасія-Марія Чубінська. "Моя Україна" [145]

• Анастасія-Марія Чубінська. "Україна-вишиванка". [146]

• Анастасія-Марія Чубінська. "Пісня про татуся". [147]

Пісенна творчість[ред. | ред. код]

Аудіо та відеоархів пісень на слова Мирослава Бойчука[ред. | ред. код]

Т.Ліберман.
Ж.Крижанівська.
А.Кобилянська.
В.Михайлович.
Гурт "Будьмо".
О.Тищенко.
В.Домшинський.
І.Лончина
"Паперові квіти".
о.В.Левицький.

Пісню на слова Мирослава Бойчука (музика Світлани Гричко) "Твоя мелодія (присвячена Володимиру Івасюку) співає Тетяна Ліберман (Тіна Кароль). 1997 рік. На аудіо - найперший варіант пісні, на відео - дещо пізніший.

[148]

Пісню на слова Мирослава Бойчука (музика Світлани Гричко) "Твоя мелодія (присвячена Володимиру Івасюку) співає Жанна Крижанівська. 2013 рік.

[149]

Пісню на слова Мирослава Бойчука (музика Сергія Маруди) "Яблуневий розмай" співає Заслужена артистка України Алла Кобилянська.

[150]

~Відеоролик Мирослава Бойчука на тему "Яблуневий розмай" в стилі УКРАРТ. 2013 р. [151]

~Пісню виконують учні однієї із шкіл. [152]


Пісню на слова Мирослава Бойчука (музика Володимира Домшинського) "Небесна Сотня України" співає Василь Михайлович.

[153] [154], [155], [156], [157],

~Інші виконавці пісні:Василь Дубіцький, [158],

студенти ІФНМУ [159],

Ярослав Бурлачук [160],

Пісню на слова Мирослава Бойчука (музика Володимира Домшинського) "Ой, Романе-Романочку" співає гурт "Будьмо", Юлія Раджапова.

[161] [162] [163] [164]

Взимку 2014 року на студії «Зимовий сад» Олександр Тищенко пише музику та записує пісню "Давай запалим, брате, на одинці", присвячену Небесній Сотні України, яка увійшла у документальний фільм режисера та автора її слів Мирослава Бойчука "Небесна Сотня Прикарпаття". [165]

2015 року пісня "Давай запалим, брате, на одинці" здобуває Диплом переможця 15 Міжнародного телерадіофестивалю "Прем'єра пісні - 2015" у місті Буча. Співає Олександр Тищенко.

[166] [167] [168]

Пісню на слова Мирослава Бойчука (музика Володимира Домшинського) "Небесна Сотня України" співає Заслужена Артистка України Ірина Лончина.

[169]

Пісню на слова Мирослава Бойчука (музика Ірини Лончиної) "Незаймана любов" співає Заслужена Артистка України Ірина Лончина.

[170]

Пісня на слова Мирослава Бойчука (музика та аранжування Тетяни Ралько) "Паперові Квіти" на його документальний фільм про художницю Параску Хому.

[171]

• Пісню на слова Мирослава Бойчука (муз. Ігора Іванціва) "Праведник віри" виконує о.Вітольд Левицький. Пісня написана для документального фільму М.Бойчука "14 місяців діяльності Шептицького у Станіславові". Лютий 2016 р.

[172]

Пісню на слова Мирослава Бойчука (музика Ольги Постолянюк) "Яке воно, справжнє Кохання?" співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р.

Пісню на слова Мирослава Бойчука (музика Ольги Постолянюк) "Троянди самоти" співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р.

[173] [174] [175]

Пісню на слова Мирослава Бойчука (музика Ольги Постолянюк) "Мелодія весни" співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р.

Пісню на слова Мирослава Бойчука (музика Ольги Постолянюк) "Ти, тільки ти" співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р.

Пісню на слова Мирослава Бойчука (музика Ольги Постолянюк) "Ти, тільки ти" (ремікс) співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р.

Пісню на слова Мирослава Бойчука (музика Ольги Постолянюк) "Ти не вір" співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р.

[176]

Пісню на слова Мирослава Бойчука (музика Ольги Постолянюк) "Ти не вір" (ремікс) співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р.

Пісню на слова Мирослава Бойчука (музика Ольги Постолянюк) "Вірю в прекрасне" співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р.

Пісню на слова Мирослава Бойчука (музика Ольги Постолянюк) "Вірю в прекрасне" (ремікс) співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р.

Пісню на слова Мирослава Бойчука (музика Ольги Постолянюк) "Тобі" ("Літо") співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р.

[177]

Пісню на слова Мирослава Бойчука (музика Ольги Постолянюк) "Тобі" (ремікс) співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р.

Пісню на слова Мирослава Бойчука (музика Ольги Постолянюк) "Барви музики" співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р.

Пісню на слова Мирослава Бойчука (музика Ольги Постолянюк) "Барви музики" (Ремікс) співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р.

Пісню на слова Мирослава Бойчука (музика Ольги Постолянюк) "Моє жіноче щастя" співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р.

Пісню на слова Мирослава Бойчука (музика Ольги Постолянюк) "Казка вечорів" співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р.

[178] [179]

Пісню на слова Мирослава Бойчука (музика Ольги Постолянюк) "Дівочий сон" співає Ольга Постолянюк. Альбом "Троянди долі". 21.10.2007 р.

[180] [181]

Х.Яцук
Олександра
С.Весна

Пісню на слова Мирослава Бойчука (музика Ольги Постолянюк) "Троянди самоти" співає Христина Яцук. 21.10.2008 р.

Пісню на слова Мирослава Бойчука (музика Ольги Постолянюк) "Барви музики" співає Христина Яцук. 21.10.2008 р.

[182] [183]

Пісню Мирослава Бойчука “Кохання юності“ виконує Олександра. 1996 р.

[184] [185]

Пісня на слова М.Бойчука "Чукалівка моя" написана для однойменного документального фільму.

Демоверсія пісні на слова Мирослава Бойчука (музика Володимира Куртяка) "Струну гітари зачеплю душею" у виконанні Заслуженої артистки України Світлани Весни.

[186]

Пісня про Маріямпіль до документального фільму Мирослава Бойчука "Маріямпіль - місто Марій". Музика та слова Мирослава Бойчука.

[187]

З пісенних відеоархівів[ред. | ред. код]

Т.Житинський та М.Бойчук під час запису пісні "Мій Володя Висоцький. 2016 р. Тисмениця.
На обговоренні знятих Мирославом Бойчуком відеокліпів Анастасії-Марії Чубінської з її вчителем та наставником, відомим українським естрадним співаком, заслуженим артистом УРСР (1989), народним артистом України (2010), солістом Львівської обласної філармонії Мар'яном Шуневичем.

Відео з ретроархівів. Тарас Житинський. "Прикарпатська Красуня". 1992 p. (музика - С.Маруди, слова - М.Бойчука). [188]

Відео Тарас Житинський. "Моє життя немов дівочі коси." (музика - Т.Житинського, слова - М.Бойчука). [189]

Відео Тарас Житинський "Мій Володя Висоцький". (музика - Т.Житинського, слова - М.Бойчука). [190] [191]

Відео пісню на слова Мирослава Бойчука (музика Володимира Домшинського) "Небесна Сотня України" співає Тарас Житинський. [192]

З відеоархівів 90-х. Невідомий дует. Пісня на слова Мирослава Бойчука "Новенька". [193]

З відеоархівів 90-х. Пісня на слова Мирослава Бойчука "Ти, ніби тінь, зявляєшся й зникаєш..." [194]

З відеоархівів 90-х. Пісня на слова Мирослава Бойчука "Яке воно, справжнє кохання ?". Дует "Лікон". [195]

З відеоархівів 90-х. Гурт "Аварійний Вихід". Пісня на слова Мирослава Бойчука "Ти не вір". [196]

Дискографія[ред. | ред. код]

О.Постолянюк
Ольга Постолянюк20200502 0004.jpg
Ольга Постолянюк20200502 0003.jpg
Ольга Постолянюк20200502 0006.jpg

[197] Пісні на слова Мирослава Бойчука з альбому «Троянди Долі». Автор музики та виконавець О. Постолянюк. 2008 рік.

  1. «Моє жіноче щастя»
  2. «Дівочий сон»
  3. «Казка вечорів»
  4. «Яке воно, Справжнє кохання?»
  5. «Мелодія весни»
  6. «Ти. тільки ти»
  7. «Тобі»
  8. «Літо»
  9. «Барви музики»
  10. «Ти не вір»
  11. «Вірю в прекрасне»
  12. «Ти, тільки ти» (ремікс)
  13. «Тобі».(ремікс)
  14. «Барви музики» (ремікс)
  15. «Ти не вір» (ремікс)
  16. «Вірю в прекрасне» (ремікс)
  17. «Троянди самоти» (1), (2)

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Диплом переможцеві 15 Міжнародного телерадіофестивалю "Прем"єра пісні", Мирославу Бойчуку - автору слів пісні "Давай запалим, брате, наодинці" з документального фільму "Небесна Сотня Прикарпаття". 2015 р.
  • Подяка від Правлячого Архієрея Єпископа Івано-Франківської УГКЦ Володимира за документальний фільм про історію церкви Святої Параскеви «Дорога, правда і життя» приуроченого її 100-річчю.
  • Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір. Цикл документальних фільмів «Історія хорових колективів Прикарпаття».
  • Спеціальний Диплом 9-го Міжнародного фестивалю екранних Мистецтв Дніпро-Сінема ім. Сахненка — 2013 режисерові Мирославу Бойчуку за вдале втілення теми у фільмі «З чистих джерел».
  • Подяка режисерові студії документального кіно М.Бойчуку за особистий вагомий внесок у розвиток українського національного кінематографа.
  • Диплом Громадському Інтернетбаченню Прикарпаття «Франківськтб», режисерові студії документального кіно М.Бойчуку за ініціативу та створення актуального для Прикарпаття та України в цілому документального серіалу «Франкове Прикарпаття».
  • Диплом режисерові М.Бойчуку за серію створених композицій відео-арту.
  • Грамота режисерові студії документального кіно, авторові фільму "З чистих джерел" М.Бойчуку за вагомий особистий внесок у розвиток національного кіномистецтва.
  • Подяка від дирекції Першого Всеукраїнського студентського конкурсу хорових диригентів за створення документального фільму про історію хорів Прикарпаття.
  • Подяка від Чукалівської Селищної ради за створення документального фільму та пісні про село Чукалівка.
  • Спеціальний Диплом авторові документального телефільму "З чистих джерел" М.Бойчуку за вдале втілення теми збереження мистецтва хорового співу. 2013 р.
  • Спеціальний Диплом за художнє втілення драматичних подій у кліпі "Ой, романе, Романочку".
  • Диплом Громадському Інтернетбаченню Прикарпаття «Франківськтб», режисерові студії документального кіно М.Бойчуку за ініціативу та створення актуального для Прикарпаття та України в цілому документального серіалу "Небесна Сотня Прикарпаття" з циклу "Розстріляна весна". 2015 р.

Робота ді-джеєм[ред. | ред. код]

Особливості роботи української дискотеки часів СРСР[ред. | ред. код]

Ді-джей Бойчук на запрошенні дискотеки «Погляд» 1979 р.
Ді-джей Бойчук на веденні дискотеки «Погляд». 1979 р.
Мирослав у якоті ді-джея у студентському Клубі «Корчагінець» у Львові. 1982 рік.
Ді-джей Бойчук на веденні одного з тематичних вечорів. 1983 р.
Мирослав з вимпелом Лауреата першого огляду-конкурсу Львівських дискотек на фоні власноруч виготовленої афіші дискотеки «Погляд». 1982 р.
Ді-джей Бойчук на кінозйомці. 1983 р.
Барабанщик рок-групи «Круїз» Сергій Єфимов в гостях у Мирослава. 12 вересня 1987 р.

Наглядним прикладом особливостей роботи ді-джеїв Радянської України є керівник дискотеки «Погляд» Бойчук Мирослав Петрович. Свою діяльність він розпочав у 1980 році, навчаючись у Львівському Державному Університеті ім. Івана Франка на факультеті журналістики. [198] [199] [200]

В ті часи спеціальної ді-джеєвської апаратури в СРСР не було. Тож доводилось прилаштовуватись. Мирослав зробив це своєрідним способом: своїми руками спаяв та змонтував світловий пульт, куди звів управління світломузикою, біжучими вогнями, наповнюючими прожекторами, стробоскопом, кінопроектором, слайдпроектором, диммашиною. Закупив магнітофони, програвачі, звукопідсилювальну апаратуру, звукові колонки, мікрофон і навчився управляти цим всім в одній особі.

До кожної дискотеки, в залежності від того де і для кого вона проводилась, складалася спеціальна програма. Адже дискотеки с селах, значно відрізнялись від дискотек в містах. За тодішніми законами дискотек (а частіше їх називали вечорами відпочинку, бо тільки вони не обкладались податком) дозволялось включати 25 % пісень з країн соціалістичної співдружності, 25 % — з капіталістичних країн і 50 % — представників радянської естради. Але на практиці це співвідношення було зовсім інакшим: відповідно приблизно 5 %, 80 % і 15 %. І, якщо чесно,- на це «порушення» чиновники не дуже звертали увагу. Хіба що на офіційних заходах чи оглядах-конкурсах. Що ж стосується української естради, то вона складала приблизно від 1 до 3 % від загальної кількості пісень прокручених на вечорі. В селах, до вищеназваного процентажу, додавалось ще кілька українських весільних пісень, які приходили в Україну нелегальним шляхом,- в основному з Канади.

Підготовку до кожної дискотеки Мирослав проводив заздалегідь. В переобладнаний дипломат, касети складались у відповідному до програми порядку, з відмотаними на початки пісенями. Для написання програми він використовував звичайний учнівський щоденник. Коштував він не дорого, але був дуже зручно поділений на розділи, де вписувалася вся основна інформація для ведення дискотек: рік виходу пісні, ім'я виконавця, назва твору. Навпроти кожної пісні Мирослав придумав символіку позначок-підказок: ставився бал від 7 до 10, в залежності від суперовості пісні, та позначки «П» — повільна, «Ш» — швидка, «Н» — нормального темпу, «РНР» — рок-н-рол, «В» — вальс, «УНП» — українська народна пісня, «Р» — рок, «І» — інструменталка. Згодом Мирослав ввів за правило включати пісні на замовлення. Таке стало можливим, коли досконало були цілісне освоєння управлінням дискотечною апаратурою, знання та наявність основної частини хітів того часу та додаткові магнітофони. Проміжок між перемиканням касет заповнювався розповіддю ді-джея. А ще на дискотеках Мирослава обов'язково проводилось 2-3 конкурси, найпопулярнішим з яких був під назвою «Що б це мало означати?». На екрані виставлявся якийсь прикольний слайд, до якого треба було зробити оригінальний підпис. Переможець, якому згодом вручалось безкоштовне запрошення на дві персони на наступні вечори, визначався силою оплесків присутніх. Ще одною особливістю дискотек Мирослава Бойчука була зйомка кінострічки про той, чи інший населений пункт, де вони проводились. Їх показ на вечорах відпочинку був особливо захопливим.

Зазвичай, виїздні дискотеки проводились 3 дні — п'ятницю, суботу, неділю. Першого дня вхід був завжди безкоштовним, що давало можливість організувати своєрідний промовшин вечорів на наступні вихідні. Людей в той день приходило не багато, бо він був робочим. Але та, порівняно невелика кількість відвідувачів, слугували своєрідним «сарафанним радіо», яке розповсюджувало звістку про крутелезну дискотеку і на довколишні села. Таким чином наступні два дні сторицею окуповували так звану «халявну п'ятницю». Згодом, будучи вже досвідченим ді-джеєм та працюючи на телебаченні, Мирослав почав запрошувати на свої дискотеки популярних на той час виконавців. Одним із них був барабанщик рок-групи «Круїз» Сергій Єфимов. Також на деяких із них проводилась відеозйомка, яка згодом слугувала основою для виготовлення телевізійних авторських передач Мирослава Бойчука.

Створення сайтів та робота в соціальних мережах[ред. | ред. код]

З Заслуженим журналістом України Надією Семенкович перед записом телепередачі "Світлиця Надії" на Івано-Франківському обласному телебаченні "Галичина". 2 жовтня 2019 р.
Логотип Громадської організації «Громадське Інтернетбачення “Франківськтб”»

Починаючи з 27 жовтня 2009 року створює ряд акаунтів у популярній мережі Ютюб, кожен з яких присвячує певній відеотематиці: BOYCHUKSTUDIO (Різноманітне приватне та офіційне відео ). [201]

WEDDINGFRANKIVSK (Весілля Прикарпатя). [202]

RETROFILM100 (Відреставровані аматорські кіноплівки ).[203]

3DVSDEOSTUDIO (Про об’ємне стереовідео).[204]

RETROVIDEO100 (Документальне ретровідео про життя Прикарпаття). [205]

STUDIOMID (Відреставроване аматорське відео). [206]

STUDIOMID1 (Відео про пісенну творчість Прикарпаття). [207]

TVMID (Ретроархіви авторських телепередач М.Бойчука). [208]

FRANKIVSKTV (Оперативне відео про події на Прикарпатті).[209]

На телепередачі в прямому ефірі "7 Поверх". Знімальний павільйон ОТБ "Галичина". Говоримо про Революцію Гідності. Івано-Франківськ. 13.02.2020 р.

Одночасно працює над створенням різноманітних сайтів:

У жовтні 2009 року створює сайт про діяльність власної студії документального кіно «PRO.VIDEOSTUDIO.IF.UA». [210]

1 січня 2011. створює Інформаційно-пізнавальний сайт про життя Прикарпаття «Громадське Інтернетбачення “Франківськтб”». [211]

У вересні 2011 року створює сайт присвячений об’ємному відео «3D video». [212]

22 січня 2012 року створює сайт присвячений документальному кіно Прикарпаття «Ретрофільм».

З 01.2013 року стає адміністратором офіційного сайту м. Тисмениці. [213]

10 лютого 2014 року на базі сайту присвяченого документальному кіно Прикарпаття створює офіційний сайт Івано-Франківського осередку Національної спілки кінематографістів України «Кінематографісти Прикарпаття». [214]

Сторінки у Вікіпедії[ред. | ред. код]

Створено[ред. | ред. код]

Кучер Богдан Михайлович.

Гурт "Галактика" - згодом перейменовано на «Галактика» (гурт). [215]

Яковина Юліан Іванович.

Нагірний Василь Григорович.

Бойчук Ігор Васильович (на стадії доопрацювання).

Іванців Ігор Михайлович.

Клопотовська Любов Іванівна.

Доповнено[ред. | ред. код]

Владика Андрей

Анушкевичус Віктор Андрюсович

Марцінків Руслан Романович

Роджер Тейлор в Івано-Франківську.

Сестричка Віка.

Левко Дурко.

Бебешко Володимир Володимирович.

Матвійчук Анатолій Миколайович.

Слава Сінчук.

Домшинський Володимир Васильович.

Хома Параска Петрівна.

Романюк Сергій Дмитрович.

Сливоцький Михайло Юрійович.

Брати Гадюкіни.

Левицький Василь Юрійович.

Руся.

Весёлые ребята.

Глизін Олексій Сергійович.

Буйнов Олександр Миколайович.

Івано-Франківськ.

Івано-Франківська область.

Гурик Роман Ігорович.

Галич.

Ґринджоли (гурт).

Калин Роман Ігорович.

LUIKU.

Франко Іван Якович.

Брейтбург Кім Олександрович.

Франко Роланд Тарасович.

Козлов Олексій Семенович.

Список пісень на слова Мирослава Бойчука та їх відеоверсії у виконанні популярних співаків України[ред. | ред. код]

Відеоверсія пісні з архівів М.Бойчука. (записано з VHS).

  • Заслужена артистка України Ірина Лончина. «Незаймана любов».(музика І.Лончиної)

Відеоверсія пісні з архівів М.Бойчука. (записано з концерту).

  • Жанна Крижанівська. «Твоя мелодія» (Володимиру Івасюку присвячується). (музика Світлани Гричко).

Відеоверсія пісні з архівів М.Бойчука. (записано з архівів М.Бойчука).

Написана у 1997 році. Музика Свілани Гричко, слова Мирослава Бойчука. Перший виконавець Тіна Кароль (справжнє ім'я — Тетяна Григорівна Ліберман).[216] Відзначалась на конкурсах «Юні зірки Прикарпаття» (1997), «Таланти твої, Україно» (1998), «Різдвяні зустрічі у Братів Блюзу» (1999).

З 2007 року в дещо переробленому на блюзовий стиль вигляді в реперуарі молодої співачки Жанни Крижанівської.[2]

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Конкурс Української пісні .1993 р.Ч-3. Ірчик зі Львова
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Конкурс Української пісні.1993 р. Ч-7. Стелла Гомоляка
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Конкурс Української пісні.1993 р. Ч-2. Віталій Сачок
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Конкурс Української пісні. 1993 р. Анатолій Сердюк
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Анатолій Матвійчук. Інтервю 1995 р. Архів М. Бойчука. Ч-1
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Анатолій Матвійчук. Інтервю 1995 р. Архів М. Бойчука. Ч-2
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Моє кіно. Червона Рута 91.Тарас Курчик. Штефко Оробець
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Перший конкурс краси Незалежної України "Прикарпатська Красуня 1991". Івано Франківськ

[247], [248], Про презентацію документальних фільмів «Розстріляна весна» та «Героєві України Романові Гурику присвячується» в Прикарпатському університеті ім. В.Стефаника. 2015 р.

  1. Відеоверсія пісні з архівів М.Бойчука. (записано з концерту).
  2. [254]