Бокаріус Микола Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Бокаріус Микола Сергійович
Бокаріус М.С. (1905 рік)
Бокаріус М.С. (1905 рік)
Народився 1869(1869)
Одеса, Одеський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 23 грудня 1931(1931-12-23)
Поховання Івано-Усікновенське кладовище
Діяльність лікар
Alma mater Харківський університет[d]
медичний факультет Харківського університету[d]
Заклад Харківський університет[d]

Мико́ла Сергі́йович Бока́ріус (* 1869, Одеса — † 23 грудня 1931[1]) — український вчений, один із засновників радянської судової медицини і криміналістики. Автор низки монографій і підручників з судової медицини. Батько Миколи Миколайовича Бокаріуса[2].

Біографія[ред.ред. код]

Народився в родині викладача та виховательки гімназії. 1890 року закінчив гімназію та вступив на медичний факультет Харківського університету.[3] 1903 року стає приват-доцентом, а з 1910 року Бокаріус вже працював завідувачем кафедри судової медицини Харківського університету, читав курси пластичної анатомії в художній школі, шкільної гігієни для вчителів, завідував кафедрою в Жіночому медичному інституті, викладав судову медицину на юридичному факультеті, а в роки Першої світової війни організував і проводив курси з підготовки сестер милосердя і санітарів.[4]

Пізніше професор Харківського медичного інституту. Від 1923 року головний державний експерт УРСР, з 1924 року - консультант Головного управління міліції і розшуку УРСР.

В 1926 році з організацією Харківського інституту судової експертизи Бокаріус став його директором. З 1928 Бокаріус — головний державний судово-медичний експерт УРСР. Нині Харківський НДІ судових експертиз носить ім'я Миколи Сергійовича Бокаріуса.[1]

Праці[ред.ред. код]

Написав близько 130 наукових праць, в тому числі ряд монографій та підручників. Деякі з них (наприклад, посібник з судової медицини для юристів «Первинний зовнішній огляд трупа при міліцейському і розшуковому дізнанні») досі не втратили своєї наукової цінності. Бокаріус виховав ціле покоління судовомедичних експертів і криміналістів.

Громадська діяльність[ред.ред. код]

Був організатором і редактором журналів «Архів кримінології та судової медицини» та «Питання криміналістики та науково-судової експертизи» (українською мовою).

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

  • На його честь названий Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України.[5]
  • У 2003 році провулок у Харкові отримав його ім'я.[6]
  • 19 грудня 2016 року в Харкову на будинку по вулиці Чернишевській, 46, де він проживав з 1898 по 1919 рік, відкрита меморіальна дошка.[7]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]