Бокаріус Микола Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бокаріус Микола Сергійович
Bokarius NS.jpg
Бокаріус М.С. (1905 рік)
Народився 1869(1869)
Одеса, Російська імперія
Помер 23 грудня 1931(1931-12-23)
Поховання Івано-Усікновенське кладовище
Діяльність лікар
Alma mater Харківський університет[d]
медичний факультет Харківського університету[d]
Заклад Харківський університет[d]

Мико́ла Сергі́йович Бока́ріус (* 1869, Одеса — † 23 грудня 1931[1]) — український вчений, один із засновників радянської судової медицини і криміналістики. Автор низки монографій і підручників з судової медицини. Батько Миколи Миколайовича Бокаріуса[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині викладача та виховательки гімназії. 1890 року закінчив гімназію та вступив на медичний факультет Харківського університету.[3] 1903 року стає приват-доцентом, а з 1910 року Бокаріус вже працював завідувачем кафедри судової медицини Харківського університету, читав курси пластичної анатомії в художній школі, шкільної гігієни для вчителів, завідував кафедрою в Жіночому медичному інституті, викладав судову медицину на юридичному факультеті, а в роки Першої світової війни організував і проводив курси з підготовки сестер милосердя і санітарів.[4]

Пізніше професор Харківського медичного інституту. Від 1923 року головний державний експерт УРСР, з 1924 року - консультант Головного управління міліції і розшуку УРСР.

В 1926 році з організацією Харківського інституту судової експертизи Бокаріус став його директором. З 1928 Бокаріус — головний державний судово-медичний експерт УРСР. Нині Харківський НДІ судових експертиз носить ім'я Миколи Сергійовича Бокаріуса.[1]

Праці[ред. | ред. код]

Написав близько 130 наукових праць, в тому числі ряд монографій та підручників. Деякі з них (наприклад, посібник з судової медицини для юристів «Первинний зовнішній огляд трупа при міліцейському і розшуковому дізнанні») досі не втратили своєї наукової цінності. Бокаріус виховав ціле покоління судовомедичних експертів і криміналістів.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Був організатором і редактором журналів «Архів кримінології та судової медицини» та «Питання криміналістики та науково-судової експертизи» (українською мовою).

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • На його честь названий Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України.[5]
  • У 2003 році провулок у Харкові отримав його ім'я.[6]
  • 19 грудня 2016 року в Харкову на будинку по вулиці Чернишевській, 46, де він проживав з 1898 по 1919 рік, відкрита меморіальна дошка.[7]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]