Бока (співак)
 | Ця стаття містить ознаки редагувань за винагороду без розкриття, що є порушенням умов використання Вікіпедії. |
| Бока | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Борис Аркадьевич Давидян |
| Дата народження | 28 квітня 1949 |
| Місце народження | Баку, Азербайджанська РСР, СРСР |
| Дата смерті | 21 липня 2020 (71 рік) |
| Місце смерті | Лос-Анджелес, Каліфорнія, США |
| Громадянство |
 СРСР  Вірменія  США |
| Професія | Співак, автор-виконавець |
| Жанр | Російський шансон |
| Псевдоніми | Бока |
Борис Аркадійович Давидян (вірм. Борис Аркадійович Давидян, 28 квітня 1949, Баку, Азербайджанська РСР — 21 липня 2020, Лос-Анджелес, США), більш відомий як Бока — радянський співак і автор-виконавець[1][2][3].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 28 квітня 1949 року в місті Баку, в вірменській сім'ї. Батько — Аркадій Вартанович, учасник Другої світової війни, працював майстром на заводі. Мати — Маргарита Артемівна, біолог. Бока рано втратив матір[4].
З дитинства цікавився музикою, закінчив музичну школу. Навчався та отримав диплом Ташкентського автодорожнього інституту.
У Єревані 1972 року записав свій перший музичний альбом. У радянські роки став дуже популярним солістом у любителів шансону. У його альбомах більшість пісень — його власний витвір, хоча він співав також композиції Володимира Висоцького та Аркадія Північного . Свої пісні виконував із особливим східним колоритом. Деякі джерела називають його класиком шансону[5].
У 1988 році він відвідав США в туристичній поїздці і записав там свій новий і популярний альбом «Доля злодійська». Головна композиція цього альбому стала хітом.
Вимушений був залишити Баку під час подій на національному ґрунті у грудні 1989 року. На початку 1996 року проживав у Єревані . Випустив низку музичних альбомів. У цьому ж році брав участь у прямому ефірі на радіостанції Маяк[6] .
У 1995 році на Давидяна було заведено кримінальну справу за зберігання зброї, що спричинило його еміграцію в США. Багато виступав у місцях ув'язнення, гастролював світом. Постійно проживав у Лос-Анджелесі . У Давидяна[7] дружина, син, дві дочки та четверо онуків. Один із них — популярний співак Жока[8].
21 липня 2020 року помер у Лос-Анджелесі після тривалої хвороби легень у віці 71 року[9][10][11][12].
Досягнення та нагороди[ред. | ред. код]
- " Шансон року-2006 " за пісню «Молодість» (номінант від США)[13] ;
- " Шансон року-2007 " за пісню «Душа моя»[14] .
Дискографія[ред. | ред. код]
- 1972 р. Перший концерт
- 1973 р. Другий концерт
- 1974 р. Третій концерт
- 1979 р. Четвертий концерт у Баку
- 1981 р. П'ятий концерт «Знову у Тбілісі»
- 1982 р. Шостий концерт (за участю Ісаака Ландера та Гаріка Казаряна)
- 1988 р. Частка злодійська
- 1993 р. Ностальгія (вірм. Կարոտ)
- 1995 р. Згадка
- 1996 р. Привіт із Америки
- 1997 р. Для всіх друзів
- 2002 р. Мам, я твій син…
- 2003 р. Мій батько
- 2005 р. Концерт у місті Володимирі (DVD)
- 2006 р. Концерт у «Лісовому» (DVD)
- 2007 р. Моя частка
- 2008 р. Моє місто
- 2011 р. Ціна життя
- 2016 р. Жити і любити
Пісні-хіти[ред. | ред. код]
- «Алі-Баба» (1996)
- «Біженці» (1995)
- «В очах туман» (1997)
- «Вино у келиху» (1999)
- «Де ти, юність моя» (1995)
- «Джана» (1999)
- «Долина сонця» (1995)
- «Доля злодійська» (1975)
- «Ду-ду» (2003)
- «Душа моя» (2007)
- «Зараза» (1997)
- «Дзвонить дзвінок» (1980)
- «Колдун» (1998)
- «Мама я твій син» (2006)
- «Молодість» (2006)
- «На що схожі хмари…» (1995)
- «Лист до матері» (1979)
- «Пізньої осінньої пори» (1995)
- «Руда» (1975)
- «Тук-тук» (2003)
- «Цавт танем» (1975)
Фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1988 | ф | Мерзотник | Мерзавец | вуличний співак |
| 1989 | ф | Храм повітря | співак у ресторані Кисловодська |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Бока (Давидян Борис) . Радио Шансон — Официальный сайт. radioshanson.ru. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
- ↑ Музей шансона :: Бока :: Биография. www.shansonprofi.ru. Архів оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
- ↑ Бока — эксклюзивное интервью "Шансон — порталу" (рос.). Шансон — Портал. 16 жовтня 2009. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
- ↑ Максим Кравчинский. История русского шансона. — Litres, 2020-03-11. — 1139 с. — ISBN 978-5-457-27567-6.
- ↑ Максим Кравчинский. Русская песня в изгнании. — Litres, 2018-12-20. — 580 с. — ISBN 978-5-04-119057-6.
- ↑ Борис Давидян (Бока) (рос.). Армяне Мира — Новости Армении, Армения Сегодня. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 25 травня 2020.
- ↑ Это не я пою на армянский манер, а Бока пел на азербайджанский — певец Эюб Ягубов (рос.). Trend.Az. 10 квітня 2009. Процитовано 24 травня 2020.
- ↑ Бока (Борис Давидян) Биография портал русский шансон. russianshanson.info. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
- ↑ Умер певец Бока. Его называют легендой кавказского шансона. meduza.io. 21 июля 2020. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 21 липня 2020.
- ↑ Остался только один: умер солист дуэта «Бока и Жока». Газета.Ru (рос.). Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 22 липня 2020.
- ↑ Анастасия РЫШКОВА | Сайт «Комсомольской правды» (21 липня 2020). Кто такой певец Бока: случайный звёздный путь популярного шансонье. KP.RU — сайт «Комсомольской правды» (рос.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 22 липня 2020.
- ↑ Умер легендарный Бока. Чем он запомнился и что теперь будет с его внуком — популярным певцом Жокой. MediaLeaks (рос.). 21 липня 2020. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 22 липня 2020.
- ↑ «РАДИО ШАНСОН» — ИСТОРИЯ ОДНОГО ПРАЗДНИКА… [Архівовано 2020-07-21 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Бока Давидян - биография проекта, альбомы, видео, новости, контактные данные (рос.). blatata.com. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 25 травня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Енциклопедія Шансон Архівовано березень 14, 2018 на сайті Wayback Machine.
- Профіль та біографія на радіо Шансон Архівовано липень 21, 2020 на сайті Wayback Machine.
- Біографія Бока Архівовано червень 3, 2020 на сайті Wayback Machine.
- Канал Бока (співак) на YouTube Архівовано серпень 20, 2020 на сайті Wayback Machine.
