Болдирєв Олексій Вікторович
| Болдирєв Олексій Вікторович | ||||
|---|---|---|---|---|
 Старший сержант | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Народження |
18 квітня 1987 Великі Копані | |||
| Смерть |
9 грудня 2015 (28 років) Опитне | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Псевдо | «Малиш» | |||
| Військова служба | ||||
| Роки служби | 2014-2015 | |||
| Приналежність |
Україна | |||
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |||
| Рід військ |
 Механізовані війська | |||
| Формування | ||||
| Війни / битви | ||||
| Нагороди та відзнаки | ||||
| ||||
Олексі́й Ві́кторович Бо́лдирєв (нар. 18 квітня 1987 — 9 грудня 2015) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1987 року в селі Великі Копані Херсонської області. 2004 року закінчив школу, проходив службу в школі сержантів у місті Васильків. Протягом 2005—2011 років проходив контрактну службу в Житомирській області, згодом — у Херсонській (Чорнобаївка), в Києві.
З 2012-го — технік-начальник приймального радіовідділення, начальник радіостанції. У часі війни — старший сержант, снайпер, головний сержант взводу — заступник командира взводу 3-ї роти 1-го батальйону, 93-тя окрема механізована бригада.
З жовтня 2014 року виконував військовий обов'язок в зоні бойових дій, учасник оборони Донецького аеропорту. Став відомий тим, що під обстрілами підняв український прапор над Донецьким аеропортом.
9 грудня 2015 року в другій частині дня поблизу селища Опитне Ясинуватського району під час переміщення між опорними пунктами на вибуховому пристрої підірвалась БМП-2, загинули двоє військовиків — Іраклій Кутелія та Олексій Болдирєв, 7 військових зазнали поранень.
Похований у селі Великі Копані.
Без Олексія лишилася родина.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» ІІІ ступеня (25.4.2016, посмертно)[1]
- медаль «Захиснику Вітчизни» (посмертно),
- нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
- у ЗОШ селі Великі Копані відкрито меморіальну дошку Олексію Болдирєву.
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 9 грудня[2][3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 25 квітня року № 170/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
- ↑
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 9 грудня на YouTube
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Хроніка Олексія Болдирєва, яку він особисто передав Вавилон'13. на YouTube |
Джерела[ред. | ред. код]
- Болдирєв Олексій Вікторович [Архівовано 12 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Книга пам'яті [Архівовано 22 травня 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Старші сержанти (Україна)
- Народились 18 квітня
- Народились 1987
- Померли 9 грудня
- Померли 2015
- Військовики 93-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені медаллю «Захиснику Вітчизни»
- Нагороджені знаком «За оборону Донецького аеропорту»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Олешківського району
- Померли в Ясинуватському районі
- Поховані в Херсонському районі