Болеро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Болеро́ (ісп. Bolero) — іспанський парний народний танець та музичний жанр, що започаткувався в кінці XVIII століття. Музичний розмір — 3/4 з характерною метроритмічною фігурою, що підкреслюється ударами кастаньєт. Темп — помірно швидкий з поступовим прискоренням. Своєю виразністю нагадує пантоміму.

За деяким даними[Джерело?] цей танець був створений іспанським танцівником Себастьяно Сересо близько 1780 року. Хоча він завжди був тридольним, в різний час по-різному дробилися: три рівні четвертні в першому такті, потім четвертна з крапкою і три вісімки — в наступному. В іншому варіанті перший такт дробиться вісімками (у такому випадку їх шість), причому, замість першої ноти пауза. Другий такт — такий ж, як у першому варіанті. Згодом дроблення стає ще дрібнішим. Танцюється таке болеро під акомпанемент гітари й барабана, а самі танцюючі відбивають на кастаньєтах додатково складні ритмічні фігури, що сплітаються в надзвичайно примхливий візерунок. Відомо багато різновидів болеро, характерних для різних областей Іспанії.

У формі Болеро написано романси М. Глінки, О. Даргомижського, Л. Деліба; Б. використали в операх Г. Берліоз, К.-М. Вебер, Дж. Верді та ін., у балетах — Л. Деліб, П. Чайковський та інші. Широко відоме «Болеро» для оркестру М. Равеля.

  • Кубинське Болеро — ліричний пісенний жанр, що склався наприкінці XIX ст. і поєднує креольський мелос з афро-кубинською синкопованою ритмікою. Музичний розмір — 2/4, темп помірний.


Джерела[ред.ред. код]