Болеславчик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Болеславчик
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район/міськрада Первомайський район
Рада/громада Болеславчицька сільська рада
Код КОАТУУ 4825480401
Основні дані
Засноване 1294
Населення 613
Поштовий індекс 55220
Телефонний код +380 5161
Географічні дані
Географічні координати 48°05′08″ пн. ш. 30°47′09″ сх. д. / 48.08556° пн. ш. 30.78583° сх. д. / 48.08556; 30.78583Координати: 48°05′08″ пн. ш. 30°47′09″ сх. д. / 48.08556° пн. ш. 30.78583° сх. д. / 48.08556; 30.78583
Середня висота
над рівнем моря
103 м
Водойми Синюха
Місцева влада
Адреса ради 55220, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с.Болеславчик, вул.Радянська, 14, тел. 65-5-01
Карта
Болеславчик is located in Україна
Болеславчик
Болеславчик
Болеславчик is located in Миколаївська область
Болеславчик
Болеславчик

Болесла́вчиксело в Україні, в Первомайському районі Миколаївської області. Населення становить 613 осіб. Орган місцевого самоврядування — Болеславчицька сільська рада. Розташоване на правому березі річки Синюхи, за 8 км на північний захід від міста Первомайськ і залізничної станції Первомайськ-на-Бузі на лінії Борщі-Підгородня.

Історія села[ред.ред. код]

Біля села Станіславчик виявлені залишки поселення і розміщені декілька курганів епохи бронзи (II тисячоліття до н. е.), один із курганів розкопаний. Знайдені також поселення Черняхівської культури (II-VI ст. н. ери).

Болеславчик заснований в середині XIX ст.

9 січня 1920 року поблизу Болеславчика під час Зимового походу відбувся бій відділку Кінного полку Чорних Запорожців Армії УНР, очолюваний Петром Дяченком з частинами Збройних Сил Півдня Росії. Чорношличники захопили 17 коней із сідлами та 9-х полонених [1].

На фронтах Великої Вітчизняної війни билися з ворогом 172 жителі села, 60 з них загинули, 49 - нагороджені орденами і медалями. У 1968 р. у Болеславчику встановлений пам'ятник воїнам - визволителям села, полеглим у боротьбі з німецько-нацистськими загарбниками за Батьківщину.

Економіка села[ред.ред. код]

У селі обробляється 1776 га сільськогосподарських угідь, з них 1590 га орних, в т. ч. 210 га поливних земель. Тут вирощують озиму пшеницю, кукурудзу, соняшник, цукровий буряк, овочі; розвинене м'ясо-молочне тваринництво. Є майстерня по обслуговуванню сільськогосподарської техніки. За виробничі досягнення орденом Трудового Червоного Прапора нагороджений механізатор Н. Т. Клименко. Працює гранітний кар'єр.

Освіта та культура[ред.ред. код]

У селі є восьмирічна школа (13 учителів і 85 учнів), клуб із залом на 200 місць, бібліотека, книжковий фонд якої становить 8,4 тис. примірників, медпункт, дитячі ясла, два магазини, відділення Укрпошти, Ощадбанка України.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012

Посилання[ред.ред. код]