Болеслав I Хоробрий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Болеслав I Хоробрий
Boleslaus I.jpg
Король Польщі
Правління 14 квітня - 17 червня 1025
Коронація 14 квітня 1025
Попередник Титул започатковано
Наступник Мешко II В'ялий
Інші титули Князь Польщі
Князь Богемії
Біографічні дані
Дата народження 967
Дата смерті 17 червня 1025(1025-06-17)
Краків
Місце поховання Базиліка святих Петра і Павла (Познань), Познань, Польща
Дружина Емнильда
Другий шлюб Юдита Угорська
Третій шлюб Емнільда
Четвертий шлюб Ода
Діти Безприм, Регелінда, Мешко, Отто, Матильда та ще 2 доньки
Династія П'ясти
Батько Мешко I
Мати Дубрава

Болесла́в I Хоро́брий (пол. Bolesław I Chrobry; *966 або 967 - †17 червня 1025) — польський князь (992-1025) і король з 1025, князь Чехії у 1003 - 1004.

...Був бо великий і важкий Болеслав, що і на коні ледве міг сидіти, але швидкого розуму...[1]

При ньому межі Польської держави простиралися від Ельби і Балтійського моря до Карпат й Угорщини; від Чехії до Волині. Він поєднав під своєю владою всі північно-західні слов'янські країни, завоював Гданськ, Краків, Сілезію і Моравію.

Біографія[ред. • ред. код]

Походив із династії П'ястів. Батько - Мешко I, мати - Дубрава (Дубравка), донька Чеського князя Болеслава І Грізного.

На з'їзді в Квадлінбурзі 23 березня 973 року маленького Болеслава залишили при королівському дворі заручником[2], у 978 році його відпустили додому. У 984 році, у віці 16 або 17 років, він одружився[3]. Про те, хто була його дружина невідомо, є такі версії: або невідома на ім'я донька маркграфа мейсенського Рікдага, або Юдіта, донька Гейзи. Найімовірніше, нею була Емнільда, донька лужицького князя Добромира, мати Мешка II.

У 990 році у Болеслава народжується син Мешко ІІ.

25 травня 992 року помер батько Болеслава Мешко І. Болеслав приймає владу, вигнавши з Польщі свою мачуху та трьох зведених братів, після цього осліпив Одила і Прибувоя, впливових керівників опозиції. Цього ж року він надає військову підтримку імператору Оттону III у його поході на Стодоран[4].

У 999 році приєднанням Краківської землі Болеслав завершив процес формування Польської держави. У війнах зі Священною Римською імперією (1003-1005, 1007-1013, 1015-1018) зумів відстояти незалежність королівства Польського.

У 1000 він урочисто приймав імператора Оттона III у Гнезно де й добився організації самостійної архієпископської кафедри, куди переніс мощі папського місіонера, мученика Адальберта. Відтоді Польща входить у тісні зносини з Папою і запроваджує богослужіння латинською мовою.

В квітні, коли був убитий управитель Мархії Місненьської Екегард, Болеслав зайняв Лужицю і Мільсько та видав свою дочку Регелінду за сина Екегарда Германа, після чого встановив свій контроль над Мархією.

Болеслав I втрутився також і в чеські справи. Тамтешній князь Болеслав III Рудий був жорстоким правителем і проти нього піднявся бунт. Це дало змогу польському королю, за допомогою Вршовців, посадити на чеський трон свого брата Владивоя I. Владивой зв'язався з Генріхом II, німецьким імператором, але через кілька місяців, помер. Болеслав Хоробрий допоміг Рудому повернутися до влади. Чехія була під контролем Польщі з 1003 по 1004 роки. Однак Генріх ІІ посадив на трон брата Рудого Яромира, який усунув владу Польщі над Чехією. Моравія залишалася за Польщею в 1003-1031 роках. До 1031 в складі Польщі перебували племена словаків.

  • 1005 — німці захоплюють Лужицю і Мільсько.
  • 1007 — Болеслав I повторно захоплює Лужицю і Мільсько і з військом підходить до Магдебурга.
  • 1013 — мир з Німеччиною, допомога Генріха II в поході на Русь. Закріплення за Польщею Лужиці і Мільсько.
  • 1017 — відбувся похід німців проти Польщі.
  • 1018 — підписаний Вічний мир між Польщею та Священною Римською імперією. Так званий Бауценський мир за яким Генріх мав визнати за ним ленні права на Лужицю.

У 1018 році покликаний своїм зятем київським князем Святополком I Окаянним, рушив на Волинь, розбив Ярослава I Мудрого на берегах Західного Бугу, захопив Київ і, замість того, щоб передати його Святополку, сам засів у ньому. Але кияни, обурені грабунками його дружини, почали бити поляків, і Болеслав мав залишили Київську Русь у 1019 році. Польща втримувала за собою Червенські міста та Галичину до 1030 року.

Болеслав дуже багато сприяв насадженню християнства в Польщі, за що, незадовго до його смерті, духовенство сприяло отриманню королівського титулу. У 1025 році відбулася коронація Болеслава I королівською короною.

Галерея[ред. • ред. код]

  • Jan Bogumił Jacobi - Bolesław Chrobry.jpg

  • Пам'ятник Болеславу I у Вроцлаві

  • 20 злотих 1925 року з портретом Болеслава Хороброго

  • Польща у 992-1025

  • Пам'ятник Болеславу I у Гнезно

  • Болеслав I Хоробрий і Святополк I Окаянний біля Золотих воріт Києва (картина Яна Матейко)

  • Коронація Болеслава I у Гнезно (Картина Яна Матейко)

Примітки[ред. • ред. код]

  1. ↑ Нестор-літописець: Повість врем'яних літ
  2. ↑ Annales Altahenses maiores. MGH, SS. Bd. XX. Hannover. 1868
  3. ↑ Annales Kamenzenses. MGH, SS rer. Germ. in us. schol. [Bd. XI]. Hannover. 1866
  4. ↑ Thietmar von Merseburg. Chronik // Ausgewaehlte Quellen zur deutschen Gechichte des Mittelalters. Bd. 9. Berlin. 1966
Попередник
Мешко I		 Coat of Arms of the Polish Crown.svg Князь Польщі
992-1025		 Coat of Arms of the Polish Crown.svg Наступник
Мешко II В'ялий
Попередник
Владивой		 Přemyslovci erb.svg Князь Богемії
1003-1004		 Přemyslovci erb.svg Наступник
Яромир
Попередник
—		 Coat of Arms of the Polish Crown.svg Король Польщі
1025		 Coat of Arms of the Polish Crown.svg Наступник
Мешко II В'ялий
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Болеслав_I_Хоробрий&oldid=15700789