Болеслав I Хоробрий
| Болеслав I Хоробрий пол. Bolesław I Chrobry 
| |||
.jpg) | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 14 квітня 1025 — 17 червня 1025 | |||
| (під іменем Болеслав I) | |||
| Коронація: | 14 квітня 1025 | ||
| Наступник: | Мешко II В'ялий | ||
| |||
| 992 — 1025 | |||
| (під іменем Болеслав I) | |||
| Попередник: | Мешко I | ||
| Наступник: | Безприм | ||
| |||
| 1003 — 1004 | |||
| (під іменем Болеслав IV) | |||
| Попередник: | Болеслав III Рудий | ||
| Наступник: | Яромир | ||
| Народження: |
967 Познань | ||
| Смерть: |
17 червня 1025 Краків | ||
| Поховання: | Базиліка святих Петра і Павла, Познань, Польща | ||
| Країна: |
Польське князівствоd | ||
| Рід: | П'ясти | ||
| Батько: | Мешко I | ||
| Мати: | Дубравка Чеська | ||
| Шлюб: |
1) Емнильда; 2) Юдита Угорська; 3) Емнільда; 4) Ода | ||
| Діти: | Безприм, Регелінда, Мешко, Отто, Матильда та ще 2 доньки | ||
Болесла́в I (пол. Bolesław I; 966 або 967 — 17 червня 1025) — польський князь (992—1025) і король з 1025 року, князь Богемії (як Болеслав IV) у 1003—1004 роках. При ньому межі Польської держави простягалися від Ельби і Балтійського моря до Карпат й Угорщини; від Чехії до Волині. Він поєднав під своєю владою всі північно-західні слов'янські країни, завоював Гданськ, Краків, Сілезію й Моравію. Національний герой Польщі. Прізвисько — Хоро́брий (пол. Chrobry).
Походив із династії П'ястів. Батько — Мешко I, мати — Дубрава (Дубравка), дочка чеського князя Болеслава І Грізного.
…Був бо великий і важкий Болеслав, що і на коні ледве міг сидіти, але швидкого розуму…[1]
На з'їзді у Кведлінбурзі[джерело?] 23 березня 973 року маленького Болеслава залишили при королівському дворі заручником[2], у 978 році його відпустили додому. У 984 році, у віці 16 або 17 років, він одружився[3]. Про те, хто була його дружина, невідомо; є такі версії: або невідома на ім'я дочка маркграфа Майсенського Рікдага, або Юдіта, донька угорського князя Гейзи. Найімовірніше, нею була Емнільда — дочка лужицького князя Добромира, мати Мешка II (нар. 990).
Після смерті батька 25 травня 992 року Болеслав прийняв владу, вигнавши з Польщі свою мачуху Оду та трьох зведених братів, після цього осліпив Одилена і Прибивоя — впливових керівників опозиції. Цього ж року він надав військову підтримку імператору Оттону III в його поході на Стодоран[4].
999 року приєднанням Краківської землі Болеслав завершив процес формування Польської держави. У війнах зі Священною Римською імперією (1003—1005, 1007—1013, 1015—1018) зумів відстояти незалежність Польського королівства.
1000 року урочисто приймав імператора Оттона III в Гнезні, де й добився організації самостійної архієпископської кафедри, куди переніс мощі папського місіонера, мученика Адальберта. Відтоді Королівство Польське входить у тісні зносини з Папою і запроваджує богослужіння латинською мовою.
У квітні, коли був убитий управитель Мархії Місненьської Екегард, Болеслав зайняв Лужицю і Мільсько та видав свою дочку Регелінду за сина Екегарда Германа, після чого встановив свій контроль над Мархією.
Болеслав I втрутився також і в чеські справи. Тамтешній князь Болеслав III Рудий був жорстоким правителем і проти нього піднявся бунт. Це дало змогу польському королю, за допомогою Вршовців, посадити на чеський трон свого брата Владивоя I. Владивой зв'язався з Генріхом II, німецьким імператором, але через кілька місяців, помер. Болеслав Хоробрий допоміг Рудому повернутися до влади. Чехія була під контролем Польщі з 1003 по 1004 рік. Однак Генріх ІІ посадив на трон брата Рудого Яромира, який усунув владу Польщі над Чехією. Моравія залишалася за Польщею в 1003—1031 роках. До 1031 року в складі Польщі перебували племена словаків.
- 1005 року — німці захопили Лужицю і Мільсько.
- 1007 року — Болеслав I повторно захопив Лужицю і Мільсько і з військом підійшов до Магдебурга.
- 1013 року — мир з Німеччиною, допомога Генріха II в поході на Русь. Закріплення за Польщею Лужиці і Мільсько.
- 1017 року — відбувся похід німців проти Польщі.
- 1018 року — підписаний Вічний мир між Польщею та Священною Римською імперією. Так званий Бауценський мир за яким Генріх мав визнати за ним ленні права на Лужицю.
У 1018 році покликаний своїм зятем, київським князем Святополком Окаянним, рушив на Волинь, розбив Ярослава Мудрого на берегах Західного Бугу, захопив Київ і, замість того, щоб передати його Святополку, сам засів у ньому. Але кияни, обурені грабіжництвом його дружини, почали бити поляків, і Болеслав змушений був залишити Русь у 1019 році. Польща втримувала за собою Червенські міста до 1030 року.
Болеслав дуже багато сприяв насадженню християнства в Польщі, за що, незадовго до його смерті, духовенство сприяло отриманню королівського титулу. У 1025 році відбулася коронація Болеслава I королівською короною.
-
Пам'ятник Болеславу I у Вроцлаві -
20 злотих 1925 року з портретом Болеслава Хороброго -
Польща у 992-1025 -
Пам'ятник Болеславу I у Гнезно -
Болеслав I Хоробрий і Святополк I Окаянний біля Золотих воріт Києва (картина Яна Матейка) -
Коронація Болеслава I у Гнезно (Картина Яна Матейка)
.jpg)
.jpg)
- ↑ Нестор-літописець: Повість врем'яних літ
- ↑ Annales Altahenses maiores. MGH, SS. — Hannover, 1868. — Bd. XX. (нім.)
- ↑ Annales Kamenzenses. MGH, SS rer. Germ. in us. schol. [Bd. XI]. Hannover. 1866 (нім.)
- ↑ Thietmar von Merseburg. Chronik // Ausgewaehlte Quellen zur deutschen Gechichte des Mittelalters. Bd. 9. — Berlin, 1966. (нім.)
- Плахонін А. Г. Болеслав I Хоробрий [Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 331. — ISBN 966-00-0734-5.
- Юсупович А. Чи ходив Вололимир Великий на/до ляхів? (польсько-руські відносини наприкінці Х — на початку ХІ с.) // Український історичний журнал. — К., 2015. — № 5 (524) (вер.—жовт.). — С. 43—69. — ISSN 0130-5247.
| Попередник Не було |
|
Король Польщі 1025 |
|
Наступник Мешко II В'ялий |
| Попередник Мешко I |
|
Князь Польщі 992-1025 |
|
Наступник Безприм |
| Попередник Болеслав III Рудий |
|
Князь Богемії 1003-1004 |
|
Наступник Яромир |