Болотне (Новосибірська область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Болотне
рос. Болотное
Coat of Arms of Bolotnoe (Novosibirsk oblast).png Flag of Bolotnoye (Novosibirsk oblast).png
Герб міста Прапор міста
Bolotnoje1 vokzal.JPG
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Новосибірська область
Муніципальний район Болотнинський район
Код ЗКАТУ: 50206501000
Код ЗКТМО: 50606101001
Основні дані
Час заснування 1805
Статус міста 1943
Населення 15 931
Площа 59 км²
Густота населення 270 02 осіб/км²
Поштові індекси 633340, 633343
Телефонний код +7 38349
Географічні координати: 55°40′00″ пн. ш. 84°24′00″ сх. д. / 55.6666666666947733688175504° пн. ш. 84.4000000000277879053101060° сх. д. / 55.6666666666947733688175504; 84.4000000000277879053101060Координати: 55°40′00″ пн. ш. 84°24′00″ сх. д. / 55.6666666666947733688175504° пн. ш. 84.4000000000277879053101060° сх. д. / 55.6666666666947733688175504; 84.4000000000277879053101060
Часовий пояс UTC+5
Веб-сторінка bolotnoecity.nso.ru
Мапа
Болотне (Росія)
Болотне
Болотне

Болотне (Новосибірська область)
Болотне
Болотне


CMNS: Болотне у Вікісховищі

Болотне — місто в Росії, адміністративний центр Болотнинського району Новосибірської області.

Населення — 15 931 чол. (2015). Місто розташоване на південному сході Західно-Сибірської рівнини, на кордоні з Кемеровською областю, за 126 км на північний схід від Новосибірська (по залізниці — 123 км).

У місті розташовані залізнична станція Болотна, підприємства залізничного транспорту, хлібокомбінат, швейна фабрика, виробництво будматеріалів, гофротарний завод.

Глава муніципального утворення — Олег Валерійович Корольов.

Історія[ред. | ред. код]

Болотне виникло в 1805 році як ямщицька станція на Московсько-Сибірському тракті, отримало свою назву від назви річки Болотної, за іншою версією, на прізвище засновників — ямщиків Болотникових. Зростанню села Болотне на початку XIX століття сприяла та обставина, що саме на цій станції від Московсько-Сибірського тракту відходив Барнаульський тракт, що з'єднував Томськ і Барнаул. У 1849 році в Болотному налічувалося 100 будинків, проживало близько 400 жителів, були церква, поштова станція, етап, лавки. У 1863 році при Болотнинській церкві була відкрита церковно-приходська школа, діяла до 1917 року, село Болотне — адміністративний центр Болотнинської волості Томського повіту.

У 1921 році, при виділенні Новомиколаївської губернії зі складу Томської губернії, село-станція Болотне і Болотнинська волость залишаються у складі Томського повіту Томської губернії[1].

У 1925 році в Західному Сибіру розформовуються колишні губернії і області, створюється єдиний Сибірський край з адміністративним центром в Новосибірську. Болотне стає районним центром Болотнинському районі Томського округу Сибірського краю. З 1937 року район у складі новоствореної Новосибірської області.

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення
1931[2]1959[3]1967[2]1970[4]1979[5]1989[6]1992[2]
780026 76222 00021 89020 83820 00620 200
1996[2]1998[2]2000[2]2001[2]2002[7]2003[2]2005[2]
20 70020 40019 60019 10018 17018 20017 600
2006[2]2007[8]2008[9]2009[10]2010[2]2011[2]2012[11]
17 50017 32917 20017 04616 57016 60016 348
2013[12]2014[13]2015[14]2016[15]2017[16]
16 20216 10515 93115 73915 629

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архіви Росії. Адміністративно-територіальний поділ Томської губернії.
  2. а б в г д е ж и к л м н Народная энциклопедия «Мой город». Болотное
  3. Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25.  (рос.)
  4. Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25.  (рос.)
  5. Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25. 
  6. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 2011-08-22.  (рос.)
  7. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 2012-02-03. 
  8. Реестр населённых пунктов Новосибирской области (подготовлен департаментом организации управления администрации Новосибирской области). Газета «Советская Сибирь», № 146, 31 июля 2007 года. Архів оригіналу за 2015-01-14. Процитовано 2015-01-14. 
  9. Города Новосибирской области (число жителей - оценка на 1 января 2008 года, тысяч человек). Архів оригіналу за 2016-05-23. Процитовано 2016-05-23. 
  10. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2014-01-02. Процитовано 2014-01-02. 
  11. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 2014-05-31. Процитовано 2014-05-31. 
  12. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 2013-11-16. Процитовано 2013-11-16. 
  13. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2014-08-02. Процитовано 2014-08-02. 
  14. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 2015-08-06. Процитовано 2015-08-06. 
  15. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  16. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 2017-07-31. Архів оригіналу за 2017-07-31. Процитовано 2017-07-31.