Болотниця (Коростенський район)
| село Болотниця | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Громада | Народицька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18060150050018815 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1618 |
| Населення | 313 (2001) |
| Площа | 1,301 км² |
| Густота населення | 240,58 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11430 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°12′35″ пн. ш. 28°56′09″ сх. д. / 51.20972° пн. ш. 28.93583° сх. д.Координати: 51°12′35″ пн. ш. 28°56′09″ сх. д. / 51.20972° пн. ш. 28.93583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
147 м |
| Водойми | р. Стручок |
| Найближча залізнична станція | Овруч |
| Відстань до залізничної станції |
20 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Свято-Миколаївська, 175, смт Народичі, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11401 |
| Карта | |
  Болотниця | |
 Болотниця | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Болотниця — село в Україні, в Народицькій селищній територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Кількість населення становить 313 осіб (2001). У 1925—54 та 1959—2015 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване за 8 км від смт Народичі та 20 км від залізничної станції Овруч[1]. Лежить на лівому березі річки Стручок, притоці Жерева[2].
Населення[ред. | ред. код]
В кінці 19 століття кількість населення становила 430 осіб, дворів — 70[3].
У 1906 році в селі налічувалися 428 жителів та 76 дворів[4], у 1911 році — 550 жителів, 88 дворів[2], станом на 1923 рік в поселенні нараховано 135 дворів та 723 мешканці[5], у 1926 році — 679 жителів, 153 двори, у 1941 році — 690 жителів, 206 дворів[2].
Станом на 1972 рік кількість населення становила 548 осіб, дворів — 206[1].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 343 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 313 осіб[6].
Історія[ред. | ред. код]
Село вперше згадується 1678 року[1]. За іншими даними, перша писемна згадка про село датується 1618 роком, в зв'язку із втечею підданих поміщика Юзефа Будилова із села Колчище Мозирського повіту до села Болотниці, що належало поміщиці Марині Петрович[2]. Відповідно до люстрації Овруцького замку 1754 року, село належало київському земському судді Трипольському, до замку сплачувало 3 злотих 4 гроші, на міліцію — 12 злотих 16 грошів[7]. Згодом селом володіли Воронецькі[3], після них, у 19 столітті — поміщики Каленські: Михалина Каленська, її діти Олександр, Чеслав, Марія, Феліція, Едмунд-Нарциз Каленський[2].
В кінці 19 століття — село Народицької волості Овруцького повіту, за 12 верст від Овруча. Входило до православної парафії у Закусилах, від котрих лежало за 5 верст[3][8].
У 1906 році — сільце Народицької волості (1-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Овруч, становила 18 верст, до волосного центру, містечка Народичі — 8 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в м. Овруч[4]. У 1909 році відкрилося однокласне сільське училище[2].
У 1923 році увійшло до складу новоствореної Закусилівської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Народицького району Коростенської округи[9]. Розміщувалося за 9 верст від районного центру, міст. Народичі, та за 4 версти — від центру сільської ради, с. Закусили[5]. 21 жовтня 1925 року в селі утворено Болотницьку сільську раду Народицького району[9]. У міжвоєнні роки в селі діяли сільгоспартіль «Червоний шлях» (1924 р.), машинно-тракторне товариство (1928 р.)[2].
На фронтах Другої світової війни брали участь 173 селян, з них 62 загинули, 34 нагороджено орденами та медалями. У 1970 році на їх честь встановлено пам'ятник.
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, що мав у користуванні 2 712 га земель, в тому числі 2 005 га ріллі та 55 га лісу. Господарство м'ясо-молочного напрямку, також вирощувало льон і картоплю[1].
11 серпня 1954 року Болотницьку сільську раду ліквідовано, село включене до складу Закусилівської сільської ради. 5 березня 1959 року увійшло до складу відновленої Болотницької сільської ради Народицького району Житомирської області, адміністративний центр ради. В складі сільської ради, 30 грудня 1962 року, увійшло до Овруцького району, 8 грудня 1966 року повернуте до складу відновленого Народицького району[9].
6 серпня 2015 року увійшло до складу новоствореної Народицької селищної територіальної громади Народицького району Житомирської області[10]. 19 липня 2020 року, разом з громадою, увійшло до складу новоствореного Коростенського району Житомирської області[11].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Історія міст і сіл Української РСР. Болотниця, Народицький район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 9 червня 2022.
- ↑ а б в г д е ж Історико-географічний словник Житомирщини. Т. 1 : Абрамок — Йосипівка: герби, портр., рис., фото. / М. Ю. Костриця, Р. Ю. Кондратюк ; ред., авт. передм. П. Т. Тронько ; Ін-т історії НАНУ, Ін-т географії НАНУ, Житомир. наук.-краєзн. т-во дослідників Волині, Держ. архів Житомир. обл., Житомир. обл. ін-т післядипломної пед. освіти. — Житомир: М. Г. Косенко, 2002. — 128 с. С. 33 — ISBN 966-8123-04-2
- ↑ а б в Bołotnica // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 195. (пол.)
- ↑ а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія.1906. с. 161. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 9 червня 2022.
- ↑ а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 122. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 9 червня 2022.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 9 червня 2022.
- ↑ К. Жеменецький. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF) (українська) . Біла Церква: Олександр Пшонківський. 2015. с. 172. Процитовано 9 червня 2022.
- ↑ М. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври. 1888. с. 325. Процитовано 9 червня 2022.
- ↑ а б в Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь». 2007. с. 206. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 9 червня 2022.
- ↑ Облікова картка. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 6 жовтня 2021.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 9 червня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Болотниця [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
|
| ||||||||