Боляєнь Сиресь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сиресь Боляєнь
Siŕeś Boĺaeń
Сиресь Боляєнь Siŕeś Boĺaeń
Інязор
Нині на посаді
На посаді з 12 вересня 2019
Попередник Кшуманцянь Пірґуж
Народився 7 травня 1958(1958-05-07) (62 роки)
Саранськ, Республіка Мордовія
Відомий як Олександр Болькін
Громадянство Україна Україна
Національність ерзя
Освіта Київський інститут військово-повітряних сил (1992 рік)
Політична партія безпартійний
Професія військовий
Релігія інешкіпазія
inyazoro.info

Боляєнь Сиресь (ерз. Боляень Сыресь; рос. Александр Григорьевич Болькин; *7 травня 1958, Саранськ) — український громадський діяч, ерзянський поет та перекладач, Інязор ерзянського народу, голова товариства ерзя в Україні «Erźań val» («Ерзянське слово»), співзасновник громадського руху «Вільний Ідель-Урал».

Сім'я та походження[ред. | ред. код]

Народився в російсько-ерзянській родині у Саранську. Мати — росіянка, батько — ерзя. Важливу роль у становленні ерзянської ідентичності Боляєня Сиреся відіграла його бабуся по батьківській лінії — Мотрона Олексіївна Бутяйкіна, яка оповідала своєму онукові казки, легенди та міфи про ерзянський народ і його героїв. Зростав у Мордовії, був піонером, комсомольцем. На першому курсі військового училища вступив до КПРС. У 1978 році переїхав до України, служив на Житомирщині. Згодом пішов на навчання до Київського інституту ВПС. Тут, в Україні, відчув поштовх до національного самоусвідомлення, коли на прохання знайомого університетського викладача охороняв пам'ятник Леніну «від українських радикалів». Це був Київ 90-х років, тоді до Сиреся підійшов В'ячеслав Чорновіл. В'язень мордовських таборів розчув особливий акцент співрозмовника і зав'язав з ним бесіду про історію та культуру народу ерзя. Чорновіл знав про ерзя більше, ніж сам Болькін. Тоді Боляєнь став багато чого пригадувати. Наприклад, як його бабця Мотрона Олексіївна наспівувала народних пісень й розповідала малому Сиресю казки про багатоголового змія, якого здолали ерзянські легені. Після розмови з Чорноволом вирішив охороняти не Леніна, а рідну культуру[1].

Товариство «Ерзянь Вал»[ред. | ред. код]

Сиресь Боляєнь створив у Києві товариство «Erźań val» (укр. «Ерзянське слово»), яке об'єднало ерзян та їхніх нащадків у столиці України. До початку російсько-української війни (2014) активісти видавали книжки ерзянською мовою, укладали електронний ерзянсько-російський словник. У рамках діяльності товариства Сиресь зміцнює українсько-ерзянські зв'язки. Наприклад, перекладає ерзянською українські пісні та українську поезію. Активно дописує до незалежної газети «Ерзянь Мастор».

Революція гідності та війна на Донбасі[ред. | ред. код]

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Сиресь Боляєнь та муфтій Духовного управління мусульман України Саїд Ісмагілов у військово-польовому наметі на сході України.
Searchtool.svg Сиресь Боляєнь в українському військовому однострої.

Учасник Революції гідності, як волонтер привозив із друзями-ерзянами дрова на Майдан Незалежності для обігріву наметів. В останні, найнебезпечніші дні, був на Майдані разом із сином та друзями. Ще до того, на Банковій, був жорстоко побитий «беркутівцями». Одержав чотири глибоких рани на голові, тріщину черепа, струс мозку, три зламаних ребра. З початком війни на Донбасі їздив до зони проведення АТО як волонтер. Пізніше був мобілізований до лав 10-ї гірсько-штурмової бригади Збройних Сил України, брав участь у бойових діях.[2]

Громадський рух «Вільний Ідель-Урал»[ред. | ред. код]

21 березня 2018 р. Боляєнь, разом зі своїм татарським соратником Рафісом Кашаповим і українським фіно-угористом Ростиславом Мартинюком, провели у київському прес-центрі «Главком» брифінг, на якому заявили про створення громадського руху «Вільний Ідель-Урал». Відповідаючи на запитання журналістів Сиресь звинуватив Москву в тому, що вона не тільки викачує з Ідель-Уралу ресурси, використовуючи її територію як сировинний придаток, а й проводить щодо корінних народів політику агресивної русифікації[3].

Неодноразово порушував перед владою Республіки Мордовія проблему русифікації ерзян, клопотав про посилення ролі ерзянської мови в суспільстві, зокрема просив Міністра культури Республіки Мордовія дублювати світову кінокласику державними мовами республіки — ерзянською та мокшанською. Пропозиції Боляєня не одержали підтримки республіканської влади, але викликали жваві обговорення в середовищі корінних народів РФ.[4]

Автор низки звернень від імені «Вільного Ідель-Уралу» до міжнародних організацій. Так у січні 2019 р. звернувся до Верховного Комісара ОБСЄ у справах національних меншин допомогти ерзянам встановити пам’ятник своєму національному герою — Інязору Пургазу[5]. Пізніше з цього ж приводу звертався до Офісу Верховного комісара ООН з прав людини. У своїх звернення просив адресатів «допомогти реалізувати право ерзянського народу на збереження ерзянської культури і вшанування власних національних героїв»[6].

За інформацією The Jamestown foundation, причетний до лобіювання та відіграв одну із ключових ролей в ухваленні Верховною Радою VIII скликання Постанови «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, національних парламентів держав світу щодо засудження порушення прав корінних народів у Російській Федерації та на тимчасово окупованих нею територіях України»[7].

Обрання Інязором[ред. | ред. код]

Інавгурація Інязора ерзянського народу Сиреся Боляєнь, 12 вересня 2019 р. За спиною С. Боляєня — портрет удмуртського вченого Альберта Разіна.

13 липня 2019 року, в Ерзяно-Мокшанії (Республіці Мордовія) відбувся Раськень Озкс — родове моління ерзянського народу. Крім церемоніальної, Раськень Озкс відіграє важливу суспільну роль. Напередодні моління збирається Рада старійшин — Атянь Езєм, яка обговорює найважливіші проблеми життя народу. На період до проведення наступного Раськень Озкс члени Атянь Езєм таємним голосуванням обирають головного старійшину — Інязора. Шість разів поспіль Інязором ерзянського народу ставав Кшуманцянь Пірґуж. Однак у 2019 р. Атянь Езєм довірив виконання цієї місії Сиресю Боляєнь. Нового Інязора підтримали 12 з 18 старійшин. З огляду на загострення політичних репресій проти активістів національних рухів в Російській Федерації, ерзя ухвалили рішення провести церемонію інавгурації нового Інязора на еміграції — в Україні[8].

12 вересня 2019 року, в київському Будинку профспілок відбулась урочиста церемонія приведення до присяги нового лідера ерзянського національного руху. Церемонія інавгурації відбулась за участі делегації ерзян з Росії, представників ерзянських діаспор, а також українських політиків і дипломатів[9]. Член київської громади ерзян Ожомасонь Кірдя розповів, що до останнього моменту місце проведення урочистого заходу, організованого ерзянською діаспорою України, тримались у таємниці: «Готуючись до цієї події, ми вирішили, що інавгурація нового Інязора має відбутися у символічному місці, пов'язаному із боротьбою за свободу, із гідністю та правами людини. Саме тому ми обрали Інформаційний центр Музею Майдану — залу в Будинку профспілок, який став символом боротьби українців за свободу і гідність»[10].

Ведуча церемонії виступала ерзянською, також здійснювався послідовний переклад усіх виступів українською мовою. Присутні вшанували хвилиною мовчання удмуртського вченого Альберта Разіна, який 10 вересня, на знак протесту проти політики русифікації, учинив самоспалення біля будівлі Державної ради Удмуртії[11].

Серед почесних гостей церемонії інавгурації були народний депутат України, секретар Комітету з питань закордонних справ Верховної Ради України Соломія Бобровська; народний депутат України, екс-спікер Верховної Ради України Андрій Парубій; муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саїд Ісмагілов; член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв; екс-глава Комітету у закордонних справах Верховної Ради України Ганна Гопко, політики Ігор Луценко, Остап Єднак, Юрій Сиротюк; українські науковці та журналісти[12].

Кшуманцянь Пірґуж — попередній Інязор, який обіймав цю посаду з 1999 р., вручив своєму наступникові колар — нагрудний знак, що є символом влади. Боляєнь Сиресь склав присягу Інязора на Мастораві (ерзянському національному епосі).

Виступ в ООН[ред. | ред. код]

21 квітня 2021 Сиресь Боляєнь, в складі української делегації, виступив на XX сесії Постійного форуму ООН з питань корінних народів[13]. У соєму виступі він гостро розкритикував Москву і закликав міжнародну спільноту посилити тиск на Російську Федерацію через її політику щодо національних республік. Цей виступ став першим, який виголосили в ООН ерзянською мовою, при цьому було забезпечено синхронний переклад англійською. У своїй промові С. Боляєнь наголосив:[14]

Ерзя може пережити пандемію COVID-19, але не може вижити в Російській Федерації. Тільки міжнародний тиск на Москву може захистити нас від останньої фази етноциду

Також С. Боляєнь надав секретаріату Форуму заяву про порушення прав корінних народів в Російській Федерації, в якій описані численні політично вмотивовані переслідування та репресії проти лідерів та активістів національних рухів татар, інгушів, калмиків та бурятів.[14]

Виступ ерзянського Інязора одержав широкий суспільний резонанс в українських ЗМІ[15][16]. Промова боляєня привернула американського політолога Пола Гобла, української письменниці Оксани Забужко, а також викликала обурення серед лояльних до Москви організацій фіно-угорських народів[17][18].

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • Лауреат Ерзянської літературної премії (2014)[19].

Інтерв'ю[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]


  1. деркач, анвар. "Россия утратила свой шанс стать великой страной". RFE/RL (ru). Процитовано 2018-05-06. 
  2. Лащенко, Сергій (3.07.2015). «Ми прийняли естафету від предків...». 
  3. Представники корінних народів Росії виступили на прес-конференції. Свобода (uk-UA). Процитовано 2018-05-06. 
  4. Ми хочемо почути Мела Гібсона ерзянською мовою. Вільний Ідель-Урал (uk). 2018-11-02. Процитовано 2019-09-14. 
  5. Сиресь Боляєнь: «Ми не хочемо ставати росіянами, дайте нам бути собою!». Вільний Ідель-Урал (uk). 2019-01-25. Процитовано 2019-09-14. 
  6. ООН має нагадати Москві, що ерзя – такі ж люди як і росіяни. Вільний Ідель-Урал (uk). 2019-08-19. Процитовано 2019-09-14. 
  7. Ukrainian Parliament Intensifies Support for Indigenous Minorities in Russian Federation. Jamestown (en-US). Процитовано 2019-09-14. 
  8. Сиресь Боляєнь обраний Інязором ерзянського народу. Вільний Ідель-Урал (uk). 2019-07-14. Процитовано 2019-09-14. 
  9. Сыресь Боляень эрзя милли хәрәкәте җитәкчелеген рәсми рәвештә үз кулына алды. Азатлык Радиосы (tt). Процитовано 2019-09-14. 
  10. Украинец Боляень Сыресь официально возглавил эрзянское национальное движение. RFE/RL (ru). Процитовано 2019-09-14. 
  11. Idel-Ural, Свободный Идель-Урал / Free. Боляєнь Сиресь офіційно очолив ерзянський національний рух. ukrnationalism.com (uk-ua). Процитовано 2019-09-14. 
  12. “За волю народів Поволжя!” У Києві інавгурували нового інязора ерзян – офіцера ЗСУ. Новинарня (uk). 2019-09-13. Процитовано 2019-09-14. 
  13. Ерзянський лідер виступив в ООН зі звинуваченнями на адресу Москви – Prometheus (uk). Процитовано 2021-04-22. 
  14. а б Ерзянський лідер під час виступу в ООН звинуватив Росію в етноциді. Інформагентство «Букви» (uk). 2021-04-22. Процитовано 2021-04-22. 
  15. “Ми на межі цілковитого зникнення”: ерзянський лідер Сиресь Боляєнь виступив в ООН зі звинуваченнями на адресу Москви. Новинарня (uk). 2021-04-22. Процитовано 2021-04-25. 
  16. "Ми — на межі цілковитого зникнення": лідер народу ерзя в ООН звинуватив Росію у етноциді. ТСН.ua (uk). 2021-04-22. Процитовано 2021-04-25. 
  17. Goble, Paul (2021-04-24). Window on Eurasia -- New Series: ‘Erzya Can Survive a Pandemic but Not Conditions in Russia,’ Ezrya Elder Tells UN Body. Window on Eurasia -- New Series. Процитовано 2021-04-25. 
  18. Реплика | Межрегиональная общественная организация мордовского (мокшанского и эрзянского) народа (ru-RU). 2021-04-23. Процитовано 2021-04-25. 
  19. Разместил(а) Erush Vezhai, Ноябрь 9; блога, Просмотр. Дела и планы эрзянского Фонда "Руця".. uralistica.com (ru). Процитовано 2020-02-20.