Бондаренко Михайло Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Ілліч Бондаренко
Бондаренко Михаил Ильич 1937.jpg
Народився 8 вересня 1903(1903-09-08)
Єлизаветград, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 10 лютого 1938(1938-02-10) (34 роки)
Москва, РРФСР, СРСР
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяFlag of the Ukranian State.svg УНРСРСР СРСР
Національність українець
Діяльність політик
Партія ВКП(б)
Нагороди

Орден Трудового Червоного Прапора

Миха́йло Іллі́ч Бондаре́нко (* 8 вересня 1903, Єлизаветград, Херсонська губернія, Російська імперія — † 10 лютого 1938, Москва, РРФСР, СРСР) — український радянський державний діяч, Голова РНК Української РСР в серпні —  жовтні 1937 р.

Жертва Сталінського терору.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в Єлисаветграді Херсонської губернії (нині Кіровоград) в сім'ї робітника-коваля. У цьому ж місті закінчив початкову школу і вище початкове училище. З 1917 р. працював учнем молотобойця, потім токарем на місцевому заводі Ельворті (майбутній — «Червона Зірка»). В кінці 1919 р. вступив в комсомол.

У 1919-1922 рр. завідувач культвідділом завкому підприємства, на якому працював. З 1923 р. — кандидат, з січня 1925 р. член РКП(б). У 1923-24 рр. завідувач клубом в Єлисаветграді. У 1925-26 рр. завідувач відділом агітації і пропаганди парткому заводу «Червона Зірка». У 1926-27 рр. завідувач Єлисаветградськім окружним виконкомом. У 1927-28 рр. секретар Компанєєвського райкому КП(б) У.

У 1929 р. завідувач культвідділом окружного профради. У 1930 р. редактор Елізаветградськой окружної газети. Після ліквідації округу в 1931 р. був завідуючим культурно-пропагандистським відділом Єлисаветградського міськкому КП(б) У.

У 1931-1933 рр. заступник завідувача і завідувач агітмасовим відділом Закавказького крайкома ВКП(б) в Тбілісі. У 1933-1934 рр. завідувач оргвіддділом Бакинського міськкому КП(б) Азербайджану. У 1934-1935 рр. секретар Азізбековського міськкому, в 1935-1936 рр. — Шаумяновського райкому КП(б) Азербайджану. Був вибраний кандидатом в члени ЦК КП(б) Азербайджану.

4 грудня 1936 р. затверджений другим секретарем Харківського міськкому КП(б)У (фактично працював з жовтня 1936 р.). Незабаром він став другим секретарем Харківського обкому КП(б)У.

Влітку 1937 р. призначений в.о. першого секретаря Вінницького обкому КП(б)У. На пленумі ЦК КП(б) У 30 серпня 1937 р. Бондаренко піддав жорстокій критиці голову РНК УРСР Любченка. Коли Любченко в перерві роботи пленуму покінчив життя самогубством, на терміновому засіданні Політбюро ЦК КП(б)У Бондаренко був затверджений головою РНК УРСР і членом Політбюро ЦК КП(б)У. Тим самим днем, 30 серпня 1937 р., була датована ухвала Президії ЦВК УРСР про затвердження.

Репресії[ред.ред. код]

13 жовтня 1937 р. в Москві заступник наркома внутрішніх справ СРСР Фріновській підписав ордер на проведення арешту і обшуку Бондаренко. Того ж дня він був арештований. Йому інкримінувалася приналежність до «антирадянської троцькістської терористичної організації, яка діяла в нафтовій промисловості СРСР» (під час його роботи в Закавказзі 1931-1936 рр.).

8 лютого 1938 р. на закритому судовому засіданні Військової колегії Верховного Суду СРСР засуджений до розстрілу, з конфіскацією майна. 10 лютого 1938 р. в Москві він був страчений.

Реабілітований Військовою колегією Верховного Суду СРСР 14 квітня 1956 р.

Попередник: Глави РНК УРСР
1937
Наступник:
Панас Любченко Дем'ян Коротченко