Бондаренко Михайло Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Ілліч Бондаренко
Бондаренко Михаил Ильич 1937.jpg
Народився 8 вересня 1903(1903-09-08)
Єлизаветград, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 10 лютого 1938(1938-02-10) (34 роки)
Москва, РРФСР, СРСР
Підданство Flag of Russia.svg Російська імперія (до 1917)
Громадянство Flag of the Ukranian State.svg УНР
Flag of the Ukrainian SSR 1919.png УСРР →
СРСР СРСР
Національність українець
Діяльність політик
Партія ВКП(б)
Нагороди Орден Трудового Червоного Прапора

Бондаре́нко Миха́йло Іллі́ч (8 вересня 1903(19030908), Єлизаветград, Херсонська губернія, Російська імперія10 лютого 1938, Москва, РРФСР, СРСР) — український радянський державний діяч, голова Ради народних комісарів Української РСР у серпні — жовтні 1937 року.

Жертва сталінських репресій.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Єлисаветграді (нині Кропивницький, Україна) у сім'ї робітника-коваля. У цьому ж місті закінчив початкову школу і вище початкове училище. З 1917 року працював учнем молотобійця, потім токарем на місцевому заводі Ельворті (майбутній — «Червона Зірка»). У кінці 1919 року вступив в комсомол.

У 1919–1922 роках завідувач культвідділом завкому підприємства, на якому працював. З 1923 року — кандидат, з січня 1925 року член РКП(б). У 1923–1924 роках завідувач клубом в Єлисаветграді. У 1925–1926 роках завідувач відділом агітації і пропаганди парткому заводу «Червона Зірка». У 1926–1927 роках завідувач Єлисаветградськім окружним виконкомом. У 1927–1928 роках секретар Компанєєвського райкому КП(б)У.

У 1929 роках завідувач культвідділом окружного профради. У 1930 році редактор Елізаветградськой окружної газети. Після ліквідації округу в 1931 році був завідуючим культурно-пропагандистським відділом Єлисаветградського міськкому КП(б)У.

У 1931–1933 роках заступник завідувача і завідувач агітмасовим відділом Закавказького крайкома ВКП(б) в Тбілісі. У 1933–1934 роках завідувач оргвіддділом Бакинського міськкому КП(б) Азербайджану. У 1934–1935 роках секретар Азізбековського міськкому, в 1935–1936 роках — Шаумяновського райкому КП(б) Азербайджану. Був обраний кандидатом у члени ЦК КП(б) Азербайджану.

4 грудня 1936 року затверджений другим секретарем Харківського міськкому КП(б)У (фактично працював з жовтня 1936 року). Незабаром він став другим секретарем Харківського обкому КП(б)У.

Влітку 1937 року призначений виконувачем обов'язків першого секретаря Вінницького обкому КП(б)У. На пленумі ЦК КП(б)У 30 серпня 1937 року Бондаренко піддав жорстокій критиці голову РНК УРСР Панаса Любченка. Коли Любченко в перерві роботи пленуму покінчив життя самогубством, на терміновому засіданні Політбюро ЦК КП(б)У Бондаренко був затверджений головою РНК УРСР і членом Політбюро ЦК КП(б)У. Тим самим днем, 30 серпня 1937 року, була датована ухвала Президії ЦВК УРСР про затвердження.

Репресії[ред.ред. код]

13 жовтня 1937 року в Москві заступник наркома внутрішніх справ СРСР Михайло Фріновський підписав ордер на проведення арешту і обшуку Бондаренка. Того ж дня він був арештований. Йому інкримінувалася приналежність до «антирадянської троцькістської терористичної організації, яка діяла в нафтовій промисловості СРСР» (під час його роботи в Закавказзі в 1931–1936 роках).

8 лютого 1938 року на закритому судовому засіданні Військової колегії Верховного Суду СРСР засуджений до розстрілу, з конфіскацією майна. 10 лютого 1938 року Михайла Бондаренка було страчено в Москві.

Реабілітований Військовою колегією Верховного Суду СРСР 14 квітня 1956 року.


Попередник: Глави Ради народних комісарів
Української РСР

1937
Наступник:
Панас Любченко Дем'ян Коротченко