Бондарство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сучасний український бондар, Сорочинський ярмарок, Полтавська область, 2008
Бондарі при роботі, Німецька гравюра, XVI ст.
Сучасний бондар біля винної діжки, ПАР
Kuiperij Zuiderzeemuseum.jpg

Бо́ндарство (бо́ндарне виробни́цтво) — вид деревообробного промислу, пов'язаний з виготовленням ємностей — бочок, діжок, барил, цебер тощо. Одне з традиційних українських ремесел.

Історія[ред.ред. код]

У минулому бондарне виробництво основане було виключно на ручній праці. Порівняно з теслярством та іншими деревообробними промислами бондарство в Україні поширилося пізніше, проте швидко набуло значного розвитку, особливо на Поліссі. Українські бондарі добре розумілися на різних сортах дерева і добирали їх конкретно для кожного виробу. Зокрема, ті, що призначалися для рідин, виготовлялися з твердого дерева, зазвичай дубу. Асортимент бондарських виробів був широким і різноманітним. Це ремесло вимагало неабияких навичок і майстерності. Наприклад, прорізання пазів у клепках при вставлянні днищ було досить складною технічною операцією. Те ж стосується і скріплювання клепок дерев'яними або залізними обручами. Крім звичайного столярного інструменту, бондарі користувалися уторником (кривим стругом), розмірячем, шерхебелем. Володіли вони й початками геометрії: зокрема, радіус дна діжки обчислювали шляхом ділення величини її окружності на шість. Народні умільці були добре обізнані з якостями різних порід дерева, володіли секретами бондарства, тому їхні вироби відзначалися міцністю, довговічністю, химерністю різьблення, вишуканістю прикрас та орнаментування. У кожній господі були також дерев'яні відра й цеберки, ночви для прання, корита — довгасті посудини для годівлі, напування тварин, птиці.

Ремесло бондаря було вельми поширеним і потрібним у різних країнах, про це свідчать і численні прізвища у багатьох мовах, що походять від назви цієї професії. Таке походження мають українські прізвища «Бондар», «Бондарчук», «Бондаренко», «Бондарюк», «Боднар» і «Боднарчук», російські «Бондарев» і «Бочаров», польські «Беднаж» (Bednarz), «Беднарський» (Bednarski) і «Беднарчик» (Bednarczyk), чеське «Беднарж» (Bednář), болгарське «Бочваров» (Бъчваров), македонське «Бачваровський» (Бачваровски), латиське «Муценієкс» (Mucenieks, жіноча форма Muceniece), англійське «Купер» (Cooper), німецькі «Фасбіндер» (Faßbinder), «Беттхер» (Böttcher), «Шеффлер» (Scheffler) і «Кюблер» (Kübler), нідерландські «Кейпер» (Kuiper, Kuyper) і «Кейперс» (Cuypers), французькі «Тоннельє» (Tonnelier) і «Тоннелльє» (Tonnellier), італійське «Боттаї» (Bottai), іспанські «Куберо» (Cubero), «Тонелеро» (Tonelero) і «Варела» (Varela), португальські «Таноейро» (Tanoeiro) і «Тонелейро» (Toneleiro), угорські «Кадар» (Kádár) і «Боднар» (Bodnár), грецьке «Варелас» (Βαρελάς), румунські «Догару» (Dogaru) і «Бутнару» (Butnaru), єврейське (їдиш) «Боднер» (באָדנער, Bodner)[1].

Сучасність[ред.ред. код]

Поширення металевої тари в багатьох галузях витіснило бондарні вироби, але поки що вони посідають важливе місце в господарстві і побуті. Поширення металевого посуду та начиння призвело до занепаду бондарства, хоч потреба у дерев'яних місткостях, що надають специфічного смаку солінням, медам, квасам, сокам та іншим напоям, залишається незадоволеною. Тепер у бондарному виробництві застосовуються спеціальні верстати: клепкостругальні, уторні (за допомогою яких вистругують клепки і вирізують в них пази для вставляння дна), дно вирізні, обрученасаджувальні та ін. Порівняно новим видом бондарного виробництва є виготовлення фанерних бондарних виробів за допомогою склеювання основних елементів їх з трьох і більше шарів шпону. Щоб бондарним виробам надати більшої вологонепроникності, їх іноді покривають всередині емаллю, а зовні — олійними або емалевими фарбами.

Технологія[ред.ред. код]

Бондарський інструмент[ред.ред. код]

Бондарські терміни[ред.ред. код]

  • Клепка — окрема планка бондарного виробу
  • Рихва (обруч) — металевий обруч, що обхоплює клепки і з'єднує їх
  • Утор (втор) — паз на краю виробу, у який вставляють дно

Різновиди бондарних виробів[ред.ред. код]

Що видовбуються (випалюються) з масиву дерева[ред.ред. код]

  • Вагани́ (но́чви) — миска для їжи або довгаста посудина для прання, купання та ін.
  • Жлу́кто — посудина, у якій золили білизну, полотно (парили, заливали окропом і деревним попелом).
  • Ка́діб (ка́дівб, ка́дуб) — велика посудина для зберігання зерна, м'яса
  • Ко́вга́нка — ступка для товчіння сала
  • Корито — довгаста посудина для годівлі, напування тварин, птиці.
  • Сту́па — пристрій для лущення, подрібнення зерна, тютюну та ін.

Що робляться з окремих дощечок[ред.ред. код]

  • Ба́лія — широка і низька посудина для прання білизни
  • Бербениця — висока вузька діжечка, що уживалась гуцулами для перевезення молочних продуктів на верховому коні
  • Бо́дня — низька діжа з кришкою, призначена для зберігання сала, квашення овочів
  • Бочка (ку́хва) — велика посудина для рідини, з двома днищами та опуклими стінками, стягнутими обручами. Для кінного транспортування води уживалися 50-60-відерні бочки із двома денцями, для пива, квасу, соління овочів, грибів, риби — 20-30-відерні бочки.
  • Бари́ло (бари́льце, бочо́нок) — невелика посудина для рідини, з двома днищами та опуклими стінками, стягнутими обручами, маленька бочка
  • Бакла́га (бокла́га) — плоска посудина для води або іншої рідини, рід дерев'яної фляги
  • Водянка (вóдник) — діжка на воду
  • Ґеле́та (ґеле́тка) — діжка місткістю 25 літрів
  • Діжа́ — велика посудина для приготування тіста
  • Діжка — велика циліндрична посудина з плоским дном
  • Ді́йни́ця — посудина для доїння
  • Кваснúк — невелика діжка, призначена для заквашування і соління у домашніх умовах
  • Кі́нва (коні́вка, коно́вка, конвиця) — великий дерев'яний кухоль або відро
  • Ма́зни́ця — цеберко для коломазі, дьогтю
  • Масничка (пахталка, маслобійка) — висока вузька діжка з дерев'яними лопатками та ручкою, для виробництва масла
  • Ря́жа (ря́жка) — низенька широка посудина з ручками, яка уживалася переважно для миття у лазні, рід дерев'яного таза
  • Це́бер (цебро́) — велика посудина, що мала вигляд зрізаної діжки (з дужкою або з ручками), яка використовувалася для годівлі худоби, збирання помиїв та ін.;
  • Цебе́рко (цебе́рка, цеберце) — конічна посудина з дужкою для зберігання води, дерев'яне відро
  • Чан — рід великої діжки, дерев'яний бак
  • Шапли́к — невисока широка посудина, що має вигляд зрізаної бочки (часто з ручками), рід дерев'яного таза. Уживається зараз замість горщиків для великих кімнатних рослин
  • Шері́твас (ширі́твас) — велика діжка

Див. також[ред.ред. код]

Ложкарство

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Англійська Вікіпедія

Посилання[ред.ред. код]



Професія Це незавершена стаття про професію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.