Бондарство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сучасний український бондар, Сорочинський ярмарок, Полтавська область, 2008

Бо́ндарство (бо́ндарне виробни́цтво)&nbsp ;— вид деревообробного промислу, пов'язаний з виготовленням ємностей — бочок, діжок, барил, цебер тощо. Одне з традиційних українських ремесел.

Слово «бондар» походить з ранішого боднарь, утвореного від «бодня» («вид дерев'яної ємності»). Праслов'янське *bъdьnъ запозичене (можливо, через германське посередництво) з романських мов: лат. butina, нар.-лат. *budina[1].

Історія[ред.ред. код]

Бондарі при роботі, німецька гравюра, XVI ст.

У минулому бондарне виробництво основане було виключно на ручній праці. Порівняно з теслярством та іншими деревообробними промислами бондарство в Україні поширилося пізніше, проте швидко набуло значного розвитку, особливо на Поліссі. Українські бондарі добре розумілися на різних сортах дерева і добирали їх конкретно для кожного виробу. Зокрема, ті, що призначалися для рідин, виготовлялися з твердого дерева, зазвичай дубу. Асортимент бондарських виробів був широким і різноманітним. Це ремесло вимагало неабияких навичок і майстерності. Наприклад, прорізання пазів у клепках при вставлянні днищ було досить складною технічною операцією. Те ж стосується і скріплювання клепок дерев'яними або залізними обручами. Крім звичайного столярного інструменту, бондарі користувалися уторником, розмірячем, шерхебелем. Володіли вони й початками геометрії: зокрема, радіус дна діжки обчислювали шляхом ділення величини її окружності на шість. Народні умільці були добре обізнані з якостями різних порід дерева, володіли секретами бондарства, тому їхні вироби відзначалися міцністю, довговічністю, химерністю різьблення, вишуканістю прикрас та орнаментування. У кожній господі були також дерев'яні відра й цеберки, ночви для прання, корита — довгасті посудини для годівлі, напування тварин, птиці.

Ремесло бондаря було вельми поширеним і потрібним у різних країнах, про це свідчать і численні прізвища у багатьох мовах, що походять від назви цієї професії. Таке походження мають українські прізвища «Бондар», «Бондарчук», «Бондаренко», «Бондарюк», «Боднар» і «Боднарчук», російські «Бондарев» і «Бочаров», польські «Беднаж» (Bednarz), «Беднарський» (Bednarski) і «Беднарчик» (Bednarczyk), чеське «Беднарж» (Bednář), болгарське «Бочваров» (Бъчваров), македонське «Бачваровський» (Бачваровски), латиське «Муценієкс» (Mucenieks, жіноча форма Muceniece), англійське «Купер» (Cooper), данське «Бедкер» (Bødker), німецькі «Фасбіндер» (Faßbinder), «Беттхер» (Böttcher), «Шеффлер» (Scheffler) і «Кюблер» (Kübler), нідерландські «Кейпер» (Kuiper, Kuyper) і «Кейперс» (Cuypers), французькі «Тоннельє» (Tonnelier) і «Тоннелльє» (Tonnellier), італійське «Боттаї» (Bottai), іспанські «Куберо» (Cubero), «Тонелеро» (Tonelero) і «Варела» (Varela), португальські «Таноейру» (Tanoeiro) і «Тонелейру» (Toneleiro), угорські «Кадар» (Kádár) і «Боднар» (Bodnár), грецьке «Варелас» (Βαρελάς), румунські «Догару» (Dogaru) і «Бутнару» (Butnaru), єврейське (їдиш) «Боднер» (באָדנער, Bodner).

Назви деяких населених пунктів теж пов'язані з цією професією: наприклад, Бондарня, Бондаревське, Боднарів та ін.

Сучасність[ред.ред. код]

Сучасний бондар біля винної бочки, ПАР

Поширення металевої тари в багатьох галузях витіснило бондарні вироби, але поки що вони посідають важливе місце в господарстві і побуті. Поширення металевого посуду та начиння призвело до занепаду бондарства, хоч потреба у дерев'яних місткостях, що надають специфічного смаку солінням, медам, квасам, сокам та іншим напоям, залишається незадоволеною. Тепер у бондарному виробництві застосовуються спеціальні верстати: клепкостругальні, уторні (за допомогою яких вистругують клепки і вирізують в них пази для вставляння дна), дно вирізні, обрученасаджувальні та ін. Порівняно новим видом бондарного виробництва є виготовлення фанерних бондарних виробів за допомогою склеювання основних елементів їх з трьох і більше шарів шпону. Щоб бондарним виробам надати більшої вологонепроникності, їх іноді покривають всередині емаллю, а зовні — олійними або емалевими фарбами.

Технологія[ред.ред. код]

Основним матеріалом для бочок слугує деревина дубу (зокрема, він незамінний для виробництва винних бочок). Для інших бондарних виробив також використовують ялину, діжі часто роблять з сосни, а от для масничок і посуду для зберігання меду найкращим деревом вважається липа.

Заготовлену сировини висушують, у деяких майстрів сушіння дубу забирає до 5 років, ялини — до трьох[2].

Обручі можуть бути дерев'яними або металевими. Дерев'яні роблять з гнучкого дерева (в'язу, черемхи), розпарюють і згинають у кільця. Металеві гнуть із сталевих штаб 3-5 см завширшки, на кінцях яких пробивають пробійником отвори і з'єднують готові обручі за допомогою заклепок.

Бондарський інструмент[ред.ред. код]

Бондарський інструмент у Бескидському музею Вісли. Зліва направо: натяїч, струг, рубанок, нижче киянка, вигнутий струг, шкобелка, горбач, фуганок, ліворуч знизу циркуль-розміряч

У своїй роботі бондарі використовують звичайні столярні інструменти — пилку, рубанки, струги, молоток. Окрім них, застосовуються специфічні бондарські:

  • Уторник — інструмент для нарізання уторів
  • Круглий горбач — рубанок з сильно вигнутою колодкою. Призначений для вистругування внутрішньої поверхні виробів.
  • Спуст або бондарний фуганок — верстат для стругання клепок стругом. Має вигляд великого рубанка, встановленого на ніжках.
  • Установник — станок для установки клепок перед натяганням обручів
  • Натяїч — пристрій для натягання обручів
  • Набоїч — інструмент для набивання обручів, тупе долото з виїмкою на наконечнику
  • Бондарська корба — пристрій для стягання клепок
  • Шкобелка — струг з одною ручкою, призначений для вирівнювання внутрішньої поверхні
  • Затискачі — пристрої для тимчасового скріплення клепок (перед насаджуванням обручів)
  • Розміряч — вимірювальний інструмент
  • Лекала — шаблони для перевіряння правильності форми клепок
  • Шаблони кутів — для розмірювання кутів на крайках клепок (розрізняються залежно від діаметру виробу)

Для робіт з залізними обручами бондарі використовують і деякі слюсарні інструменти — зубило, пробійник, заклепувальник.

У сучасному бондарному виробництві для окремих операцій використовуються спеціальні верстати: клепкостругальні, уторні, дновирізні, обрученасаджувальні тощо.

Бондарські терміни[ред.ред. код]

  • Клепка — окрема планка бондарного виробу. На Гуцульщині традиційно називається «до́ґа»[3].
  • Колодка — заготовка для клепки. На Гуцульщині традиційно називається «гентина»[4].
  • Обруч (рихва) — металеве або дерев'яне кільце, що обхоплює клепки і з'єднує їх
  • Утор (втор) — паз на краю виробу, у який вставляють дно

Види бондарних виробів[ред.ред. код]

Що видовбуються (випалюються) з масиву дерева[ред.ред. код]

  • Вагани́ (но́чви) — миска для їжи або довгаста посудина для прання, купання та ін.
  • Жлу́кто — посудина, у якій золили білизну, полотно (парили, заливали окропом і деревним попелом).
  • Ко́вга́нка — ступка для товчіння сала
  • Корито — довгаста посудина для годівлі, напування тварин, птиці.
  • Сту́па — пристрій для лущення, подрібнення зерна, тютюну та ін.

Що робляться з окремих дощечок[ред.ред. код]

Балія
Масничка
Ряжка
  • Бакла́га (бокла́га) — плоска посудина для води або іншої рідини, рід дерев'яної фляги
  • Ба́лія — широка і низька посудина для прання білизни.
  • Барило (барильце, бочонок) — невелика посудина для рідини, з двома днищами та опуклими стінками, стягнутими обручами, маленька бочка
  • Бербениця — висока вузька діжечка, що уживалась гуцулами для перевезення молочних продуктів на верховому коні.
  • Відро — дерев'яна посудина з дугоподібною ручкою. Сучасні відра роблять не за бондарною технологією з дерева, а з інших матеріалів — металу, пластику.
  • Бо́дня — низька діжа з кришкою, призначена для зберігання сала, квашення овочів.
  • Бочка (ку́хва) — велика посудина для рідини, з двома днищами та опуклими стінками, стягнутими обручами. Для кінного транспортування води уживалися 50-60-відерні бочки із двома денцями, для пива, квасу, соління овочів, грибів, риби — 20-30-відерні бочки.
  • Водянка (вóдник) — діжка для води
  • Ґеле́та, гелета (ґеле́тка) — невелике барильце або доїльна діжка (дійниця)
  • Діжа́ — велика посудина для приготування тіста
  • Діжка — велика циліндрична посудина з плоским дном
  • Ді́йни́ця — посудина для доїння
  • Ка́діб (ка́дівб, ка́дуб) — велика посудина для зберігання зерна, м'яса
  • Кваснúк — невелика діжка, призначена для заквашування і соління у домашніх умовах
  • Кінва (коні́вка, коно́вка, конвиця) — великий дерев'яний кухоль або відро
  • Ма́зни́ця — цеберко для коломазі, дьогтю
  • Масничка (маслобійка) — висока вузька діжка з дерев'яними лопатками та ручкою, для виробництва масла
  • Ря́жа (ря́жка) — низенька широка посудина з ручками, яка уживалася переважно для миття у лазні, рід дерев'яного таза
  • Це́бер (цебро́) — велика посудина, що мала вигляд зрізаної діжки (з дужкою або з ручками), яка використовувалася для годівлі худоби, збирання помиїв та ін.;
  • Цебе́рко (цебе́рка, цеберце) — конічна посудина з дужкою для зберігання води, дерев'яне відро
  • Чан — рід великої діжки, дерев'яний бак
  • Шапли́к — невисока широка посудина, що має вигляд зрізаної бочки (часто з ручками), рід дерев'яного таза. Уживається зараз замість горщиків для великих кімнатних рослин
  • Шері́твас (ширі́твас) — велика діжка
Бондарні вироби

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Примітки[ред.ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.
  2. Ігор Лазоришин. Боднарів — без бондарів.... www.galychyna.if.ua. «Галичина». Процитовано 3 листопада 2017. 
  3. Доґа // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка — К.: Кіевская старина, 1907-1909
  4. Гентина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка — К.: Кіевская старина, 1907-1909

Посилання[ред.ред. код]



Професія Це незавершена стаття про професію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.