Бондар Олександр Васильович (Герой Соціалістичної Праці)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бондар Олександр Васильович
Народився 6 вересня 1952(1952-09-06)
Липовець, Липовецький район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Помер 20 листопада 2021(2021-11-20) (69 років)
Москва, Росія
Країна  СРСР
 Росія
Знання мов російська
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна медаль «За трудову доблесть» Ювілейна медаль «100 років Транссибірської магістралі» медаль «За будівництво Байкало-Амурської магістралі»
Премія Ленінського комсомолу

Бондар Олександр Васильович (нар. 6 вересня 1952, с-ще Липовець Липовецького району Вінницької області20 листопада 2021, Москва[1]) — бригадир комсомольсько-молодіжної бригади монтерів шляху СМП-581 тресту «Нижнеангарсктрансстрой», Герой Соціалістичної Праці. Бригада О.В. Бондаря спільно з бригадою І.М. Варшавського брала участь в укладенні 29 вересня 1984 року «золотого ланцюга» на роз'їзді Балбухта в Читинській області, відкривши тим самим скрізний рух по всій БАМ — від Байкалу до Амура. Почесний громадянин Республіки Саха (Якутія).

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився 6 вересня 1952, с-ще Липовець Липовецького району Вінницької області.

У 1971 році закінчив Вінницький технікум залізничного транспорту та направлений на роботу в Забайкалля до Нижньоудинська.

У травні 1971 року призваний до лав Радянської Армії, служив в ракетних військах у Забайкаллі. Після завершення служби у травні 1973 року повернувся до рідних країв, де працював на залізниці майстром дистанції шляху.

2 травня 1974 року перша група бійців Всесоюзного ударного загону під командуванням Петра Петровича Сахна гелікоптерами доставлена із Усть-Кута на місце майбутньої станції Таюра, серед них був і О.В. Бондар.

У 1983 році заочно закінчив Іркутський інститут інженерів залізничного транспорту.

З вересня 1982 року по 1989 рік — керівник Дорпрофспілки транспортних будівельників Забайкалля.

З 1993 року працював у Якутії.

Почесний громадянин Республіки Саха (Якутія) (2011).

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]