Боняк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зображення
Дата народження 11 століття
Рід діяльності хан
Посада хан
Початок активної діяльності 10961107
Кінець активної діяльності 1107
Напад Боняка на Київ у 1096 році (Радзивіллівський літопис)

Боня́к (бл. 1070 — після 1167) — половецький хан, відомий своїми безперестанними кривавими набігами на Русь, під час яких знищував цілі міста.[1]

Біографія[ред. | ред. код]

Здійснив ряд грабіжницьких нападів на Русь протягом 10941107 років. Відомий своєю активною допомогою Візантії в битві при Левуніоні 1091 року, де врятував цю державу від печенігів.

Вперше згадується у руських літописах під 1096 роком, коли його війська напали на Київ і спалили князівський двір на Берестові, Красний двір на Видубичах і приміські Печерський та Кловський монастирі. Можливо, напад був помстою за вбивство 24 лютого 1095 року Володимиром Мономахом у Переяславі половецьких князів Кітана та Ітлара. У 1097 і 1105 роках знову нападав на руські землі.

В 1099 році допомагав князю Давиду Ігоровичу заволодіти Володимиром і Луцьком. У тому ж році допоміг галичанам розгромити угорців у битві над Вягром.

1105 року атакував місто Заруб, де переміг торків й берендеїв. 1106 року зазнав поразки біля Кснятину. В 1107 році біля Лубен зазнав поразки від дружин давньоруських князів.

Родина[ред. | ред. код]

Фольклорний образ[ред. | ред. код]

В українському фольклорі пам'ять про Боняка збереглася у демонізованому образі шолудивого Буняка (Буйняка, Буняки), що в точності відповідає літописній характеристиці («безбожный, шолудивый, хыщникъ»[2]), який став прообразом гоголівського Вія[3] та можливо Кощія[4].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

На честь хана назване урочище Боняк біля колишнього половецького села Піщатка на Берестейщині[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. А. Г. Плахонін. Боняк [Архівовано 8 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 339. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
  2. Іпатіївський літопис
  3. Народні вірування, демонологія, космогонія [Архівовано 30 серпня 2009 у Wayback Machine.](укр.)
  4. Грушевський, Михайло (1959). Історія української літератури (укр.). Книгоспілка. с. 311–312. 
  5. Алексеюк М. И. Палавецкія паселішчы на Беларусі [Архівовано 13 березня 2017 у Wayback Machine.] // Помнікі гісторыі і культуры Беларусі, 1978. № 1. С. 33—35.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]