Боратинка
1 Солід пол. Solidus Річ Посполита | |
|---|---|
| Монетний двір |
TLB (Тіто Лівіо Бураттіні) GFH (Георг Фрідріх Горн) |
| Номінал | 1 польський чи литовський солід |
| Маса | 1.04 – 1.35 г |
| Метал | мідь |
| Роки карбування | 1659 — 1668 |
| Аверс | |
 | |
| Опис | портрет Яна ІІ Казимира, надпис лат. "IOAN CAS. REX" (Ян Казимир король), під портретом ініціали орендатора монетного двору: «T.L.B.» (Тіто Лівіо Бураттіні) або «G.F.H.» (Георг Фрідріх Горн) |
| Реверс | |
 | |
| Опис |
надпис лат. "SOLID REGN POLON" (солід Королівства Польща), рік та герб Королівства Польського у складі Речі Посполитої (коронований білий орел зі щитом на грудях) або надпис лат. "SOLID MAG DVC LIT" (солід Великого князівства Литовського), рік та герб Великого князівства Литовського |
Боратинка (пол. Boratinka) — назва мідних розмінних монет шелягів (чи солідів) Речі Посполитої. Карбували в 1659—1668 роках в монетних дворах Польщі і Великого князівства Литовського.
Це кредитна монета Речі Посполитої, реальна вартість якої становила лише близько 15 % номінальної. Її випуск був обумовлений важким становищем, в яке потрапила країна в роки війни зі Швецією і Росією, і нагальною потребою розплатитися з найманими військами.
Назва походить автора проекту з випуску легких мідних шелягів — Тіто Лівіо Бураттіні.
Історія[ред. | ред. код]
У 1658 році польський науковець італійського походження Тіто Лівіо Бураттіні взяв в оренду державний монетний двір і протягом десятиліття за згодою Сейму карбував мідні соліди (шеляги) за курсом білонного соліда, тобто прирівняні до 1/3 срібного гроша, але мали набагато меншу реальну вартість: фунт міді (2 гривні) коштував 15 грошів, або 45 солідів, але з нього карбували 300 солідів). З цих 300 монет 171 штука входила в казну, 45 — на оплату сировини, а 84 — на виробничі витрати, платня монетникам і в дохід орендаря монетного двору.
Нові соліди важили близько 1,35 г і мали діаметр 16 мм. Вважають, що на зовнішній вигляд соліда значний вплив мала шотландська монета в 2 пенні («Торнер»), яка з'явилася на ринку Речі Посполитої в 40-і роки XVII століття разом з емігрантами-шотландцями.
Початкова планована сума — 1 млн злотих польських[1] для всієї Речі Посполитої — у 1666 році склала 10 млн, не враховуючи значної кількості фальшу (так званих «клепачів» — внутрішніх, закордонних). Тому реальний курс впав значно нижче примусового:
- за дукат давали спочатку 6,5 зл. п. срібними грошами; боратинками — 9 зл. п., на початку 18 ст. — 18 зл. п. (або тинфами)
- за талер — 3,5 зл. п. срібними грошами; боратинками — 5 зл. п., на початку 18 ст. — 8 зл. п. (або тинфами)
Разом з тинфами призвели до подальшого розладу грошової системи Речі Посполитої. По вартості їм дорівнювали сучавські підробки.[2]
У 1653-1655 рр. боратинки карбував відроджений на короткий час Львівський монетний двір.
Характеристика[ред. | ред. код]
Вага — близько 1,35 г, Номінальна вартість: 3 боратинки = 1 срібний грош, або 90 шт. = 1 злотий польський.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Нумізматичний словник / автор-укладач Зварич В. В. — Львів : Видавництво при ЛДУ / об'єднання «Вища школа», 1975. — 156 с.: 292 іл. — С. 24—25. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- БОРАТИНКА [Архівовано 8 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 341. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.