Боратин (Золочівський район)
| село Боратин | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська |
| Район | Золочівський |
| Громада | Бродівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46040010060080933 |
| Основні дані | |
| Населення | 501[1] |
| Площа | 2,671 км² |
| Густота населення | 192,06 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80645[2] |
| Телефонний код | +380 3266[3] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°59′28″ пн. ш. 25°09′38″ сх. д. / 49.99111° пн. ш. 25.16056° сх. д.Координати: 49°59′28″ пн. ш. 25°09′38″ сх. д. / 49.99111° пн. ш. 25.16056° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
289 м[4] |
| Водойми | р. Іква |
| Відстань до обласного центру |
99 км[5] |
| Відстань до районного центру |
34 км[5] |
| Найближча залізнична станція | Броди, Пониковиця |
| Відстань до залізничної станції |
14 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80600, Львівська обл., Золочівський р-н, м. Броди |
| Карта | |
  Боратин | |
 Боратин | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Бора́тин — село в Україні, у Бродівській міській громаді Золочівського району Львівської області. Населення становить 501 особа[1].
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване у Золочівському районі, північніше райцентру, посеред лісу на річкою Іква, яка має тут своє джерело. Відстань до райцентру становить 34 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчих залізничних станцій — Броди та Пониковиця становить 14 км[5].
Клімат[ред. | ред. код]
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. (вересень 2016) |
Клімат атлантично-континентальний, характеризується високою вологістю, м'якими зимами з частими потеплінням, помірно теплим незасушливим літом. Він формується переважно під впливом Атлантичного океану (що виявляється у значній кількості опадів та швидкій зміні погоди), а також континентальних повітряних мас.
Найхолодніше в січні, найтепліше в липні. Середня температура повітря взимку −4,8º С, влітку +22,8º С; мінімальна температура повітря опускається не нижче −27º С, а максимальна не перевищує +32º С.
У середньому щороку випадає 637 мм опадів[6]. Переважають західні і південно-західні вітри. Найбільша швидкість вітру спостерігається взимку 3,6-3,8 м/с, навесні і в осені 3,0—3,4 м/с. Літо м'яке з частими грозами, зима холодна.
| Клімат Боратина | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −2,3 | −1,1 | 3,6 | 11,9 | 18,1 | 21,5 | 22,8 | 22,1 | 17,7 | 11,7 | 4,7 | −0,1 | 10,9 |
| Середня температура, °C | −5,2 | −4 | 0,1 | 7,2 | 12,8 | 16,2 | 17,6 | 16,7 | 12,7 | 7,4 | 2,0 | −2,6 | 6,7 |
| Середній мінімум, °C | −8 | −6,8 | −3,4 | 2,5 | 7,6 | 11,0 | 12,4 | 11,4 | 7,8 | 3,2 | −0,7 | −5 | 2,7 |
| Норма опадів, мм | 33 | 32 | 32 | 47 | 72 | 85 | 92 | 69 | 58 | 39 | 38 | 40 | 637 |
| Джерело: [6] | |||||||||||||
Населення[ред. | ред. код]
У 1881 році чисельність населення становила 1210 осіб, з них: 55 поляків, 1130 (українців та 25 юдеїв[7].
Станом на 1989 рік у селі мешкало 574 особи — 251 чоловік і 323 жінки[8].
За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, населення становило 513 осіб[9], у 2020 році — 501 особа[1].
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[9]:
| Мовний склад населення с. Боратин[9] | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
| українська | 509 | 99,22 | ||||||||||||
| російська | 4 | 0,78 | ||||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
У «Шематизмі» 1832 року знаходимо наступну інформацію, стосовно Боратина. Вже на той час в селі існувала дерев'яна церква Чесного Хреста (мабуть це попередниця нинішньої). Власником села був Юзеф Ковнацький. Парохом села від 1780 року був о. Стефан Гаванський. Чисельність греко-католицької парафії складала 710 осіб. При церкві існувала парафіяльна школа[10].
У «Географічному словнику Королівства Польського та інших слов'янських теренів», виданому у 1881 році у Варшаві, подається інформація, що «Боратин — село Бродівського повіту, яке розташоване на південь від Бродів на відстані 13 км; великі наділи орної землі займають територію у 67, луки та сади — 10, пасовища — 36, ліси — 1502; малі наділи орної землі — 1255, луки та сади — 540, пасовиська — 89; ліси — 13 австрійських моргів. Чисельність населення — 1210 осіб, з них: 55 римо-католиків, 1130 (греко-католиків та 25 юдеїв. Римо-католицька громада села належить до відповідної парафії у Поникві, греко-католицька парафія Чесного Хреста знаходиться у селі. В тому селі діє кредитна каса з фондом обігових коштів в сумі 240 злотих австрійських. Власником села графиня Ольга Борковська».
У 1910 році власницею села залишалася Ольга Борковська-Бохенська, а парохом села був о. Леонард Куницький. Також тут існувала однокласна парафіяльна школа з руською (українською) мовою викладання[11].
У 1918—1940 роках село належало до Бродівського повіту Тернопільського воєводства, у 1940—2020 роках (з перервою на час німецької окупації 1941—1944 років) — до Бродівського району Львівської області.
Закінчення війни та діяльність УПА (1944—1953)[ред. | ред. код]
10 березня 1945 року поблизу с. Боратин відбувся бій між підвідділом командира Д. та підрозділом НКВС, що облаштовували у селі станицю винищувального батальйону. Під час боєзіткнення знищено п'ятьох «стрибків», у тому числі й начальника винищувального батальйону та уповноваженого Підкамінського районного відділу НКВС. Здобуто два автомати, три кріси, одяг та різне начиння[12].
У листопаді 1943 році в боратинському лісі Григорій Котельницький («Шугай») організував вишкіл бійців УПА.
Освіта[ред. | ред. код]
У селі діє Боратинський заклад загальної середньої освіти І—II ступенів (директор — Швалюк Ігор Євгенович) з дошкільним підрозділом (завідувачка — Верхівська Марія Федорівна) Бродівської міської ради Львівської області[13][14].
Спорт[ред. | ред. код]
В селі є власна футбольна команда ФСК «Боратин»[15], яка виступає у вищій лізі чемпіонату Бродівського району з футболу, для проведення домашніх матчів використовує місцевий стадіон «Бора».
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Храм Святого Юрія Переможця[ред. | ред. код]
Дерев'яний храм Святого Юрія Переможця був збудований у 1898 році[16] та внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1553-м[17].
Під час перебування УГКЦ в підпіллі храм був певний час закритий, а мешканці села відвідували богослужіння у Поникві.
Під час виходу з підпілля існував конфлікт, через який парафія була поділена на дві громади: УПЦ КП та УГКЦ. У часи незалежності України богослужіння здійснювали: о. Ярослав Царик, о. Іван Вихор, о. Петро Чаплю, о. Ігор Балук[18], а від грудня 1999 року вірними опікується о. Мирон Боганюк.
Парафіяльна спільнота займається будівництвом нової плебанії. Ведуться реставраційні роботи у приміщенні церкви, а також з упорядкування території навколо неї.
У 1999 році святкування 100-ліття храму відбулося за участі правлячого архієрея Сокальсько-Жовківської єпархії владики Михайла Колтуна. Греко-католицька громада села належить до Бродівського деканату Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ[19].
Громада села ПЦУ Святого Великомученика Юрія[20], яка належить до Бродівського благочиння Львівсько-Сокальської єпархії ПЦУ також користується цим храмом. Богослужіння в храмі здійснює о. Петро Гоза.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Микола Кузнецов — російський радянський диверсант-розвідник[21], загинув в Боратині під час боєзіткнення з чотою (підрозділом УПА) «Гуцулка» сотні «Чорногори» з куреня «Шугая».
Політика[ред. | ред. код]
На виборах у селі Боратин працює окрема виборча дільниця, розташована в приміщенні школи. Результати виборів:
- Вибори Президента України 2004 (перший тур): зареєстровано 404 виборці, явка 87,38%, з них за Віктора Ющенка — 93,20%, за Віктора Януковича — 2,83 %, за Олександра Мороза — 1,13 %[22].
- Вибори Президента України 2004 (другий тур): зареєстровано 404 виборці, явка 86,63%, з них за Віктора Ющенка — 97,14%, за Віктора Януковича — 2,00%[22].
- Вибори Президента України 2004 (третій тур): зареєстровано 404 виборці, явка 94,06%, з них за Віктора Ющенка — 98,42%, за Віктора Януковича — 1,05%[22].
- Парламентські вибори 2006: зареєстровано 408 виборців, явка 81,86%, найбільше голосів віддано за Блок Юлії Тимошенко — 41,32%, за Блок Наша Україна — 41,02%, за Всеукраїнське об'єднання «Свобода» — 3,29%[23].
- Парламентські вибори 2007: зареєстровано 407 виборців, явка 86,00%, найбільше голосів віддано за Блок Юлії Тимошенко — 59,14%, за блок Наша Україна — Народна самооборона — 26,00%, за Всеукраїнське об'єднання «Свобода» — 6,29%[24].
- Вибори Президента України 2010 (перший тур): зареєстровано 380 виборців, явка 81,84%, найбільше голосів віддано за Юлію Тимошенко — 45,66%, за Віктора Ющенка — 18,33%, за Арсенія Яценюка — 13,50%[25].
- Вибори Президента України 2010 (другий тур): зареєстровано 380 виборців, явка 90,00%, з них за Юлію Тимошенко — 86,84%, за Віктора Януковича — 11,70%[26].
- Парламентські вибори 2012: зареєстровано 353 виборці, явка 68,27%, найбільше голосів віддано за Всеукраїнське об'єднання «Свобода» — 41,08%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 33,20% та УДАР — 11,62%.[27] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримала Ірина Сех (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 79,35%, за Михайла Коб'ялковського (Партія регіонів) — 6,88%, за Івана Щепанкевича (УДАР) — 5,26%[28].
- Вибори Президента України 2014: зареєстровано 336 виборців, явка 75,89%, з них за Петра Порошенка — 67,84%, за Юлію Тимошенко — 18,43%, за Олега Ляшка — 6,67%[29].
- Парламентські вибори в Україні 2014: зареєстровано 336 виборців, явка 69,64%, найбільше голосів віддано за «Народний фронт» — 39,32%, за Блок Петра Порошенка — 21,79% та Радикальну партію — 10,26%.[30] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Михайло Бондар (Народний фронт) — 35,90%, за Андрія Андрущенка (Радикальна Партія Олега Ляшка) проголосували 23,50%, за Ірину Сех (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 14,96%[31].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Боратинські пагорби -
Дзвіниця -
Символічна могила-курган «Борцям за волю України»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Повний перелік населених пунктів Бродівщини. brody.lviv.ua. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 28 травня 2022.
- ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 28 травня 2022.
- ↑ Прогноз погоди в селі Боратин. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 29 листопада 2020.
- ↑ а б в Відстань від села Боратин. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 26 грудня 2020.
- ↑ а б Climate: Boratyn. en.climate-data.org. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
- ↑ Boratyn 1.) wś, pow brodzki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 308. (пол.)
- ↑ Склад наявного та постійного населення за статтю, Львівська область (осіб) - 046 БРОДІВСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення, Стать. database.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 20 грудня 2014.
{{cite web}}: Недійсний|мертвий-url=dead(довідка) - ↑ а б в Бродівська міська громада, Золочівський район, Львівська область: с. Боратин. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 17 вересня 2023.
- ↑ Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1832… — S. 208.
- ↑ Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ 1910… — С. 299—300.
- ↑ Воєнна округа УПА «Буг», 2009, с. 664.
- ↑ Боратинський ЗЗСО. lv.isuo.org. Львівська область. ІСУО. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 28 травня 2022.
- ↑ Боратинський ЗЗСО I—II ступенів. lv.isuo.org. Львівська область. ІСУО. Процитовано 28 травня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Чемпіонат Бродівського району. football.lviv.ua. Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 321.
- ↑ Перелік пам'яток архітектури місцевого значення Львівської області (PDF). castles.com.ua. Замки і храми України. Архів оригіналу (PDF) за 26 березня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
- ↑ Релігійна громада УГКЦ Святого Юрія в селі Боратин. opendatabot.ua. Процитовано 17 вересня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Бродівський деканат Сокальсько-Жовківської єпархії. sokaleparchy.org.ua. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 28 травня 2022.
- ↑ Релігійна організація «Релігійна громада Львівсько-Сокальської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) парафії Святого Великомученика Юрія у селі Боратин Бродівського району Львівської області». clarity-project.info. Процитовано 17 вересня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Подорожі по Львівщині, 1967, с. 86.
- ↑ а б в Результати голосування по дільниці № 112 територіального виборчого округу № 121. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 20 грудня 2014.
- ↑ Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 117, Львівська область. Вибори народних депутатів України 26 березня 2006 року. Архів оригіналу за 30 липня 2012. Процитовано 20 грудня 2014.
- ↑ Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 117, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 30 вересня 2007 року. Архів оригіналу за 23 липня 2012. Процитовано 20 грудня 2014.
- ↑ Результати голосування по дільницях ТВО № 123, Львівська область. Вибори Президента України 17 січня 2010 року. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 20 грудня 2014.
- ↑ Результати голосування по дільницях ТВО № 123, Львівська область. Повторне голосування з виборів Президента України 07 лютого 2010 року. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 20 грудня 2014.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 119, Львівська область. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 19 серпня 2016.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 119, Львівська область. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 19 серпня 2016.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях територіального виборчого округу № 123, Львівська область. Позачергові вибори Президента України 25 травня 2014 року. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 20 грудня 2014.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 119, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 20 грудня 2014.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 119, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 20 грудня 2014.
Джерела[ред. | ред. код]
- Тимчишин Я., Савка М., Тимошенко П. Подорожі по Львівщині. Краєзнавчо-туристичний нарис. — Львів : Каменяр, 1967. — 384 с.
- Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник / Тронько П. Т. — Киев : Наукова думка, 1987. — 735 с. (рос.)
- Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ 1910. — Львовъ-Жовква : Накладомъ Архіепархіяльного Клира. Печатня оо. Василіянъ, 1910. — 500 с. (рос.), (русин.)
- Воєнна округа УПА «Буг». Документи і матеріали 1943-1952: книга 2 / упорядник П. Сохань; П. Й. Потічний (співголова), Г. Папакін (співголова), Г. Боряк, В. В'ятрович, В. Лозицький, Ю. Шаповал. — Київ, Торонто : Літопис УПА, 2009. — Т. 13. — 1230 с. — ISBN 978-966-2105-13-1.
- Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1832. — Leopoli: impressum in typographia Petri Piller, 1832. — 410 s. (лат.), (пол.)
- Boratyn 1.) wś, pow brodzki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 308. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Романюк М. Сотня УПА «Свободи» // Український визвольний рух. — Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2003. — Збірник 1. — С. 97—124.
- Як радянська влада штучно об'єднувала релігійні громади. vgolos.com.ua. Інформаційна агенція «Вголос». 22 грудня 2015. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 16 жовтня 2023.
| ||||||||
.png){kind=small}
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |