Бордетела
| Бордетела | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Bordetella bronchiseptica — один з представників бордетел
| ||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Види
| ||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||
|
Бордете́ла (лат. Bordetella) — рід бактерій, які являють собою дрібні грам-негативні кокобактерії, що розташовуються в чистій культурі поодиноко або парами.
Рід нараховує 4 патогенні види:
- B. pertussis — бордетела, що спричинює коклюш / кашлюк
- B. parapertussis — спричинює паракоклюш / паракашлюк
- B. bronchiseptica — бронхосептична,
- B. avium — пташина.
Ще 2 види здатні спричинити поодинокі випадки захворювання у людей:
- B. hinzii — виділялись із дихальних шляхів індичок і курчат, а також із слини та крові хворого на СНІД.
- B. holmesii — виділена із крові пацієнтів із порушеннями функцій імунної системи.
B. pertussis є збудником коклюшу, B. parapertussis — збудник паракоклюшу, захворювання подібне до коклюшу, але із легшим перебігом, B. bronchiseptica — збудник гострих респіраторних захворювань у тварин (собак, котів, свиней, кролів, корів тощо), цей збудник іноді спричинює у людини ГРВІ. Четвертий вид — B. avium був виділений у 1984 році із дихальних шляхів індиків при ринотрахеїті. Патогенність інших видів не прояснена.
Рід був названий на честь авторів, французьких бактеріологів Ж. Борде та О. Жангу, які у 1906 році виділили в чистій культурі збудника спазматичного кашлю і назвали B. pertussis (з лат. pertussis — коклюш).
У 1937 році Г. Ельдеринг та П. Кендрик відкрили подібного збудника, але із легшим перебігом, і назвали — B. parapertussis.
Bordetella pertussis[ред. | ред. код]
Морфологія[ред. | ред. код]
B. pertussis мають форму овоїдних паличок, факультативний аероб за розміром 0,2-0,51-1,2 мкм. У мазках розташовані поодиноко, іноді утворюють пари. Спор не утворюють, але утворюють капсулу, нерухливі, грам-негативні.
Резистентність[ред. | ред. код]
Збудник не стійкий у довкіллі[1]. При розсіяному сонячному світлі гинуть через 2 години, а пряме сонячне світло — через 1 годину УФ-випромінення вбиває через декілька хвилин. Також чутливі до дезінфікуючих засобів у звичайних концентраціях. За температури 56 — 60 °C гинуть через 10 — 15 хвилин, хоча трапляються штами, які витримують таку температуру протягом 30 — 40 хвилин. Оптимальна температура зростання 35 — 37 °C[2], pH 6,8 — 7,4. При низьких температурах (нижче 25 — 28 °C) дисоціюють в авірулентні безкапсульні R-форми. У висушеному харкотинні гинуть через декілька годин, малочутливі до антибіотиків, особливо до пеніциліну.
Культивування[ред. | ред. код]
Цей збудник вибагливий до поживного середовища[3], не росте на МПА та МПБ. Для розвитку цих бактерій обов'язково повинні бути 3 амінокислоти: пролін, цистеїн і глутамінова кислота. У процесі культивування бордетел вони починають накопичувати метаболіти, такі як ненасичені жирні кислоти, сульфіди, перекисні сполуки, що може призупиняти ріст бактерій. Щоб уникнути цього, поживні середовища, у яких культивують бордетел, повинні містити речовини із адсорбуючою здатність, наприклад кров, активоване вугілля, альбумін тощо. Для цього використовують спеціальні поживні середовища: середовище Борде-Жангу (картопляно-гліцериновий агар із 25 % кров'ю), казеїново-вугільний агар (КВА) або молочно-кров'яний агар. Для пригнічення сторонньої мікрофлори, до середовища додають пеніцилін або цефалексин, або якийсь інший антибіотик[4].
Перші колонії з'являються через 3 — 4 доби. Ростуть повільно. Через 72 години на середовищі з'являються дрібні (до 1 — 4 мм у діаметрі), гладкі, блискучі, куполоподібні прозорі, сіруватого відтінку колонії, схожі на крапельки ртуті[5], в'язкої консистенції. Навколо себе колонії утворюють зону слабкого гемолізу[4].
Ферментативна активність[ред. | ред. код]
Цей представник має низьку ферментативну активність. Він не ферментує вуглеводи, не розріджує желатин, не утворює індол чи сульфідну кислоту, проте утворює оксидазу.
Bordetella parapertussis[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2017) |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Андрейчин, Василишин, Виноград, А. М., З. П., Н. О. (2012). Епідеміологія.: Підручник для ВМНЗ IV р.а. (українська). Вінниця: Нова Книга. с. 576: 158. ISBN 978-966-382-412-3.
- ↑ Loeffelholz & Sanden, M. J., G. N. (2007). Bordetella 9th Edition ed. (англійська). Washington D.C.: ASM: Manual of Clinical Microbiology. с. pp. 803–814. (англ.)
- ↑ Род Bordetella. http://mikrobiki.ru (російська). Архів оригіналу за 16 лютого 2017. (рос.)
- ↑ а б Характеристика возбудителя коклюша Bordetella pertussis и особенности эпидемиологии заболевания. http://microbak.ru (російська). Архів оригіналу за 16 лютого 2017. (рос.)
- ↑ Павлович, Сергей (2013). Микробиология с вирусологией и иммунологией (російська). Мінськ: "Вышэйшая школа". с. 799: 492. ISBN 978-985-06-2237-2. (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. заклад / За редакцією В. П. Широбокова / Видання 2-ге. — Вінниця: Нова Книга, 2011. — с. 952: 392—393. ISBN 978-966-382-325-6.
- Мікробіологія: підручник / В. А. Люта, О. В. Кононов. — К.: Медицина. — 2008. — с. 456: 286—288. ISBN 978-966-8144-62-2.
|
|
Це незавершена стаття з бактеріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |