Борецький Ісаак Андрійович
| Борецький Ісаак Андрійович | |
|---|---|
| Народився | не пізніше 1400 |
| Помер | не раніше 1456 |
| Посада | посадник у Новгородіd |
| У шлюбі з | Борецька Марфа |
| Діти | Дмитро Ісаакович Борецький |
Ісаак Андрійович Борецький (до 1400 — після 1456) — новгородський посадник у 1426 році, чоловік Марфи Борецької та батько новгородського посадника Дмитра Борецького.
Життєпис[ред. | ред. код]
Своє родове прізвисько Ісаак отримав від волості Борок (згодом — Борецька волость Архангельської губернії), якою він, найімовірніше володів і з якої власне й розпочав свою діяльність. У 1417 році Ісаак Борецький відбив волость у біглих новгородців, в'ятчан та устюжан.
Дата, коли саме Ісаак став новгородським посадником достаменно невідома. У 1426 році він вже згадується на цій посаді разом з Григорієм Кириловичем Посахном. Вони уклали з великим князем литовським Вітовтом мирний договір з контрибуцією у більш ніж 10 000 рублів на користь Великого князівства Литовського.
Коли Дмитро Шемяка втік до Новгорода і мешкав у місті (1452—1453 роки) Ісаак Борецький їздив до Москви та вимагав від Василя II визволити полонених, захоплених під час боротьби з Шемякою. За підсумками цього візиту відомий лист митрополита Московського Йони новгородському архієпископу Євфімию II. Митрополит просив архієпископа схилити Шемяку до миру з великим князем Московським, повідомляв про звільнення полонених без викупу та вимагав відправити з Новгороду послів для остаточного укладання миру.
Остання згадка імені Ісаака Борецького в літописах датується 1456 роком, коли великий князь Московський Василь ІІ звернувся до новгородських намісників з грамотою з вимогою задовільнити претензії княжих селян, у яких приказчики бояр Михайла Тучі та Ісаака Борецького забрали забрали 700 білячих шкур та Північній Двині.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина: Марфа Борецька
Діти:
- старший син — Дмитро (також новогородський посадник (у 1471 році), після Шелонської битви страчений московитами);
- молодший син — Федір (у 1476 році заарештований московитами, відправлений у заслання до Мурома, де помер того ж року);
- дочка — Ксенія, наречена Мирослава, вождя повсталих новгородців.
Онук:
- Василь Федорович Ісаков-Борецький - у 1478 році разом з бабою був відправлений до заслання спочатку до Москви, а потім - у Нижній Новгород.
Література[ред. | ред. код]
- Рудаков В. Е. Борецкие // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Иконников, В. С. Борецкий, Исаак Андреевич // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)