Борзенков Дмитро Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борзенков Дмитро Семенович
Народився 1777
Охтирка, Сумська область
Помер 1830
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність філолог
Галузь філологія
Alma mater ХНУ
Заклад ХНУ

Борзенков Дмитро Семенович (нар. 1777, Охтирка, Слобідсько-Українська губернія — пом. 1830) — філолог, перекладач; професор російської словесності.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї священика міста Охтирки (зараз Сумська область). З 1789 по 1804 рік навчався в Харківському колегіумі, в 1808 році закінчив Харківський університет зі ступенем кандидата. Працював учителем філософії, російської словесності і політичної економії в Воронезької гімназії. З 1811 року- лектор россійської словесності в Харківському університеті. З 1813 рока працював в університетській бібліотеці- помічник бібліотекаря. В 1815 році затверджений у званні ад'юнкта російської словесності, з 1819 року — екстраординарний професор, з 1826 — ординарний професор. В 1827—1828 роках — декан словесного факультету.[1] Через рекомендації Ради університета працював над разробкой інструкцій для бібліотеки.[2] Приймав участь в роботі «Общества наук» Харківського університета. Особисти праці друкувалися в «Трудах» Общества, «Украинском вестнике» та інших харьківських журналах. Серед робот — переклади з латинської мови (дисертация професора І. Є. Шада «О существенном достоинстве философии», два листа Саллюстія до Цезаря про управління Республикою) та німецького («Об улучшении способа учения в гимназиях» и «О преимуществе и силе истинного и современного просвещения» профессора Х. Ф. Роммеля.[3]

Головні праці[ред. | ред. код]

  • Борзенков Д. С. Мнение о сочинениях Нахимова // Укр. вест. — 1816. — № 1.[2]
  • Борзенков Д. С.// Нахимов А. Н. Сочинения Акима Нахимова, в стихах и прозе, : напечатанныя по смерти его. — 3-е изд., доп. — М.: в тип. С.Селивановскаго, 1822. — С. (Перед текстом).[2]
  • Борзенков Д. С. Начертание правил российскаго правописания. — 3-е изд. — Харьков: в Унив. тип., 1823. — 31+1 с.[2]
  • Борзенков Д. С. Примечания // Маслович В. Г. Память о харьковском стихотворце Акиме Николаевиче Нахимове. — СПб. : В тип. Н.Греча, 1818. — С. 69-72.[2]

переклади:

  • Богуш С. С. Происхождение языков Сарматского и Славянского от Мидского, и о сходстве оных с языком Санскритским / пер. Д.Борзенков // Тр. / О-во наук, состоящее при Императорском Харьковском университете. — Харьков, 1817. — Т. 1, Ч. 2. — С. 32—39.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чигринова Р. П. Биобиблиографический словарь руководителей библиотеки Харьковского университета // Березюк Н. М., Левченко И. Г., Чигринова Р. П. Библиотека Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина за 200 лет (1805—2005). — Харьков: ЧП Тимченко А. Н., 2006. — С. 257—321.
  2. Рубинский К. И. Библиотека Харьковского университета за 100 лет ее существования (1805—1905). — Харьков: Печат. Дело, 1907. — 44 с.
  3. Историко-филологический факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования (1805—1905) / Под ред. М. Г. Халанского, Д. И. Багалея. — Харьков, 1908. — С. 57-58.

Джерела[ред. | ред. код]