Борисенко Микола Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Михайлович Борисенко
Микола Михайлович Борисенко
1-й секретар Чернігівського сільського обласного комітету КП України
1963 — 1964
1-й секретар Чернігівського обласного комітету КП України
1964 — 1970
 
Партія: КПРС
Освіта: Харківський зоотехнічний інститут
Народження: 25 листопада 1918(1918-11-25)
Ніжин
Смерть: 8 травня 1980(1980-05-08) (61 рік)
Київ
Похований: Байкове кладовище
Громадянство: УНР, Українська СРР і СРСР
 
Військова служба
Звання: ?
Битви: Радянсько-німецька війна
Нагороди:
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора

Микола Михайлович Борисенко (25 листопада 1918, Ніжин — 8 травня 1980, Київ) — український радянський державний і політичний діяч. Депутат Верховної Ради Української РСР 6-го та 9—10 скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 7—10-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1961—1966 роках. Член ЦК КПУ в 1966—1980 роках. Кандидат у члени Політбюро ЦК КП України з квітня 1970 по вересень 1973 року. Член Політбюро ЦК КП України з вересня 1973 по травень 1980 року. Кандидат у члени ЦК КПРС в 1971—1976 роках. Член ЦК КПРС у 1976—1980 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 листопада 1918 року в місті Ніжині Чернігівської губернії (тепер Чернігівської області) в родині службовця.

У 19391941 роках працював зоотехніком із племінної справи навчального господарства Харківського зоотехнічного інституту.

У 1941 році закінчив Харківський зоотехнічний інститут.

У 1941 році — старший зоотехнік і заступник директора племінного свинорадгоспу «Ачинський» Красноярського краю РРФСР.

У 19411945 роках проходив службу в лавах Червоної армії. Закінчив шестимісячні курси при 2-му Томському артилерійському училищі. Учасник німецько-радянської війни. Член ВКП(б) з 1943 року.

У 19451947 роках працював старшим зоотехніком радгоспу «Більшовик» (Харківська область); старшим зоотехніком радгоспу «Івківці» (Чернігівська область).

У 19471952 роках — директор радгоспу «Івківці» Прилуцького району Чернігівської області.

У 19521955 роках — керуючий Чернігівського тресту «Укрголовмаслосирпром» (місто Чернігів).

У 19551957 роках — голова виконавчого комітету Чернігівської районної ради депутатів трудящих.

У лютому 1957 — березні 1961 року — начальник Чернігівського обласного управління сільського господарства.

10 березня 1961— січень 1963 року — голова виконавчого комітету Чернігівської обласної Ради депутатів трудящих.

У січні 1963 — грудні 1964 року — 1-й секретар Чернігівського сільського обласного комітету КП України. У грудні 1964— 29 квітня 1970 року — 1-й секретар Чернігівського обласного комітету КП України.

З 1 квітня 1970 по 8 травня 1980 року — секретар ЦК КП України.

Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 7, 8, 9, 10 скликань[1]; депутатом Верховної Ради УРСР 6-го та 9-10 скликань (19631967 і 19751980 роки).

Могила Миколи Борисенка

Жив у Києві. Помер 8 травня 1980 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка №2, центральна алея).

«Справа Борисенка»[ред. | ред. код]

У листопаді 1970 року поблизу Києва, в районі селища Конча-Заспа (територія дачного селища Управління справами ЦК КПУ), пропав безвісти син М.М.Борисенка – 20-річний Євген. Незважаючи на масштабні пошукові зусилля республіканських та союзних правоохоронних органів, зниклого так і не було знайдено, а обставини його зникнення до цього часу залишаються нез’ясованими. За популярною, але недоведеною версією, Євгена Борисенка начебто було збито автомобілем, яким керував офіцер міліції; останній застрелив важкопораненого з табельної зброї, а тіло сховав під полотном дороги, яку в той час асфальтували [2].

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений трьома орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, двома орденами Трудового Червоного Прапора (10.12.1968,), почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР (24.11.1978).

Увічнення пам'яті[ред. | ред. код]

Ім'я Миколи Борисенка за радянських часів (з 1980 року) і до 2016 року носила нинішня вулиця Громадська в Чернігові (Новозаводський район)[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. az-libr.ru(рос.)
  2. Пропавший безвести: дело Борисенко
  3. Чернігівщина : енциклопедичний довідник. — К.: Укр. рад. енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1990. — С. 87.

Джерела[ред. | ред. код]