Борисов Михайло Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борисов Михайло Володимирович
рос. Михаил Владимирович Борисов
Народження 16 квітня 1923(1923-04-16)
Наровчизнаd, Мозирський повіт, Білоруська РСР, СРСР
Смерть 16 квітня 2012(2012-04-16) (89 років)
Ялта, Автономна Республіка Крим, Україна
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Звання підполковник
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Михайло Володимирович Борисов (рос. Михаил Владимирович Борисов; 16 квітня 1923 — 16 квітня 2012, Ялта[1]) — радянський льотчик, в роки Великої Вітчизняної війни — заступник командира авіаційної ескадрильї 51-го мінно-торпедного авіаційного полку 8-ї мінно-торпедної авіаційної дивізії ВПС Балтійського флоту. Герой Радянського Союзу (6.3.1945)[2], підполковник. Почесний громадянин Мозиря[3] та Ялти[4].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 16 квітня 1923 року в селі Наровчизна нині Мозирського району Гомельської області в сім'ї службовця. Білорус. Член КПРС з 1946 року. Закінчив 8 класів, в березні 1941 року — Гомельський аероклуб.

У ВМФ з 1941 року. У 1943 році закінчив Військово-морське авіаційне училище. Служив в авіаційному полку перегонки літаків ВПС ВМФ.

З серпня 1944 року на фронті Великої Вітчизняної війни.

Заступник командира авіаційної ескадрильї 51-го мінно-торпедного авіаційного полку (8-а мінно-торпедна авіаційна дивізія, ВПС Балтійського флоту) лейтенант Михайло Борисов здійснив 17 бойових вильотів, потопив 5 транспортів ворога.

Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 6 березня 1945 року.

4 травня 1945 року брав участь в атаці на німецький броненосець «Шлезіен»[5].

У 1947 році закінчив Вищі офіцерські курси ВПС ВМФ. З 1960 року підполковник Борисов — в запасі. Проживав в Євпаторії.

З 1966 року проживав в УРСР, в місті Ялті.

Помер 16 квітня 2012 року в свій вісімдесят дев'ятий день народження в Ялті[6]. Похований на Новому цвинтарі в Ялті.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Старая Ялта. Герои не умирают. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021. 
  2. Подання про присвоєння звання. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 15 жовтня 2021. 
  3. Сайт міста Мозирь. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 15 жовтня 2021. 
  4. Сайт «Герої країни». Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021. 
  5. Спогади Михайла Борисова. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021. 
  6. Повідомлення про смерть. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]