Борисов Олег Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олег Борисов
рос. Олег Борисов
Олег Борисов в ролі Свирида Голохвастого
Олег Борисов в ролі Свирида Голохвастого
Ім'я при народженні Альберт Іванович Борисов
Народився 8 листопада 1929(1929-11-08)
Приволзьк, РРФСР
Помер 28 квітня 1994(1994-04-28) (64 роки)
Москва, Російська Федерація
  • Хронічний лімфолейкоз
  • Поховання
    Національність росіянин
    Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
    Рід діяльності Актор, режисер
    Alma mater Школа-студія МХАТ
    Заклад Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки
    Роки діяльності 19511994
    Діти Yury Borisov[d]
    IMDb nm0096846
    Нагороди та премії
    Народний артист СРСР (1978)
    Державна премія України імені Олександра Довженка (1999, посмертно)

    Олег (Альберт) Іванович Борисов (рос. Оле́г Ива́нович Бори́сов; нар. 8 листопада 1929, Приволзьк, Івановська область, Російська РФСР — пом. 28 квітня 1994, Москва, Росія) — радянський та російський актор театру і кіно.

    Життєпис[ред. | ред. код]

    По закінчинні МХАТ у 1951-го року, приїзжає до Києва, де працював у 1951—1963 роках актором Київського російського драматичного театру ім. Лесі Українки:

    1951 — «Ходіння по муках» за А. Н. Толстому — матрос Шаригін

    1951 — «Учитель танців» Л. де Веги — Белардо

    1951 — «Вороги» М. Горького — відставний солдат Кінь

    1952 — «Мертві душі» по Н. В. Гоголю в інсценуванні М. А. Булгакова — слуга Порфирій

    1952 — «Маскарад» М. Ю. Лермонтова — Арлекін

    1952 — «Овід» за Е. Л. Войнич — Жебрак, Солдат

    1953 — «Весна в Москві» В. М. Гусєва — Яша

    1954 — «Стрекоза» М. Г. Бараташвілі — Кохта

    1954 — «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра — Грігоріо

    1954 — «Живий труп» Л. Н. Толстого — Коротков

    1955 — «В добрий час!» В. С. Розова — Андрій Аверін

    1956 — «Діти сонця» М. Горького — Міша

    1956 — «Коли цвіте акація» Н. Г. Віннікова — Борис Пріщепін

    1956 — «Брехня на довгих ногах» Е. де Філіппо — Гільєрмо Капуто

    1957 — «Двадцять років потому» М. А. Свєтлова — Ліворуч

    1957 — «Світанок над морем» "В. Суходольського по Ю. К. Смолича — Сашко Птаха

    1958 — «В пошуках радості» В. С. Розова — Олег Савін

    1959 — «Товариші-романтики» М. А. Соболя — Альоша Березів

    1959 — «Комедія помилок» В. Шекспіра — слуги близнюки Дроміо [7]

    1959 — «Куховарка» А. В. Софронова — Бджілка

    1960 — «Останні» М. Горького — Петро

    1961 — «Проводи білих ночей» В. Ф. Панової — Костя

    1961 — «Океан» А. П. Штейна — Часословів

    1961 — «Четвертий» К. М. Симонова — Другий пілот

    1961 — «Ліс» А. Н. Островський — Аркадій Щасливців

    З 1955 року почав зніматися у кіно, дє всесоюзну славу та звання Заслуженного артиста України приніс йому фільм «За двома зайцями» по п'єсі українського драматурга Михайла Старицького, знятий у Києві на кіностудії ім. О.Довженко у 1961 році.

    У 1963 працював актором у Московскому драматичному театрв ім. А.Пушкіна, але через деякий час він переходить до трупи Ленінградського БДТ ім. Горького, де потрапляє до відомого тоді режисера Георгія Товстоногова.

    У 1983 році Олег Іванович знов переїжджає з Ленінграда до Москви, де працює у відомому на весь Радянський Союз МХАТі, під керівництвом Олега Єфремова. Проте новий театр розчарував Борисова своїми правилами та поведінкою акторів.

    У 1989 році Олег Іванович йде з МХАТу та переходить до Центрального театру Радянської армії, де з успіхом зіграв Павла І. В 1991 році Борисов організовує свій власний театр — «Антреприза Олега Борисова».

    Мав сина Юрія.

    Брат Борисова — це нині відомий російський актор Лев Борисов.

    Відомо, що Олег Іванович багато років дружив з Валерієм Лобановським та Олегом Базилевичем[1].

    Помер Олег Іванович Борисов у 1994 році, від лейкемії, на 65 році життя. Похований на Новодівочому кладовищі.

    Нагороди[ред. | ред. код]

    Фільмографія[ред. | ред. код]

    1. 1955 — Мати
    2. 1956 — Головний проспект
    3. 1956 — Діти сонця
    4. 1957 — Коли співають солов'ї — Кузя
    5. 1958 — Місто запалює вогні — Сергій Ерошін
    6. 1959 — Сьогодні звільнення не буде
    7. 1959 — Олекса Довбуш — Юзеф
    8. 1959 — Чорноморочка — Юрко Фарасюк
    9. 1960 — Спадкоємці — Фімка Воронька
    10. 1961 — Балтійське небо — Ілля Татаренко
    11. 1961 — За двома зайцями — Свирид Петрович Голохвостий
    12. 1962 — Велика дорога — Митька, дорученець комбрига
    13. 1963 — Стежки-доріжки (актор, режисер)
    14. 1963 — Приборкувачі велосипеда — Лео Валик, молодий ветеринар
    15. 1965 — Дайте книгу скарг — Юрій Нікітін
    16. 1965 — Робоче селище — Леонід Плещеєв
    17. 1966 — На дикому Бреге — Петрович
    18. 1967 — Бунтівна застава — Микола
    19. 1968 — Віринея — Василь
    20. 1968 — На війні як на війні — Мишка Домешек
    21. 1968 — Живий труп — слідчий
    22. 1970 — Крадіжка — Орефьев, полковник міліції
    23. 1972 — Перевірка на дорогах — розвідник Соломін
    24. 1972 — Принц і жебрак — Гуго, ватажок злодійської зграї
    25. 1973 — Крах інженера Гаріна — Петро Петрович Гарін
    26. 1975 — Розповідь про просту річ
    27. 1975 — Гамлет Щигровського повіту
    28. 1975 — Щоденник директора школи — Борис Миколайович Свєшніков
    29. 1977 — Друга спроба Віктора Крохіна — Степан
    30. 1977 — Життєва справа — демобілізований солдат
    31. 1977 — Одруження — Кочкарьов
    32. 1977 — Ніс
    33. 1979 — Останнє полювання — капітан Хорсфілд
    34. 1979 — Сьогодні та завтра — Кадишев
    35. 1980 — Ендшпіль — Федір
    36. 1980 — Рафферті — Джек Рафферті
    37. 1981 — Други ігрищ та забав — Свиридов
    38. 1981 — Історія одного кохання — шалики
    39. 1981 — Дві строчки дрібним шрифтом — Ташков
    40. 1981 — Росія молода — Ларс Дес Фонтейнес
    41. 1982 — Острів скарбів — Джон Сільвер
    42. 1982 — Зупинився потяг — слідчий Єрмаков
    43. 1982 — Прозоре сонце осені — Галецький
    44. 1982 — Швидкий поїзд
    45. 1982 — Крадіжка — Хаббард
    46. 1983 — Підліток — Версілов
    47. 1983 — Рецепт її молодості — Прус
    48. 1984 — Макар-слідопит — штабс-капітан Чорний
    49. 1984 — Парад планет — вчений Герман Костін
    50. 1985 — Контракт століття — Безсонов
    51. 1985 — Аткінс (НДР) — Аткінс
    52. 1985 — Перед самим собою — Воробйов
    53. 1986 — По головній вулиці з оркестром — Муравін
    54. 1986 — Прорив — Полуектов, начальник Ленметростроя
    55. 1987 — Садівник — Льоша Глазов
    56. 1987 — Запам'ятайте мене такою — Андрій Петрович
    57. 1988 — Батьки — Дронов
    58. 1988 — Слуга — Андрій Андрійович Гудіонов
    59. 1990 — Спокуса Б. — Магістр
    60. 1990 — Єдиний свідок (Болгарія) — Христо Панов, літній робітник
    61. 1992 — Луна-парк — Наум Хейфіц
    62. 1992 — Мушкетери двадцять років по тому
    63. 1992 — Гроза над Руссю — цар Іван Грозний
    64. 1993 — Мені нудно, біс — Мефістофель/Бог

    Примітки[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]