Борисов Олег Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олег Борисов
рос. Олег Борисов
Олег Борисов в ролі Свирида Голохвастого
Олег Борисов в ролі Свирида Голохвастого
Ім'я при народженні Альберт Іванович Борисов
Народився 8 листопада 1929(1929-11-08)
Приволзьк, РРФСР
Помер 28 квітня 1994(1994-04-28) (64 роки)
Москва, Російська Федерація
  • хронічний лімфолейкоз
  • Поховання
    Національність росіянин
    Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
    Діяльність Актор, режисер
    Alma mater Школа-студія МХАТ
    Заклад Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки
    Роки діяльності 19511994
    Діти Yury Borisovd
    IMDb nm0096846
    Нагороди та премії
    Народний артист СРСР (1978)
    Державна премія України імені Олександра Довженка (1999, посмертно)

    Олег (Альберт) Іванович Борисов (рос. Оле́г Ива́нович Бори́сов; нар. 8 листопада 1929, Приволзьк, Івановська область, Російська РФСР — пом. 28 квітня 1994, Москва, Росія) — радянський та російський актор театру і кіно.

    Життєпис[ред. | ред. код]

    По закінченні МХАТ у 1951-го року, приїжджає до Києва, де працював у 1951—1963 роках актором Київського російського драматичного театру ім. Лесі Українки:

    1951 — «Ходіння по муках» за А. Н. Толстому — матрос Шаригін

    1951 — «Учитель танців» Л. де Веги — Белардо

    1951 — «Вороги» М. Горького — відставний солдат Кінь

    1952 — «Мертві душі» по Н. В. Гоголю в інсценуванні М. А. Булгакова — слуга Порфирій

    1952 — «Маскарад» М. Ю. Лермонтова — Арлекін

    1952 — «Овід» за Е. Л. Войнич — Жебрак, Солдат

    1953 — «Весна в Москві» В. М. Гусєва — Яша

    1954 — «Стрекоза» М. Г. Бараташвілі — Кохта

    1954 — «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра — Грігоріо

    1954 — «Живий труп» Л. Н. Толстого — Коротков

    1955 — «В добрий час!» В. С. Розова — Андрій Аверін

    1956 — «Діти сонця» М. Горького — Міша

    1956 — «Коли цвіте акація» Н. Г. Віннікова — Борис Пріщепін

    1956 — «Брехня на довгих ногах» Е. де Філіппо — Гільєрмо Капуто

    1957 — «Двадцять років потому» М. А. Свєтлова — Ліворуч

    1957 — «Світанок над морем» "В. Суходольського по Ю. К. Смолича — Сашко Птаха

    1958 — «В пошуках радості» В. С. Розова — Олег Савін

    1959 — «Товариші-романтики» М. А. Соболя — Альоша Березів

    1959 — «Комедія помилок» В. Шекспіра — слуги близнюки Дроміо [7]

    1959 — «Куховарка» А. В. Софронова — Бджілка

    1960 — «Останні» М. Горького — Петро

    1961 — «Проводи білих ночей» В. Ф. Панової — Костя

    1961 — «Океан» А. П. Штейна — Часословів

    1961 — «Четвертий» К. М. Симонова — Другий пілот

    1961 — «Ліс» А. Н. Островський — Аркадій Щасливців

    З 1955 року почав зніматися у кіно, дє всесоюзну славу та звання Заслуженного артиста України приніс йому фільм «За двома зайцями» по п'єсі українського драматурга Михайла Старицького, знятий у Києві на кіностудії ім. О.Довженко у 1961 році.

    У 1963 працював актором у Московскому драматичному театрв ім. А.Пушкіна, але через деякий час він переходить до трупи Ленінградського БДТ ім. Горького, де потрапляє до відомого тоді режисера Георгія Товстоногова.

    У 1983 році Олег Іванович знов переїжджає з Ленінграда до Москви, де працює у відомому на весь Радянський Союз МХАТі, під керівництвом Олега Єфремова. Проте новий театр розчарував Борисова своїми правилами та поведінкою акторів.

    У 1989 році Олег Іванович йде з МХАТу та переходить до Центрального театру Радянської армії, де з успіхом зіграв Павла І. В 1991 році Борисов організовує свій власний театр — «Антреприза Олега Борисова».

    Мав сина Юрія.

    Брат Борисова — це нині відомий російський актор Лев Борисов.

    Відомо, що Олег Іванович багато років дружив з Валерієм Лобановським та Олегом Базилевичем[1].

    Помер Олег Іванович Борисов у 1994 році, від лейкемії, на 65 році життя. Похований на Новодівочому кладовищі.

    Нагороди[ред. | ред. код]

    Фільмографія[ред. | ред. код]

    1. 1955 — Мати
    2. 1956 — Головний проспект
    3. 1956 — Діти сонця
    4. 1957 — Коли співають солов'ї — Кузя
    5. 1958 — Місто запалює вогні — Сергій Ерошін
    6. 1959 — Сьогодні звільнення не буде
    7. 1959 — Олекса Довбуш — Юзеф
    8. 1959 — Чорноморочка — Юрко Фарасюк
    9. 1960 — Спадкоємці — Фімка Воронька
    10. 1961 — Балтійське небо — Ілля Татаренко
    11. 1961 — За двома зайцями — Свирид Петрович Голохвостий
    12. 1962 — Велика дорога — Митька, дорученець комбрига
    13. 1963 — Стежки-доріжки (актор, режисер)
    14. 1963 — Приборкувачі велосипеда — Лео Валик, молодий ветеринар
    15. 1965 — Дайте книгу скарг — Юрій Нікітін
    16. 1965 — Робоче селище — Леонід Плещеєв
    17. 1966 — На дикому Бреге — Петрович
    18. 1967 — Бунтівна застава — Микола
    19. 1968 — Віринея — Василь
    20. 1968 — На війні як на війні — Мишка Домешек
    21. 1968 — Живий труп — слідчий
    22. 1970 — Крадіжка — Орефьев, полковник міліції
    23. 1972 — Перевірка на дорогах — розвідник Соломін
    24. 1972 — Принц і жебрак — Гуго, ватажок злодійської зграї
    25. 1973 — Крах інженера Гаріна — Петро Петрович Гарін
    26. 1975 — Розповідь про просту річ
    27. 1975 — Гамлет Щигровського повіту
    28. 1975 — Щоденник директора школи — Борис Миколайович Свєшніков
    29. 1977 — Друга спроба Віктора Крохіна — Степан
    30. 1977 — Життєва справа — демобілізований солдат
    31. 1977 — Одруження — Кочкарьов
    32. 1977 — Ніс
    33. 1979 — Останнє полювання — капітан Хорсфілд
    34. 1979 — Сьогодні та завтра — Кадишев
    35. 1980 — Ендшпіль — Федір
    36. 1980 — Рафферті — Джек Рафферті
    37. 1981 — Други ігрищ та забав — Свиридов
    38. 1981 — Історія одного кохання — шалики
    39. 1981 — Дві строчки дрібним шрифтом — Ташков
    40. 1981 — Росія молода — Ларс Дес Фонтейнес
    41. 1982 — Острів скарбів — Джон Сільвер
    42. 1982 — Зупинився потяг — слідчий Єрмаков
    43. 1982 — Прозоре сонце осені — Галецький
    44. 1982 — Швидкий поїзд
    45. 1982 — Крадіжка — Хаббард
    46. 1983 — Підліток — Версілов
    47. 1983 — Рецепт її молодості — Прус
    48. 1984 — Макар-слідопит — штабс-капітан Чорний
    49. 1984 — Парад планет — вчений Герман Костін
    50. 1985 — Контракт століття — Безсонов
    51. 1985 — Аткінс (НДР) — Аткінс
    52. 1985 — Перед самим собою — Воробйов
    53. 1986 — По головній вулиці з оркестром — Муравін
    54. 1986 — Прорив — Полуектов, начальник Ленметростроя
    55. 1987 — Садівник — Льоша Глазов
    56. 1987 — Запам'ятайте мене такою — Андрій Петрович
    57. 1988 — Батьки — Дронов
    58. 1988 — Слуга — Андрій Андрійович Гудіонов
    59. 1990 — Спокуса Б. — Магістр
    60. 1990 — Єдиний свідок (Болгарія) — Христо Панов, літній робітник
    61. 1992 — Луна-парк — Наум Хейфіц
    62. 1992 — Мушкетери двадцять років по тому
    63. 1992 — Гроза над Руссю — цар Іван Грозний
    64. 1993 — Мені нудно, біс — Мефістофель/Бог

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. «Обозреватель». Стаття про Олега Борисова.[недоступне посилання з червень 2019] (рос.)

    Посилання[ред. | ред. код]