Перейти до вмісту

Борисов Юрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Юрій Іванович Борисов
рос. Юрий Иванович Борисов Редагувати інформацію у Вікіданих
Юрій Іванович Борисов
Юрій Іванович Борисов
Генеральний директор Роскосмосу
15 липня 2022 — 6 лютого 2025
ПрезидентВолодимир Путін
Прем'єр-міністрМихайло Мішустін
ПопередникДмитро Рогозін
Заступник голови уряду Російської Федерації
18 травня 2018 — 15 липня 2022
ПрезидентВолодимир Путін
Прем'єр-міністрДмитро Медведєв
Михайло Мішустін
НаступникДенис Мантуров

Народився31 грудня 1956(1956-12-31) (68 років)
Вишній Волочек, Калінінська область, РРФСР, СРСР
Відомий яквійськовослужбовець, державний службовець Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце роботиРада Федерації Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоРосія Росія
ОсвітаМосковський державний університет імені Ломоносова
Alma materфакультет обчислювальної математики і кібернетики МДУd, Tver Military Colleged і МДУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіянезалежний політик Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Герой Російської Федерації
Герой Російської Федерації
Орден «За заслуги перед Вітчизною» — 2014
Медаль «За повернення Криму»
Медаль «За повернення Криму»

Юрій Іванович Борисов (рос. Юрий Иванович Борисов; нар. 31 грудня 1956, Вишній Волочок, Калінінська область, РРФСР, СРСР) — російський політичний діяч. Генеральний директор Роскосмосу з 15 липня 2022 року до 6 лютого 2025 рок. Заступник голови уряду РФ з 18 травня 2018 до 15 липня 2022 року[1]. Герой Російської Федерації (2018). Дійсний державний радник РФ 1-го класу (2013).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 31 грудня 1956 року у Вишньому Волочку.

З 1978 року проходив службу в Збройних силах СРСР на офіцерських посадах.

Вступив на факультет обчислювальної математики і кібернетики Московського державного університету імені М. В. Ломоносова, який успішно закінчив у 1985 року.

У 1998 року звільнився в запас Збройних сил Російської Федерації.

У липні 2004 року працював на держслужбі.

З жовтня 2007 року — заступник керівника Федерального агентства з промисловості.

2 липня 2008 року призначений заступником Міністра промисловості і торгівлі Російської Федерації.

З 3 березня 2011 до 15 листопада 2012 року — перший заступником голови комісії при Уряді Російської Федерації.

Указом Президента Російської Федерації від 15 листопада 2012 року призначений заступником Міністра оборони Російської Федерації, обіймав посаду до 18 травня 2018 року.

7 жовтня 2013 року йому присвоєно класний чин дійсного державного радника Російської Федерації 1-го класу[2]. Має вчений ступінь доктора технічних наук.

7 травня 2018 року висунутий на посаду заступника голови Уряду Російської Федерації. Указом Президента Російської Федерації Володимира Путіна 18 травня 2018 року призначений на посаду заступника Голови Уряду Російської Федерації. Звільнений з посади 15 липня 2022 року, призначений на посаду генерального директора Роскосмосу[3].

18 лютого 2025 року призначений спеціальним представником президента Російської Федерації з питань міжнародного співробітництва в галузі космосу.[4]

Судові позови

[ред. | ред. код]

У листопаді 2022 року мировий суддя дільниці 214 Ломоносівського району Москви зобов'язав Юрія Борисова платити щомісячні аліменти на утримання двох неповнолітніх позашлюбних дітей. Юрій Борисов відмовився дотримуватися рішення суду та оскаржив його. Потім провели другий тест ДНК. 16 травня 2023 року на судовому засіданні було оголошено результати експертизи ДНК, що підтвердила, що у Борисова двоє дітей від Олени Лютової — хлопчик 2013 року народження та дівчинка 2020 року народження[5].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Герой Російської Федерації (2018);[6]
  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня;
  • Орден «Олександра Невського» (2018)
  • Орден Пошани (2014);
  • Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня;
  • Державна премія Російської Федерації імені Маршала Радянського Союзу Г. К. Жукова (2015);

Санкції

[ред. | ред. код]

9 червня 2022 року доданий до санкційного списку України [7]. Юрій Борисов несе відповідальність за підтримку дій, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.[8]

23 лютого 2023 року доданий до санкційного списку Канади.[9]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Борисов Юрій Іванович // Уряд Російської Федерації. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020.
  2. Указ Президента Російської Федерації від 07.10.2013 р. за № 770 «Про присвоєння класних чинів державної громадянської служби Російської Федерації і класних чинів юстиції федеральним державним цивільним службовцям». Kremlin.ru. Процитовано 12 червня 2015.
  3. Путін звільнив віце-прем'єра по оборонці і призначив його замість Рогозіна. Українська правда (українською) . 15 липня 2022. Процитовано 16 липня 2022.
  4. Бывшая гражданская жена главы «Роскосмоса» рассказала о тесте ДНК Юрия Борисова на отцовство. Национальная Служба Новостей - НСН (рос.). Процитовано 24 лютого 2025.
  5. Бывшая гражданская жена главы «Роскосмоса» рассказала о тесте ДНК Юрия Борисова на отцовство
  6. «Ъ»: Владимир Путин закрытым указом присвоил Сергею Кириенко звание Героя России. web.archive.org. 29 квітня 2023. Архів оригіналу за 29 квітня 2023. Процитовано 24 лютого 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  7. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №400/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 червня 2022 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
  8. БОРИСОВ Юрій Іванович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 березня 2023. Процитовано 12 березня 2023. [Архівовано 2023-03-12 у Wayback Machine.]
  9. Government of Canada, Public Works and Government Services Canada (15 березня 2023). Canada Gazette, Part 2, Volume 157, Number 6: Regulations Amending the Special Economic Measures (Russia) Regulations. gazette.gc.ca. Процитовано 24 лютого 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]