Борисівка (Білгород-Дністровський район)
| село Борисівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район | Білгород-Дністровський район |
| Тер. громада | Татарбунарська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51040250040087589 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1822 |
| Населення | 1803 |
| Площа | 1,55 км² |
| Густота населення | 1163,23 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 68112 |
| Телефонний код | +380 4844 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 45°47′23″ пн. ш. 29°38′15″ сх. д. / 45.78972° пн. ш. 29.63750° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
27 м |
| Водойми | Сасик |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 68100, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, м. Татарбунари, вул. Лесі Українки, 18 |
| Карта | |
  Борисівка | |
 Борисівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Борисі́вка — село Татарбунарської міської громади, у Білгород-Дністровському районі Одеської області України. Населення становить 1803 осіб.
Довколо села виявлені поселення доби бронзи, перших століть н. е. і слов'янське селище IX—X ст. н. е.
Територією села проходить частина Нижнього Траянового валу[1].
Заселення почалося в 1774 році неподалік річки Чичмеї. Вже у 1818 році поселення заселили козаки Усть-Дунайського буджацького війська на місці татарського аула Чишма. Надалі тут поселилися біглі кріпосні із центральних губерній росії.
У 1818 році заснована Свято — РіздвоБогородична церква, яка функціонує і сьогодні.
У 1826 році сторообрядцями було засноване село Чичма-І. В 1827 році село Чичма-ІІ значиться як болгарська колонія, яка була заснована родинами з Румунії та Болгарії[2].
За даними 1916 року, в Борисівці вже мешкало 925 сімей — усі молдавани. Коли відбулася зміна етнічного складу населення, точно не відомо, але вважається, що під час відходу частини Бессарабії до Молдавського князівства згідно Паризького договору 1856 року.
У 1924 році в селі було засновано церкву Святої Параскеви, яка була зачинена в радянський період. В 1989 році церква знову відкрила свої двері[3].
У 2025 у ліцеї села відкрили меморіальну дошку на честь загиблого мешканця, військовослужбовця Збройних Сил України Андрія Блашку[4].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1748 осіб, з яких 849 чоловіків та 899 жінок.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1783 особи.[6]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Чисельність | Відсоток |
|---|---|---|
| румунська | 1655 | 91,79 % |
| українська | 64 | 3,55 % |
| російська | 63 | 3,49 % |
| болгарська | 8 | 0,44 % |
| гагаузька | 6 | 0,33 % |
| інші | 7 | 0,40 % |
| Усього | 1803 | 100 % |
- ↑ Про місто | Болградська громада, Одеська область, Болградський район. bolgradska-gromada.gov.ua (укр.). Процитовано 14 липня 2025.
- ↑ Дерменжи, Инна (22 грудня 2023). У селі Білгород-Дністровського району історично сплелись багато культур та національностей. Південь сьогодні (укр.). Процитовано 3 травня 2025.
- ↑ Дерменжи, Инна (21 грудня 2023). Село Білгород-Дністровського району отримало назву на честь господаря хутора. Південь сьогодні (укр.). Процитовано 3 травня 2025.
- ↑ Амєлія, Мийнова (21 лютого 2025). У ліцеї Татарбунарської громади відкрили меморіальну дошку пам’яті загиблого захисника Андрія Блашку. Південь сьогодні (укр.). Процитовано 3 травня 2025.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
 Населені пункти Татарбунарського району ¹) | |
|---|---|
| Міста | |
| Села | Базар'янка • Балабанка • Баштанівка • Безім'янка • Білолісся • Борисівка • Весела Балка • Веселе • Вишневе • Глибоке • Дельжилер • Дивізія • Жовтий Яр • Зарічне • Кочкувате • Лебедівка • Лиман (Дивізійська сільська громада) • Лиман (Лиманська сільська громада) • Маразліївка • Нерушай • Нова Олексіївка • Нове • Новомихайлівка • Новоселиця • Приморське • Рибальське • Ройлянка • Садове • Спаське • Струмок • Трапівка • Трихатки • Тузли • Царичанка |
| Примітка: | ¹) 17 липня 2020 року колишній Татарбунарський район було ліквідовано в результаті адміністративно-територіальної реформи, а більшість його населених пунктів увійшли до складу новоутвореного Білгород-Дністровського району. |
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |