Стругацький Борис Натанович
| Борис Стругацький | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Псевдонім | С. Витицкий | |||
| Народився |
15 квітня 1933 Ленінград, Росія | |||
| Помер |
19 листопада 2012 (79 років) Санкт-Петербург, Росія ·пневмонія | |||
| Громадянство |
 СРСР→ Росія | |||
| Діяльність | письменник, сценарист | |||
| Alma mater | математико-механічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd | |||
| Мова творів | Російська | |||
| Роки активності | 1958—2012 | |||
| Жанр | фантастика | |||
| Батько | Стругацький Натан Залманович | |||
| Брати, сестри | Стругацький Аркадій Натанович | |||
| Нагороди | ||||
| Сайт: rusf.ru/abs/ | ||||
|
| ||||
 Стругацький Борис Натанович у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Борис Натанович Стругацький (15 квітня 1933, Ленінград — 19 листопада 2012, Санкт-Петербург) — російський письменник, сценарист, перекладач, який створив у співавторстві з братом Аркадієм Стругацьким кілька десятків творів, які стали класикою сучасної наукової та соціальної фантастики. Після того, як в 1991 році помер А. Н. Стругацький, опублікував два самостійних романи.
Біографія[ред. | ред. код]
Борис Стругацький народився 15 квітня 1933 року в родині вихідців з України, а саме — Чернігівської губернії (зараз — це відповідно Чернігівська та Сумська області). Предки батька Стругацьких походять з Херсонської губернії, а матері — з Полтавської губернії. Місце народження письменника — Ленінград, де його батько Натан Залманович Стругацький був тільки що призначений науковим співробітником Державного Російського музею. Мати Бориса, Олександра Іванівна Літвінчева, була вчителькою, викладала російську літературу в тій же школі, де навчався Борис, після війни удостоєна звання «Заслужений вчитель УРСР» і нагороджена орденом «Знак Пошани».
Під час німецько-радянської війни сім'я Стругацьких була в обложеному Ленінграді, причому через хворобу Бориса в січні 1942 р. Аркадій і Натан Залманович Стругацькі відправилися в евакуацію одні. Тільки в 1943 р. старшому братові Аркадію вдалося вивезти матір і брата Бориса в селище Ташла Оренбурзької (тоді — Чкаловської) області. У Ленінград вони повернулися в 1945 р. У 1950 році закінчив школу зі срібною медаллю і збирався вступати на фізичний факультет Ленінградського державного університету, проте прийнятий не був. Тоді він подав документи на математико-механічний факультет, який закінчив у 1955 році за спеціальністю «астроном».
Після закінчення університету вступив до аспірантури Пулковської обсерваторії, однак не захистив дисертацію, тема якої виявилася розкрита ще в 1942 році за кордоном. Потім Б. Стругацький працював на лічильній станції Пулковської обсерваторії інженером-експлуатаційників по лічильно-аналітичних машин. У 1960 р. взяв участь в геодезичній і астрокліматичній експедиції на Кавказі, в рамках програми пошуку місця для установки Великого телескопа АН СРСР.
З 1964 року — професійний письменник, член Спілки письменників СРСР. Ще кілька років пропрацював у Пулківській обсерваторії на півставки. З 1972 року — керівник Ленінградського семінару молодих письменників-фантастів (згодом став відомий як «семінар Бориса Стругацького»), на цій посаді змінив іншого відомого фантаста Іллю Варшавського.[2]
У 1974 році залучався як свідок у справі Михайла Хейфеца, якому інкримінували ст. 70 КК РРФСР (Антирадянська агітація і пропаганда).
Засновник премії «Бронзовий равлик». З 2002 року засновник та беззмінний головний редактор журналу «Полудень. XXI століття». Зі смертю Бориса Стругацького і премія, і журнал припинили існування[3].
Був одружений з Аделаїдою Андріївною Карпелюк, з якою познайомився в студентські роки під час навчання в ЛДУ. Син Андрій (народився в 1959 році).
Борис Натанович був відомий як пристрасний філателіст, що знайшло відображення в його творчості.
Помер 19 листопада 2012 від пневмонії в лікарні імені Алмазова в Санкт-Петербурзі.
Прощання пройшло 23 листопада в Петербурзі, після чого тіло кремирували, а прах розвіяли над Пулковськими висотами.
Нагороди[ред. | ред. код]
Разом зі своїм братом Аркадієм Борис був удостоєний багатьох російських і міжнародних премій: став володарем нагород «Аеліта», «Велике Кільце», премії імені Жуля Верна (Швеція), призу «За незалежність думки» (Велика Британія), «Мандрівник» (Росія).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Фантасты. Илья Варшавский [Архівовано 4 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Після смерті Стругацького його премія перестала існувати, а журнал закривають // «[[Дзеркало тижня]]», 5 грудня 2012. Архів оригіналу за 2 червня 2014. Процитовано 19 листопада 2013.
Джерела[ред. | ред. код]
 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Стругацький Борис Натанович |
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стругацький Борис Натанович |
- Сайт [Архівовано 22 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Переписка Бориса Стругацького і Ходорковського [Архівовано 23 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Бела Клюєва — Спогади (Брати Стругацькі) (Воспоминания, Братья Стругацкие) (рос.)
|
| ||||||||||||||||||||
- Народились 15 квітня
- Народились 1933
- Померли 19 листопада
- Померли 2012
- Кавалери ордена Пошани (Російська Федерація)
- Лауреати Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих
- Російські письменники-романісти
- Російські письменники українського походження
- Наукові фантасти Росії
- Автори фентезі Росії
- Уродженці Санкт-Петербурга
- Померли в Санкт-Петербурзі
- Радянські письменники
- Радянські сценаристи
- Російські прозаїки
- Російські дитячі письменники
- Російські філателісти
- Випускники Санкт-Петербурзького університету
- Аркадій і Борис Стругацькі
- Померли від пневмонії