Боришполець Григорій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Григо́рій Миха́йлович Бори́шполець (*7 лютого 1898, Гоголів — †6 вересня 1954) — український педагог-вчений.

Григорій Боришполець
Народився 7 лютого 1898(1898-02-07)
Гоголів
Помер 6 вересня 1954(1954-09-06) (56 років)
Поховання Байкове кладовище
Діяльність педагог

Григорій Михайлович Боришполець (нар. 7 лютого 1898 — пом. 6 вересня 1954) — український науковець-педагог, фахівець з історії педагогіки та методичної роботи в школі.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селі Гоголів на Київщині в сім'ї селянина.

У 1918 закінчив Вінницький учительський інститут та почав педагогічну діяльність у 7-річній школі в рідному селі. Брав активну участь у будівництві радянської школи в Україні.

Науково-дослідну роботу почав з 1930, весь час поєднуючи її з педагогічною діяльністю у вищій школі.

У другій половині 1930-х років викладав педагогіку в Кременчуцькому учительському інституті. У 1946 вступив до КПРС.

З 1940 до 1949 року працював старшим викладачем Херсонського державного педагогічного інституту. 1948 року Боришполець захистив кандидатську дисертацію з історії педагогіки на тему «Історія розвитку гімназійної освіти в Росії в першій чверті ХІХ ст.»

У 1949 році переїхав у Київ, де до 1952 року працював доцентом кафедри педагогіки Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького.

Останні роки життя працював завідувачем відділу педагогіки у Науково-дослідному інституті педагогіки УРСР.

Автор понад 30 наукових праць з питань історії педагогіки, методичної роботи, підвищення кваліфікації учителів.

Помер 6 вересня 1954 р. Похований у Києві на Новобайковому цвинтарі.

Джерела[ред. | ред. код]