Борова (Фастівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Борова
Borova gerb.png Borova prapor.png
Герб Прапор
Церква Успіння Богородиці. 1902, 1942 рр.
Церква Успіння Богородиці. 1902, 1942 рр.
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Фастівський
Рада Борівська селищна рада
Код КОАТУУ: 3224955300
Основні дані
Засноване 1781
Статус з 1938 року
Площа 3,89 км²
Населення 7 311 (01.01.2016)[1]
Густота 1865 осіб/км²
Поштовий індекс 08520
Телефонний код +380 4565
Географічні координати 50°10′24″ пн. ш. 30°06′14″ сх. д. / 50.17333° пн. ш. 30.10389° сх. д. / 50.17333; 30.10389Координати: 50°10′24″ пн. ш. 30°06′14″ сх. д. / 50.17333° пн. ш. 30.10389° сх. д. / 50.17333; 30.10389
Водойма р. Стугна
Відстань
Найближча залізнична станція: Мотовилівка
До райцентру:
 - фізична: 18 км
 - залізницею: 18 км
 - автошляхами: 18 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 42 км
Селищна влада
Адреса 08520, смт Борова, вул. Миру, 16; тел. 4-12-68
Голова селищної ради Воробей Федір Володимирович
Карта
Борова. Карта розташування: Україна
Борова
Борова
Борова. Карта розташування: Київська область
Борова
Борова

Commons-logo.svg Борова у Вікісховищі

Борова́ — селище міського типу в Україні, у Фастівському районі Київської області. Виникло як хутір у 1781—1782 роках при селі Казенна Мотовилівка. До 1800 року в хуторі було всього 10 хат перших поселенців.

Історія[ред. | ред. код]

Меморіальний комплекс, Борова.
Меморіальний комплекс, Борова.

Вважається, що першим поселенцем хутора був втікач з Канівщини Василь Шевченко. Саме від нього пішов численний рід Шевченків у Борові. Залізнична станція біля хутора була збудована 1868 року при прокладанні Києво-Балтської залізниці та отримала назву Мотовилівка. Розташування хутору на узбережжі річки Стугна приваблювало до нього заможних киян і інших дачників Київської губернії, що уподобали у XIX столітті це місце.

Пам'ятник воїнам-визволителям та односельчанам і партизанці Дітіківській Л. Ф., Борова.

Станом на 1886 рік в селі Васильківської волості Васильківського повіту мешкало 1775 осіб, налічувалось 355 дворів, існували православна церква, школа, 7 постоялих будинків, водяний млин та сукновальня[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3139 осіб (1573 чоловічої статі та 1566 — жіночої), з яких 3023 — православної віри[3].

18 листопада 1918 року біля станції Мотовилівка відбувся відомий вирішальний історичний бій між військами УНР і гетьманськими сердюками з білогвардійськими добровольцями П.Скоропадського. У 1919 році місцевий мотовилівський отаман Бурлака підняв гучне масове повстання проти нової радянської влади, яке розгромили згодом тільки за допомогою викликаних з фронту регулярних частин Червоної Армії. Не мирились з радянською владою борівчани і згодом. У 1921 році органами ЧК було викрито і заарештовано числе́нний підпільний актив Мотовилівського повстанського комітету на чолі з Довганем, Діденком і Яценком. Спроби утворити колгосп у Борові були не дуже успішними, незважаючи на діяльність місцевої комуністичної і комсомольської організації синьоблузників.

Пам'ятний знак на місці загибелі командира 4-го батальйону Київського партизанського об'єднання, смт Борова, в лісі
Пам'ятний знак на місці загибелі командира 4-го батальйону Київського партизанського об'єднання, смт Борова, в лісі

У роки радянсько-німецької війни Борову німці зайняли 30 липня 1941 року, а полишили під натиском танків 91-ї окремої танкової батареї полковника І.Якубовського 6 листопада 1943 року. Старостою під час війни борівчани 2-3 серпня 1941 року на загальноселищних зборах обрали Северина Шевченка, а начальником місцевої поліції Захара Скрипку, яких після війни буде заарештовано і віддано під суд. У 1943 році навколо Борови діяли радянські партизани Васильківського партизанського загону Шаміля Мукагова та фастівський загін УПА на чолі з «Довгим» (Василем Кравченком). Після звільнення Борови від німців післявоєнну владу очолили колишні партизани М.Панасик і М.Головко. У селищі деякий час мешкав майбутній український політик і бізнесмен Віктор Медведчук.

У вересні 2016 року жителі Борової не дозволили продовжувати зведення храму УПЦ МП та розібрали новозведення[4].

Господарська сфера[ред. | ред. код]

З 1970 року важливе значення у житті селища відігравав утворений Мотовилівський деревообробний комбінат (ДОК), який виник після об'єднання колишніх цехів заводу «Укрдерево» та артілі «Промдерево».

Нині у житті селища важливе значення відіграють такі підприємства, об'єкти і установи: меблевий завод ТОВ «Меркс-Трейд», Плесецьке лісництво, Борівське відділення Київської овочево-картопляної станції, 5 перукарень, універмаг, супермаркет «Фора», 5 аптек, критий базар, готель-ресторан «ВІЛЛА СТУГНА», клуб-ресторан «НЕКСТ».

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

В селищі діють 2 школи, 2 бібліотеки, 1 будинок культури, 2 дитячих садка, 1 школа мистецтв,1 музична школа, районна лікарня, 2 поліклініки, вет-лікарня.

Спорт[ред. | ред. код]

З 27 вересня 2013 р. в селищі діє фітнес-клуб НЕКСТ з можливістю одночасно займатися спортом до 30 чоловік.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Пам'ятник січовим стрільцям — учасникам бою під Мотовилівкою у листопаді 1918 року

Пам'ятник сотникам Армії УНР Федору Чернику та Миколі Загаєвичу

Постаті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2016 року, Київ-2016 (pdf)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-84)
  4. Люди знищили храм УПЦ МП на Київщині

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]