Боровик жовтий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Боровик жовтий
Боровик жовтий
Боровик жовтий
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Базидіоміцети (Basidiomycetes)
Порядок: Болетальні (Boletales)
Родина: Болетові (Boletaceae)
Рід: Болетус (Boletus)
Вид: Боровик жовтий
Boletus impolitus L.
Fr., 1838
Посилання
Вікісховище: Boletus impolitus
Віківиди: Boletus impolitus
NCBI: 121045
MB: 511902
IF: 511902

Боровик жовтий (Boletus impolitus Fr. Xerocomus impolitus (Fr.) Quél.) — істівний гриб з родини болетових — Boletaceae.

Будова[ред. | ред. код]

Боровики жовті, Україна

Шапка 4-15 (20) см у діаметрі, сірувато-жовтувата, вохряножовтувата, жовтувата-коричнювата. Пори жовтуваті, жовті, згодом оливкуваті.

Спори 12-14 Х 4-6 мкм, жовтуваті. Спорова маса оливкувато-бура.

Ніжка брудно-жовта, зрідка до основи коричнювата-червонувата, зерниста, без сітки.

М'якуш щільний, жовтуватий, над трубочками жовтий, при розрізуванні не змінюється, приємний на смак, з легким запахом карболки.

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Поширений на Поліссі, у Прикарпатті та в Лісостепу. Росте у листяних і мішаних лісах, під дубом; у липні — жовтні.

Практичне використання[ред. | ред. код]

Боровики жовті, сушені гриби

Дуже добрий їстівний гриб. Використовують його свіжим, про запас сушать.

М'якоть боровика жовтого може мати досить неприємний запах, але після відварювання він зникає. Плодове тіло цього гриба споживає не тільки людина, його полюбляють ссавці — білки, мишоподібні гризуни, борсуки, свині дикі, козулі, а також птахи, комахи та навіть суходільні молюски. Досліджено, що ці гриби багаті на поживні речовини, проте їхня харчова цінність порівняно невелика. Це пояснюється тим, що хітинова стінка їх клітин перешкоджає перетравленню грибів у кишківнику.[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гриби Хмельниччини. Навчальний посібник. Говорун В. Д., Тимощук О. О. — Хмельницький: Поліграфіст-1, 2014. — 176 с. — С.4

Джерела[ред. | ред. код]

  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979
  • Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 78—79.