Боровичі (Маневицький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Різдва Пресвятої Богородиці в селі Боровичі
село Боровичі
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Маневицький
Рада/громада Боровичівська сільська рада
Код КОАТУУ 0723680301
Основні дані
Засноване 1570[1]
Населення 1109
Площа 4,16 км²
Густота населення 266,59 осіб/км²
Поштовий індекс 44666
Телефонний код +380 8 – 03376
Географічні дані
Географічні координати 51°04′22″ пн. ш. 25°28′24″ сх. д. / 51.07278° пн. ш. 25.47333° сх. д. / 51.07278; 25.47333Координати: 51°04′22″ пн. ш. 25°28′24″ сх. д. / 51.07278° пн. ш. 25.47333° сх. д. / 51.07278; 25.47333
Середня висота
над рівнем моря
171 м
Водойми Стир
Місцева влада
Адреса ради 44666, Волинська обл., Маневицький р-н, с.Боровичі, вул.Радянська[джерело?],19 , тел. 9-44-42
Карта
Боровичі. Карта розташування: Україна
Боровичі
Боровичі
Боровичі. Карта розташування: Волинська область
Боровичі
Боровичі
Мапа

Боровичі у Вікісховищі?

Боро́вичі — село в Україні, в Маневицькому районі Волинської області. Населення становить 1109 осіб.

Походження назви[ред. | ред. код]

Давні назви села — Туман, Тумин, Нова Четвертня. Припускають, що сучасну назву можна розглядати як похідну від слова «бір» — сосновий ліс.[2]

Історія[ред. | ред. код]

Перші писемні згадки про Боровичі належать до 1585 року, коли Яків Андрійович Святополк-Четвертинський побудував на поселенні замок, назвавши його Нова Четвертня. Але сам населений пункт існував і раніше, бо тривалий період у документах відбувалося розмежування села та замку. Причому і село, і замок називали і Боровичами, і Новою Четвертнею.

З 1626 року фіксується в документах міський статус Боровичів. Власником містечка був князь Стефан Четвертинський.

Нова Четвертня і Боровичі занесені до подимного реєстру 1629 року, згідно з яким у селі було 70 димів (420 осіб), а в місті-замку — 140 (840 осіб). Виникнення міста на території села пов'язано із загальною тенденцією урбанізації Волині у XVI—XVII століттях.

У кінці ХІХ століття в Боровичах було 211 будинків і 1241 житель, церква й два млини, гуральня. Ярмарок відбувався на святого Онуфрія. Відносно спокійне життя цього села протягом століть показує типову основу розвитку Волині[2].

У 1937 році у селі було побудовано Свято-Різдво-Богородичну церкву, яка, як відзначають фахівці у галузі архітектури, належить до стилістики, притаманної творінням архітектора Сергія Тимошенка, який був міністром шляхів в уряді Української Народної Республіки у 1919—1920 роках.[3]

У березні 2019 року церковна громада Боровичів проголосувала за перехід з-під юрисдикції УПЦ МП до Православної церкви України.[3]

Уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ВРУ
  2. а б Колесо історії. Минуле села Боровичі. Хроніки Любарта (uk-UA). 2016-12-17. Процитовано 2017-03-04. 
  3. а б На Волині до ПЦУ переходять парафіяни церкви, яку збудував міністр УНР. Волинь-нова. 10 березня 2019. Процитовано 27 квітня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]