Боровський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Боровський район

рос. Боровский район

Coat of Arms of Borovsky District.png
Flag of Borovsky rayon (Kaluga oblast).png
Герб Прапор
Borovsk St Boris and Gleb across Protva 04.JPG
Адм. центр Боровськ
Країна Росія Росія
Область Калузька область
Населення
 - повне 60 516
 - густота 79,67
Площа
 - повна 759,6 км²
Висота
 - максимальна 160 м
 - мінімальна 160 м
Часовий пояс UTC+3 і Московський час
Дата заснування 1929
Вебсайт Офіційний веб-сайт
Location Borovsky District Kaluga Oblast.svg

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Боровський район

Боровський район — муніципальне утворення в Калузькій області Росії.

Адміністративний центр — місто Боровськ.

Географія[ред. | ред. код]

Площа району 759,56 км² (2,6 % території Калузької області), максимальна протяжність із заходу на схід 50 км, з півночі на південь — 25 км. Межує на сході з Жуковським, на півдні з Малоярославецьким, на заході з Мединським районами Калузької області, на півночі — з Московською областю.

Історія[ред. | ред. код]

З IX століття основним населенням на території Кіровського району були слов'янські племена в'ятичів, але в X—XI століттях йшла колонізація західних земель Боровського краю племенами кривичів. Боровська земля протягом двох століть входила в сферу впливу Чернігівського, Смоленського і Суздальського князівства.

У період з XI по XIII вперше згадується в літописах річка Протва в 1146—1147 роках. Протягом декількох століть Протва була прикордонною річкою між Чернігівським, Ростово-Суздальським, Смоленським і Муромо-Рязанським князівствами. З другої половини XII століття частина річки Протва належала Смоленському князівству, а середня і нижня течія — Чернігівському князівству. Після Батиєвої навали територія річки входить в сферу впливу Рязанського князівства.

У XIV столітті утворюється Серпуховский відділ, до якого згодом були приєднані Малоярославецькі, Радонезькі і Боровські землі, які і склали Серпуховское-Борівське князівство, що проіснувало до 1456 року і переходило до нащадків князя Андрія, сина Івана Калити. Боровські землі не цілком входили до складу Боровсько-Серпуховського князівства, частина їх належала нащадкам князя Андрія, а частина великого князя московського Івана, його синові Дмитру та його онукам. Серпуховсько-Боровське князівство проіснувало до 1456 року.

У зв'язку з районуванням в 1929 році був утворений Боровський район в складі Калузького округу Московської області. 5 липня 1944 року Боровський район увійшов до складу новоствореної Калузької області.

Економіка[ред. | ред. код]

Промисловість — провідна галузь економіки муніципального району «Боровський район». У ній зайнято більше чверті працездатного населення району. Промислові підприємства є основним джерелом доходів бюджету району, забезпечуючи більше половини податкових надходжень, і тому від ефективної діяльності підприємств значною мірою залежать реальні можливості вирішення основних соціально-економічних проблем. У галузевій структурі промисловості переважає частка підприємств, що випускають електрообладнання (71 %) і підприємств харчової промисловості (11,%), яка має позитивну динаміку зростання, частка підприємств випускають целюлозопаперової продукцію (6 %) і металообробних підприємств (4 %). Знижується частка підприємств текстильної промисловості (1,8 %).

У районі діє понад 150 підприємств промислової галузі різного напрямку діяльності. З них близько 30 великих і середніх підприємств: ТОВ «РУУККІ РУС», ЗАТ «Стора Енсо Пакаджинг ББ», ЗАТ «Трансвок», ЗАТ «Плитспичпром». Основні промислові підприємства розташовані в промзоні міського поселення м. Балабаново і на території індустріального парку Ворсино.

Транспорт[ред. | ред. код]

Район має розвинену мережу автомобільних доріг з твердим покриттям. Територією району проходить дорога федерального значення Москва — Київ і шосе, що з'єднують Мінську і Варшавську автостради, а також залізниця Москва — Київ загальною протяжністю 16 км з двома залізничними станціями «Ворсино» і «Балабаново». Є вантажний аеродром із злітно-посадочними смугами, які дозволяють приймати всі види літаків.

Примітки[ред. | ред. код]