Бородастикові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бородастикові
Бородастик смугастий
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Інфраряд: Ramphastides
Родина: Бородастикові (Megalaimidae)
Blyth, 1852
Роди

Psilopogon
Caloramphus

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Megalaimidae
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Megalaimidae
EOL logo.svg EOL: 2829976
ITIS logo.svg ITIS: 553451
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 91771

Бородастикові (Megalaimidae) — родина птахів ряду Дятлоподібні (Piciformes). Включає 33 види, поширених від Тибету до Індонезії. Різноманітність сконцентрована навколо Малайського півострова і Суматри, тому ймовірно, що родина виникла там або поблизу.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина тіла варіює від розмірів горобця до великого дрозда. Найбільшим видом є Psilopogon virens вагою 210 г і довжиною 33 см. Це коренасті птахи з великою головою і міцним дзьобом. Оперення їх яскраво забарвлене, з червоними, синіми і жовтими плямами на тлі основного яскраво-зеленого, коричневого або чорного кольору. Живуть азійські дятли в лісистих тропіках. Основу харчування азійських дятлів, яке вони без зусиль знаходять в місцях свого мешкання, складають різноманітні комахи, стиглі плоди і ягоди різноманітних рослин. Бородастикові — осілі птахи. Гніздяться зазвичай в дуплах дерев, але іноді і в землі і відкладають від 2 до 4 білих яєць.

Класифікація[ред. | ред. код]

Традиційно майже усі бородастики відносилися до роду Megalaima, за винятком монотипових родів Psilopogon з видом Psilopogon pyrolophus, а також Calorhamphus з видом Calorhamphus fuliginosus. Останній вид виділений у власну підродину Calorhamphinae, тоді як усе інші бородастикові відносяться до підродини Psilopogontinae. Після молекулярного аналізу 2013 року рід Megalaima визнано молодшим синонімом Psilopogon.[1][2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ericson, P. G. P. (2012). Evolution of terrestrial birds in three continents: biogeography and parallel radiations. Journal of Biogeography 39 (5): 813–824. doi:10.1111/j.1365-2699.2011.02650.x. 
  2. den Tex, R.-J.; Leonard, J. A. (2013). A molecular phylogeny of Asian barbets: Speciation and extinction in the tropics. Molecular Phylogenetics and Evolution 68 (1): 1–13. PMID 23511217. doi:10.1016/j.ympev.2013.03.004. 

Посилання[ред. | ред. код]

  • LL Short, JFM Horne (2002) Family Capitonidae (barbets). in del Hoyo J., Elliott A. & Christie D.A. (2004) Handbook of the Birds of the World. Volume 7. Jamacars to Woodpeckers Lynx Edicions, Barcelona ISBN 84-87334-37-7