Бородастик цейлонський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бородастик цейлонський
Brown headed Barbet I2 IMG 8449.jpg

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Родина: Бородастикові (Megalaimidae)
Рід: Бородастик (Psilopogon)
Вид: Бородастик цейлонський
Psilopogon zeylanicus
(Gmelin, 1788)
Синоніми
Megalaima zeylanica
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Psilopogon zeylanicus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Psilopogon zeylanicus
ITIS logo.svg ITIS: 1145225
IUCN logo.svg МСОП: 22681597

Бородастик цейлонський[2] (Psilopogon zeylanicus) — вид дятлоподібних птахів родини бородастикових (Megalaimidae).

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений в Південній Азії (Індія, Шрі-Ланка, південь Непалу). Населяє тропічні та субтропічні вологі широколисті ліси.

Опис[ред. | ред. код]

Птах середнього розміру, завдовжки 25-28 см, вагою 108—140 г. Голова світло-коричневого кольору з білуватими смугами, а великі чорні очі оточені товстим жовтим кільцем. Коричневий колір зникає за потилицею; шия і спина зелені. Плечі також зелені з маленькими білими крапками. Хвіст зелений, живіт світло-зелений, горло і груди коричневі з білими смужками. Дзьоб міцний, довгий, світло-червоного кольору, під час шлюбного періоду стає світло-помаранчевим. Біля основи дзьоба є невеликі сіруваті пір'я, схожі на щетину. Ноги жовті.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Птах трапляється парами або невеликими сімейними групами. Вночі відпочиває у дуплі, яке сам видовбує у дереві. Під час гніздування це дупло він використовує для облаштування гнізда. Харчується ягодами, фруктами та членистоногими. Гніздовий сезон триває з лютого по жовтень. У кладці 2-4 яєць. Насиджують та годують пташенят обидва батьки.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Psilopogon zeylanicus: інформація на сайті МСОП (версія 2020.3) (англ.) 25 грудня 2020
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання[ред. | ред. код]