Борозна (мозок)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борозна (мозок)
Gyrus sulcus.png
Звивина й борозна.

Commons-logo.svg Борозна (мозок) у Вікісховищі

Анатомія Грея мал. 726 — латеральна поверхня лівої півкулі головного мозку, при погляді збоку.
Анатомія Грея мал. 726 — латеральна поверхня лівої півкулі головного мозку, при погляді збоку.
Об'ємне рухоме зображення. Повздовжна щілина лат. fissura longitudinalis cerebri
Об'ємне рухоме зображення людського мозку, що ілюструє латеральні борозни
Ілюстрації із зображенням основних структур головного мозку, включно з борознами

Борозна́ головного мозку (лат. sulcus cerebri) — западина, паз або канавка в корі головного мозку. Борозни оточують звивини (лат. gyri, однина gyrus), створюючи характерний складчастий вигляд мозку у людей та інших ссавців. Великі борозни також називають щілинами (fissurae).

Структура[ред. | ред. код]

Борозни — одна з трьох структурних елементів кори головного мозку разом зі звивинами й щілинами. Разом ці три елементи створюють велику площу поверхні мозку людини та інших ссавців. При погляді на людський мозок, помітно, що дві третини поверхні приховані в пазах. Як борозни, так і щілини являють собою заглиблення в корі, але вони розрізняються за розміром. Борозна — це неглибокий паз, який оточує звивини, щілина — велика борозна, яка ділить мозок на частки, а також на дві півкулі як, наприклад, поздовжня щілина (fissura longitudinalis cerebri)[1]. Однак ця відмінність не завжди чітка. Наприклад, латеральна борозна (sulcus lateralis) також відома як «бічна щілина» (fissura lateralis) і як «Сільвієва борозна», «Сільвієва щілина» (sulcus Sylvii, fissura Sylvii), а центральна борозна (sulcus centralis) — як «центральна щілина» (fissura centralis) і як «Роландова борозна» (sulcus Rolandi).

Важливість розширення площі поверхні[ред. | ред. код]

Це дуже важливо в умовах, коли розмір мозку обмежується внутрішнім розміром черепа. Збільшення поверхні кори головного мозку за допомогою системи звивин і борозен збільшує кількість клітин, які беруть участь у виконанні мозком таких функцій як пам'ять,увага, сприйняття, мислення, мова, свідомість.[2][3]

Розвиток[ред. | ред. код]

У людини мозкові звивини з'явиться приблизно в віці 5 місяців і потрібен принаймні, цілий рік після народження, для повного розвитку.[4] Особливості розвитку кори в кожної людини досить варіабельні. А роль і механізми впливу генетичних і епігенетичних екологічних факторів на цей процес повністю не зрозумілі.[5] було встановлено також, що розміри борозни змінюються (збільшуються) з віком[6][7]

Найбільш важливі борозни й щілини[ред. | ред. код]

  • Поздовжня щілина (fissura longitudinalis cerebri)
  • Шпорнa борознa (sulcus calcarinus)
  • Центральна борозна (sulcus centralis)
  • Центральна борозна острівця (sulcus centralis insulae)
  • Поясна борозна (sulcus cinguli)
  • Циркулярна борозна острівця (sulcus circularis insulaе)
  • Колатеральна борозна (sulcus collateralis)
  • Борозна гіпокампу (sulcus hippocampalis)
  • Нижня лобова борозна (sulcus frontalis inferior)
  • Нижня скронева борозна (sulcus temporalis inferior)
  • Внутрішньотім'яна борозна (sulcus intraparietalis)
  • Латеральна борозна — лат. sulcus lateralis
  • Півмісяцева борозна (sulcus lunatus)
  • Потилично–скронева борозна (sulcus occipitotemporalis)
  • Нюхова борозна — лат. sulcus olfactorius
  • Парацентральна борозна (sulcus paracentralis)
  • Тім'яно-потилична борозна (sulcus parieto-occipitalis)
  • Постцентральна борозна — лат. sulcus postcentralis
  • Прецентральная борозна — лат. sulcus precentralis
  • Носова борозна — лат. sulcus phinalis
  • Підтім'яна борозна — лат. sulcus subparietalis
  • Борозна мозолистого тіла — лат. sulcus corpori callosi
  • Верхня лобова борозна — лат. sulcus frontalis superior
  • Верхня скронева борозна — лат. sulcus temporalis superior 
  • Поперечна потилична борозна — лат. sulcus occipitalis transversus 
  • Поперечна скронева борозна — лат. sulcus temporalis transversus

См. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Carlson, N. R. (2013). Physiology of Behavior. Upper Saddle River, NJ: Pearson Education Inc.
  2. Cusack, R. (2005). The intraparietal sulcus and perceptual organization. Journal of Cognitive Neuroscience, 17(4), 641—651. doi: 10.1162/0898929053467541
  3. Ono, Kubick, Abernathey, Atlas of the Cerebral Sulci, Thieme Medical Publishers, 1990. ISBN 0-86577-362-9. ISBN 3-13-732101-8.
  4. Caviness VS Jr. (1975). Mechanical model of brain convolutional development. Science. 189(4196):18-21. PMID 1135626
  5. Dubois, J., & Benders, M. (2007). Mapping the early cortical folding process in preterm newborn brain. Oxford Journals, 18, 1444—1454. dpi: 10.1093/cercor/bhm180
  6. Tao Liu, Wei Wen, Wanlin Zhu, Julian Trollor, Simone Reppermund, John Crawford, Jesse S Jin, Suhuai Luo, Henry Brodaty, Perminder Sachdev (2010) The effects of age and sex on cortical sulci in the elderly. Neuroimage 51:1. 19–27 May. PMID 20156569
  7. Tao Liu, Wei Wen, Wanlin Zhu, Nicole A Kochan, Julian N Trollor, Simone Reppermund, Jesse S Jin, Suhuai Luo, Henry Brodaty, Perminder S Sachdev (2011) The relationship between cortical sulcal variability and cognitive performance in the elderly. Neuroimage 56:3. 865—873 Jun. PMID 21397704