Бортник Іван Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бортник Іван Сергійович
Silver - replace this image male.svg
Народився 16 квітня 1939(1939-04-16) (79 років)
Москва, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка, СРСР
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Діяльність актор
Alma mater Російський університет театрального мистецтва і Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1961)
Заклад Театр на Таганці
Роки діяльності з 1961 — тепер. час
IMDb nm0097550
Нагороди та премії
Народний артист Росії Заслужений артист РРФСР
Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Фото Івана Бортника. Кадр з фільму «Місце зустрічі змінити не можна»

Бо́ртник Іва́н Сергі́йович (рос. Иван Сергеевич Бортник; нар. 16 квітня 1939, Москва, РСФСР) — радянський та російський актор кіно та театру. Народний артист Російської Федерації (2000)[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Іван Бортник народився 16 квітня 1939 року в Москві в сім'ї заступника головного редактора Держлітвидаву С. В. Бортника. Мати — доктор філологічних наук. Артистом вирішив стати в юнацтві: Іван відвідував Московський міський будинок піонерів на Кіровській вулиці, потім самодіяльну кіностудію при Парку Горького. У 1957-му поступив у ГІТІС на акторський факультет, але після перейшов в Московське театральне училище імені Б. В. Щукіна на курс В. А. Етуша. У 1961 році закінчив училище і був прийнятий у трупу Московського драматичного театру ім. Н. В. Гоголя. Дебют в кіно відбувся того ж року — у фільмі Всеволода Вороніна «Сповідь» де Іван Бортник виконав роль художника Василя.

У 1967 році актор перейшов у трупу Юрія Любимова Театру на Таганці, де здружився з Володимиром Висоцьким. У театрі доля артиста склалася добре — він грав провідні та головні ролі у таких постановках, чк «Пугачов», «Мати», «На дні», «Живий», «Дерев'яні коні», «Борис Годунов», які принесли йому популярність та визнання глядачів і критики.

У 1979 році Іван Бортник знявся на Одеській кіностудії у знаменитій кінострічці Станіслава Говорухіна «Місце зустрічі змінити не можна» де зіграв невелику, але яскраву роль бандита «Промокашки», яка принесла йому всенародну популярність. Проте довгі роки Бортник грав в кіно переважно другорядні ролі.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Дружина Івана Бортника Тетяна Миколаївна Борзих — педагог Театрального художньо-технічного коледжу, викладачка кафедри РТ (Радіотехніка).

Фільмографія[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]