Борть

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Борть (род. відм. бо́рті і бо́ртя)[1], також колода[2], дуплянка[3] — найпростіший вулик — видовбана колода, яку навішують на дерево, або дупло в дереві, де живуть бджоли. Борть була частково розбірним вуликом і надавала можливість його повторного використання після щорічного вирізання медових щільників.

Слово борть (давньорус. бърть, борть) походить від прасл. *bъr̥tь, що виводять від пра-і.е. *bher- («ударяти», «колоти», «різати», «терти») і порівнюють з лат. foramen («отвір»), давн.в-нім. boron («свердлити»), нім. bohren («свердлити») і Bohrer («свердло», «бор»), а також з укр. бороти, борона. Первісне значення — «видовбана або висвердлена колода»[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Борть // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Колода // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Дуплянка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — 632 с.

Джерела[ред. | ред. код]