Боруссія (Дортмунд)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Німеччина Боруссія Дортмунд
Логотип
Повна назва Ballspielverein Borussia 09
e. V. Dortmund

Прізвисько Die Schwarzgelben (Чорно-жовті), BVB
Рік заснування 19 грудня 1909
Населений пункт Дортмунд, Німеччина
Стадіон Зігналь Ідуна Парк
Вміщує 81 359
Президент Німеччина Райнхард Раубаль
Головний тренер Нідерланди Петер Бош
Ліга Бундесліга
2016/17 3
Домашня
Виїзна
Запасна

«Бору́ссія До́ртмунд» (нім. Ballspiel-Verein Borussia Dortmund — укр. Клуб гри в м’яч Боруссія Дортмунд) — професіональний німецький футбольний клуб з міста Дортмунд. Іноді назву клубу скорочують до BVB. Заснований у 1909 році, та є одним з найтитулованіших німецьких клубів. Має декілька європейських трофеїв: Кубок Кубків УЄФА (1966 рік), Кубок європейських чемпіонів (1997 рік). 1997 року команда виграла Міжконтинентальний Кубок.

Історія[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

Клуб був заснований 19 грудня 1909 року групою незадоволених семінаристів в барі Zum Wildschütz (нім. «У стрільця дичини»). Причиною їхнього невдоволення було те, що їх наставник, пастор Девальд (Dewald) ненавидів футбол і не хотів включати його в програму спортивного гуртка. За іншою версією: сам пастор Девальд футбол не забороняв, більш того, заохочував гру і навіть купив молодим парафіянам м'яч на церковні гроші. Але Девальду не подобалося, що його підшефні після футбольних матчів дружною компанією прямували в пивну. Пастор пошкодував, що долучив молодих людей до футболу, і став переконувати їх повернутися до Церкви. Частина юнаків відреклася від футболу, але 18 хлопців на чолі з Францем Якобі його поради не прийняли. Ім'я «Боруссія» походить від латинської назви Прусії та сусідньої пивоварні. Спочатку команда грала в біло-блакитних смугастих футболках з червоною смугою і чорних трусах. Сучасні чорно-жовті кольори з'явилися в 1913 році. Перші роки існування команда провела в окружних лігах. Під час Першої світової війни більшість гравців «Боруссії» забрали в солдати. Повернулися не всі, і в 20-і роки команду довелося створювати з нуля. З сусідами по Вестфалії «Боруссія» грала з перемінним успіхом, ось тільки з «Шальке 04» стосунки не складалися. Клуб з Гельзенкірхена постійно обігрував дортмундців. Проте підйому «Боруссії» в головну лігу Вестфалії 1936 року сприяв один з найбільших гравців «Шальке 04» — Ернст Куцорра, який почав свою тренерську діяльність у ворожому таборі.

Повоєнні роки[ред.ред. код]

Після війни клуб, як і багато інших організацій, так чи інакше, пов'язані з Третім рейхом, був розпущений. Також були проведені спроби об'єднати клуб з двома іншими: Werksportgemeinschaft Hoesch і Freier Sportverein 98, як Sportgemeinschaft Borussia von 1898, але у результаті було вибрано ім'я Ballspiel-Verein Borussia (BVB). Перший серйозний успіх прийшов до клубу в 1947 році, коли «Боруссія» виграла чемпіонат Вестфалії, вперше у власній історії обігравши «Шальке». Сталося це 18 травня 1947 року. Матч завершився з рахунком 3:2. Три гольові передачі в цьому матчі зробив капітан і лідер «Боруссії» Август Ленц, який грав ще у довоєнній команді. У тому ж році «Боруссія» вийшла у фінал Британської зони окупації, але програла там «Гамбургу» з рахунком 0:1. А в сезоні 1947/1948 «Боруссія» стала переможцем щойно створеної Західної Оберліги. Вперше чемпіоном дортмундський клуб міг стати в 1949 році; в фіналі національної ліги «Боруссія» програла в додатковий час футбольному клубу VfR Mannheim з рахунком 3:2. У 1956 і 1957 рр. дортмундський клуб вперше став чемпіоном Німеччини. У 1956 році у фіналі з рахунком 4:2 був обіграний «Карлсруе», а в 1957 «Гамбург» з рахунком 4:1. Примітно, що обидві ці ігри були виграні одним складом. Після цього «Боруссія» вперше взяла участь у Кубку володарів кубків. Також, в 1957 році, BVB був названий найкращим клубом року. Останній чемпіонат Німеччини, який проходив в «старому стилі» в 1963 році також виграв клуб з Дортмунда. На європейській арені «Боруссія» добитися великих успіхів не змогла: спочатку в Кубку Чемпіонів, «Боруссія» на стадії 1 / 8 фіналу програла «Манчестер Юнайтед», а в наступному році «Мілану», але вже на стадії 1 / 4 фіналу. Помітний слід в післявоєнній історії «Боруссії» залишили чотири Альфреда — Непекло, Прайслер, Кельбасса і Шмідт. Всі четверо забивали величезна кількість м'ячів і були в числі найкращих бомбардирів повоєнного німецького футболу. Наприклад, у сезоні 55-56 Непекло, Прайслер, Кельбасса забили 63 з 78 м'ячів своєї команди. Шмідт прийшов у «Боруссію» через деякий час. Саме з їх іменами, а також з ім'ям менеджера Хайнца Долле і головного тренера тієї команди Гельмута Шнайдера пов'язані основні успіхи «Боруссії» тих років.

Створення бундесліги. Перемога в Кубку Володарів Кубків[ред.ред. код]

Soccer Field Transparant.svg

Реддер
Пауль
Ціліакс
Куррат
Ассауер
Штурм
Склад у фіналі Кубка кубків 1966

1962 року Німецька Футбольна Асоціація вирішила створити професійну німецьку футбольну лігу — Бундеслігу. Перший турнір пройшов в 1963 році, і «Боруссія» відзначилася тим, що її гравець, Тімо Конетцка, забив перший в історії нової ліги гол. У першому ж сезоні клуб посів третє місце, але на європейській арені домогтися успіху знову не вдалося — в Кубку ярмарків, на другій стадії, з рахунком 1:6 в першому матчі і 0:4 в другому, «Боруссія» була розгромлена «Манчестером», в якому в той час виступали Боббі Чарльтон і Джордж Бест. Перший, після утворення Бундесліги, трофей дортмундський клуб завоював в 1965 році. У фіналі Кубка Німеччини з рахунком 2:0 був обіграний клуб «Алеманія» Аахен. 1966 року «Боруссія» стала першим німецьким клубом, який переміг в Кубку Володарів Кубків. Команда по черзі вибила з турніру мальтійську «Флоріану», болгарський ЦСКА, іспанський «Атлетіко», і англійський «Вест Гем Юнайтед». У фіналі, який проходив у Глазго, з рахунком 2:1 був обіграний «Ліверпуль». У чемпіонаті того року «Боруссія» зайняла друге місце, поступившись чемпіонство клубу «Мюнхен 1860». Тоді ж була здобута найбільша перемога над «Шальке»: фінальний свисток пролунав за рахунку 0:7 на користь «жовто-чорних».

1970-і та 1980-і роки[ред.ред. код]

1970-і роки в історія клубу ознаменовані важким фінансовим становищем. У 1972 «Боруссія» вилетіла в регіональну лігу. Після створення 1974 року Другої Бундесліги дортмундський клуб був включений в неї. Повернення в еліту німецького футболу відбулося лише 1976 року. Фінансові проблеми продовжували переслідувати клуб і в 80-х. Дана обставина не дозволяло дортмундців відігравати значиму роль в Бундеслізі. У 1986 році BVB був також під загрозою вильоту, але лише перемога в останньому матчі дозволила зберегти прописку в Бундеслізі. Перший трофей, після довгої перерви було виграно лише в 1989 році. У фіналі Кубка Німеччини з рахунком 4:1 був обіграний «Вердер».

Кінець ХХ століття[ред.ред. код]

Склад у фіналі Ліги чемпіонів 1997
Оттмар Гітцфельд

Справжній розквіт «Боруссії» розпочався в 1991 році з приходом на пост головного тренера Оттмара Гітцфельда. У першому ж сезоні дортмундці зайняли друге місце, поступившись «Штутгарту» лише за різницею забитих і пропущених, а в сезоні 1992–1993 BVB дійшов до фіналу Кубка УЄФА, в якому програв «Ювентусу» з загальним рахунком 1:6. Призові гроші, отримані за успішний виступ у кубку, були витрачені на придбання гравців, які і принесли клубу наступні трофеї.

У 1995 і 1996 роках «Боруссія» стала найсильнішому клубом Німеччини, а в 1997 і всієї Європи. У чвертьфіналі був пройдений «Осер», у півфіналі — «Манчестер Юнайтед» і нарешті у фіналі в Мюнхені був обіграний «Ювентус» з рахунком 3:1. А за підсумками сезону Маттіас Заммер був названий найкращим гравцем Європи. Відразу після фіналу, пославшись на втому пішов головний творець успіху «Боруссії» — Оттмар Гітцфельд. У цьому ж році в Токіо був завойований Міжконтинентальний кубок. «Боруссія» обіграла бразильський «Крузейру». Передостанній чемпіонський титул був завойований 2002 року під керівництвом Маттіаса Заммера. Також у цьому сезоні дортмундці дійшли до фіналу Кубка УЄФА 2001—02, де поступилися в Роттердамі голландському «Фейєноорду» з рахунком 2:3.

Ера Клоппа[ред.ред. код]

Торстен Фрінгс

У 2004 році клуб покинув лідер - Торстен Фрінгс, перейшовши до складу мюнхенської «Баварії». Далі у «Боруссії» пішов спад і важкі часи. Поступово команда втрачала позиції в чемпіонаті. У сезоні 2007/08 зайняли 13 позицію. А в сезоні 2008/09 тренером команди став Юрген Клопп і за підсумками сезону команда посіла 6 місце в чемпіонаті. У сезоні 2009/10 «Джмелі» посіли 5 місце й пробилися в Лігу Європи, де посів 3 місце в групі й покинув турнір.

Лідерами команди Клоппа стали: Роберт Левандовський, якого «Боруссія» придбала в польського «Леха», Сіндзі Кагава, якого клуб придбав у японського «Сересо Осака», Матс Гуммельс - не загравший у «Баварії», вихованці клубу — Маріо Гьотце й Марко Ройс.

Юрген Клопп

30 квітня 2011, здобувши перемогу в домашньому матчі над «Нюрнбергом» з рахунком 2:0, за 2 тури до фінішу «Боруссія» стала чемпіоном Німеччини 2010/11. Вперше — під керівництвом Юргена Клоппа.

Перед початком сезону 2012/2013 «Боруссія» програла «Баварії» Суперкубок Німеччини. Нова зустріч клубів у чвертьфіналі Кубка Німеччини також закінчилася перемогою «Баварії». З титулом чинного чемпіона довелося розлучитися ще за шість турів до закінчення чемпіонату, коли мюнхенський клуб випереджав «Боруссію» на рекордні 20 очок.

Інакше складалися справи дортмундців у Лізі чемпіонів: цього разу в групі «Боруссія» зайняля 1-е місце, обійшовши мадридський «Реал», що забезпечило їй не найсильнішого суперника в 1/8. У чвертьфіналі, після нульової нічиєї на виїзді, у драматичному матчі-відповіді з іспанською «Малагою», «Боруссія» відвоювала собі вихід у півфінал, забивши 2 м'ячі вже в доданий час[1].

Марко Ройс

Після такого драматичного поєдинку з «Малагою», у півфіналі жереб знову звів дортмундців з мадридським «Реалом». Перший матч, на своєму полі «Боруссія» виграла з рахунком 4:1; всі 4 м'ячі, один з пенальті, забив Роберт Левандовскі. У матчі-відповіді мадридському клубу вдалося відіграти лише два м'ячі, і «Боруссія» вийшла у фінал[2]. 25 травня «Боруссія» програла «Баварії» у Дер Класікері з рахунком 2-1. Переможний гол забив Ар'єн Роббен. Перед матчем був травмований ключовий гравець дормундців Маріо Гьотце.

Після цього «Баварія» знову купила ключових гравців «Боруссії». Від «Джмелів» пішли Маріо Гьотце й Роберт Левандовський. Але не зважаючи на трансферні запити, в клубі вирішив залишитися Марко Ройс.

У сезоні 2014/15 дортмундці посіли 7 місце й потрапили в кваліфікацію Ліги Європи. По закінченню сезону Юрген Клопп покинув команду.

2015 - керівництво Тухеля[ред.ред. код]

Томас Тухель
П'єр-Емерік Обамеянг

У 2015 році на місце головного тренера команди було призначено Томаса Тухеля. Ключовими гравцями його команди стали Генріх Мхітарян, Марко Ройс і П'єр-Емерік Обамеянг. «Джмелі» пройшли кваліфікацію Ліги Європи, перемігши в протистоянні з норвезьким «Оддом». У групі «Боруссія» посіла 2 місце. Далі дортмундцям стали траплятися сильні клуби на шляху. У 1/16 клуб переміг «Порту». Далі «Джмелі» впоралися з англійським «Тоттенгемом». У чвертьфіналі єврокубковий шлях «Боруссії» в сезоні припинився. Команда не змогла перемогти «Ліверпуль», головним тренером якого, був Юрген Клопп. У чемпіонаті дортмундці посіли 2 місце, а також дійшли до фіналу національного кубку, де поступилися мюнхенській «Баварії» в серії пенальті.

У літнє трансферне вікно «Джмелі» продали Генріха Мхітаряна в «Манчестер Юнайтед», і придбали Андре Шюррле з «Вольфсбурга», який мав підсилити атакувальну ланку. Також у Дортмунд повернувся Маріо Гьотце, який не зміг закріпитися в складі «Баварії».

Дер Класікер[ред.ред. код]

Докладніше: Дер Класікер

Дер Класікер — футбольний матч між дортмундською «Боруссією» і мюнхенською «Баварією». З моменту заснування Бундесліги, ці клуби є найбільш успішними серед футбольних команд у Німеччині. Дер Класікер — одне з найважливіших дербі в світовому футболі і найбільш очікувана подія німецького спортивного календаря.

Поточний склад[ред.ред. код]

Станом на 17 вересня 2017 року
Позиція Гравець
1 Німеччина ВР Роман Вайденфеллер
35 Німеччина ВР Домінік Райманн
38 Швейцарія ВР Роман Бюркі
2 Франція ЗХ Дакс-Аксель Загаду
4 Сербія ЗХ Невен Суботич
5 Іспанія ЗХ Марк Бартра
13 Португалія ЗХ Рафаел Геррейру
15 Німеччина ЗХ Джеремі Тольян
25 Греція ЗХ Сократіс Папастатопулос
26 Польща ЗХ Лукаш Піщек
29 Німеччина ЗХ Марцель Шмельцер NYCS-bull-trans-K.svg
36 Туреччина ЗХ Емер Топрак
37 Німеччина ЗХ Ерік Дурм
7 Англія ПЗ Джейдон Санчо
8 Туреччина ПЗ Нурі Шахін
Позиція Гравець
10 Німеччина ПЗ Маріо Гетце
18 Німеччина ПЗ Себастьян Роде
19 Німеччина ПЗ Махмуд Дахуд
21 Німеччина ПЗ Андре Шюррле
22 США ПЗ Крістіан Пулишич
23 Японія ПЗ Сіндзі Каґава
27 Німеччина ПЗ Гонсало Кастро
33 Німеччина ПЗ Юліан Вайгль
9 Україна НП Андрій Ярмоленко
11 Німеччина НП Марко Ройс
14 Швеція НП Александер Ісак
17 Габон НП П'єр-Емерік Обамеянг
20 Німеччина НП Максіміліан Філіп
34 Данія НП Якоб Бруун Ларсен

Досягнення[ред.ред. код]

Відомі гравці[ред.ред. код]

Матіас Заммер
Роман Вайденфеллер

Терористичний замах на «Борусію» 2017[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Felipe Santana macht den Wahnsinn perfekt. Champions League, 2012/13, Viertelfinale. Kicker. 09.04.2013. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-04-24. 
  2. Матвеев А. (2013-05-01). Нереальная «Боруссия». Футбол. Спорт-Экспресс. Архів оригіналу за 2013-05-10. Процитовано 2013-04-30. 

Посилання[ред.ред. код]