Борщовий пояс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Борщовий по́яс (англ. The Borscht (Borsch) Belt)[1] — розмовний варіант назви готелів і курортної області, розташованих в гірських районах Кетскілл, Адірондак, Поконо[en] і Беркшир-Хілс[2] у США. В 1920-1960-і роки такі округи, як Салліван, Орандж, Ольстер, були значущими літніми курортами для американських євреїв[3]. Готелі «борщового поясу» вплинули на моделювання курортів Маямі-Біч і, пізніше, Лас-Вегаса[3], а його сценічні підмостки іноді називають «батьківщиною» американського шоу-бізнесу[2].

Історія[ред. | ред. код]

У період з 1880 по 1924 рік понад 2 млн євреїв, в основному зі Східної Європи, іммігрували до США. Більшість вибрали місцем проживання Нью-Йорк[4]. Через близькість до Нью-Йорку і через дешеву землю, нижні Кетскілл, особливо Долина Неверсінк в округу Салліван, були привабливі своєю природою і доступністю. У 1883 році сім'я Флейшманна, євреїв угорського походження, купила 60 акрів землі в Ґріффінз Корнерс (англ. Griffin's Corners) (нині Флейшманс), і вибудувала багаті будинки на півночі гір Кетскілл. Інші євреї купували дешевші пансіонати, і незабаром прилеглі міста Хантер і Таннерсвілль стали єврейськими курортами. Коли завдяки мережі залізниць жителі Нью-Йорка стали відпочивати в окрузі Салліван, значущість пансіонатів і готелів підвищилася, і вони стали процвітати. З'явилися і такі аспекти єврейської курортної індустрії, як колонії бунгало[4]. Згодом, у гір Кетскілл з'явився розмовний варіант назви — «Єврейські Альпи» англ. Jewish Alps).

У першій половині XX століття курортний район став також відомим місцем виступу артистів. Згодом, шоу і музичні комедії у вихідні змінилися триактними програмами. За аналогією з мережею театральних закладів, для різних професійних діячів і великого бізнесу цей район, в середині 1930-х років, був «борщового сценою» (англ. Borscht Circuit), а у курортів з'явилася неофіційна назва «борщовий пояс», ймовірно через популярність борщу, що вживався там в їжу[5][6]. На «борщовій сцені» виступали найрізноманітніші артисти: комедіанти, жонглери, дресирувальники, ілюзіоністи, гіпнотизер, акробати, музиканти і водевільні актори[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабакчи.
  2. а б Adams, 1966.
  3. а б Richman, 1998, с. 1.
  4. а б Richman, 1998, с. 1—18.
  5. Dictionary.com.
  6. а б Adams, с. 180.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Борщ в Еврейских Альпах / Кабакчи, В. // vorto. — 2013. — 19 квітня. — Дата звернення: 11.2018.
  • Adams, Joey. The Borsht Belt / Joey Adams, Henry Tobias. — N. Y. : Bobbs-Merrill Company, 1966. — 224 с.
  • Borscht Circuit // Dictionary.com. — 2018. — 23 квітня. — Дата звернення: 11.2018.
  • Brown, Phil. Catskill Culture : A Mountain Rat's Memories of the Great Jewish Resort Area. — Philadelphia : Temple University Press, 1998. — 298 с. — ISBN 1-56639-642-5.
  • Richman, Irwin. Borscht Belt Bungalows : Memories of Catskill Summers. — Philadelphia : Temple University Press, 1998. — ISBN 1-56639-595-2.

Література[ред. | ред. код]

  • Kanfer, Stefan. A Summer World : The Attempt to Build a Jewish Eden in the Catskills from the Days of the Ghetto to the Rise and Decline of the Borscht Belt. — Farrar, Straus and Giroux, 1989. — 400 с. — ISBN 978-0-374-27180-0.