Борщівник Мантегацці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борщівник Мантегацці
Herkulesstaude fg01.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Рід: Борщівник (Heracleum)
Вид: Борщівник Мантегацці
Біноміальна назва
Heracleum mantegazzianum
Sommier & Levier, 1895
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Heracleum mantegazzianum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Heracleum mantegazzianumm
EOL logo.svg EOL: 487370
IPNI: 843084-1
ITIS logo.svg ITIS: 502954
IUCN logo.svg МСОП: 200211
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 380077
The Plant List: kew-2846056

Борщівник Мантегацці (Heracleum mantegazzianumm) — рослина роду борщівник, найбільший представник родини Окружкові приніймні в межах Євразії (більшими за нього виростає тільки Північно-американський Борщівник велетенський. Природний ареал борщівника Мантегацці знаходиться в межах гір Малого Кавказу. Раніше вирощувався в країнах Західної Європи як декоративна рослина, але здичавів і поширився за межі розплідників.

Опис рослини[ред. | ред. код]

Борщівник Мантегацці за зовнішнім виглядом дуже схожий на борщівник Сосновського, але має більш високе стебло (іноді до 6 метрів) і більш вузьке, та глибше посічене листя. Діаметр стебла зазвичай 5-10 см, він часто пурпуровий або з пурпуровими плямами. Листя густо-зелені, до 3 м довжиною, 3-5-роздільні, з пір'ястими сегментами. Суцвіття — складний зонтик з 30-150 променями, складається з білих квіток, число яких на одній рослині може перевищувати 80 000. Цвіте в червні-серпні. Овальні плоди, спочатку зеленого кольору, в міру дозрівання висихають, стають більш щільними і набувають коричневого забарвлення, на них з'являються набряклі коричневі маслянисті прожилки. Як і у інших зонтичних, у борщівника Мантегацці плід — двосім'янка. Важливою діагностичною ознакою цього виду є відсутність на плодах волосків, за чим його можна відрізнити від борщівника Сосновського. Як і інші борщівники, є монокарпіком, тобто цвіте всього один раз в житті і відмирає відразу після дозрівання плодів.

Відмінності в морфології[ред. | ред. код]

Гігантські інвазійні борщівники мають ряд відмінностей в морфології, завдяки яким можна розрізнити: це будова листків та стебла, максимальна висота рослин в період цвітіння та будова плодів. Так листки Heracléum sosnówskyi зазвичай трійчасторозділені, рідше перисті, окремі лопаті листкової пластинки еліптичні, розрізи на них неглибокі. Натомість в Heracléum mantegazziánum листки частіше пальчасто- чи перисто–розділені, їх окремі лопаті видовжені, вузькі, розрізи на них значно глибші і часто доходять до центральної жилки. Під час цвітіння рослини Heracléum sosnówskyi зазвичай виростають до 1 — 3 м і рідко до 3,5, в той же час висота квітучих Heracléum mantegazziánum складає від 2 до 4 і більше метрів [18]. Двосім'янки борщівника Сосновського еліптичні та опушені, а в борщівника Монтегацці округлі та неопушені.

Поширення[ред. | ред. код]

Первинний ареал включає в себе гори Кавказу на території Грузії Вірменії та Азербайджану Борщівник Мантегацці — класичний приклад інвазивного виду. У XIX столітті рослину завезли до Великої Британії, де вирощували як декоративну. Однак потім вона поширилася майже по всій Західній Європі і дісталося навіть до США. В Україні вид відмічений в Криму на Волині та в Львівській області

Небезпека для людини[ред. | ред. код]

Борщівник Мантегацці не просто злісний бур'ян. Ця рослина також виділяє токсичні фуранокумаріни, які на сонячному світлі викликають сильні опіки [6]. У зв'язку з цим дітей рекомендується оберігати від заростей борщівника Мантегацці. В даний час в багатьох країнах Західної Європи йде енергійна боротьба з його поширенням

Див. також[ред. | ред. код]