Боряна Кришто
Боряна Кришто | |
---|---|
хорв. Borjana Krišto | |
Голова Ради міністрів Боснії і Герцеговини | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 25 січня 2023 |
Президент | Денис Бечирович Желька Цвиянович Желько Комшич |
Попередник | Зоран Тегелтія |
Президент Федерації Боснії і Герцеговини | |
22 лютого 2007 — 17 березня 2011 | |
Попередник | Ніко Лозанчич[en] |
Наступник | Живко Будимир |
Народилася | 13 серпня 1961 (63 роки) Ливно, Боснія і Герцеговина, ФНРЮ |
Відома як | політична діячка |
Країна | Боснія і Герцеговина |
Alma mater | Університет Баня-Луки |
Політична партія | Хорватська демократична співдружність Боснії і Герцеговини |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Боряна Кришто (хорв. Borjana Krišto, уроджена Кржель (хорв. Krželj)[1]; нар. 17 березня 1961, Ливно) — боснійська хорватська політична діячка, Голова Ради міністрів Боснії і Герцеговини з 25 січня 2023 року. Президент Федерації Боснії і Герцеговини з 2007 до 2011 року. Перша жінка на обох посадах.
Народилась 1961 року в родині Йозо та Яні Кржель у місті Ливно, де й здобула початкову та середню освіту[2]. У 1976—1980 рр. навчалась у вищій економічній школі у Ливно. У 1984 році закінчила юридичний факультет у Баня-Луці, склала адвокатський іспит у Сараєво 2001 року[2][3]. До 1999 року працювала у компаніях Ливна: «Agro Livno», «Guber», «Likom» i «Livno bus»[2].
1995 року приєдналась до партії Хорватська демократична співдружність Боснії і Герцеговини[2].
У 1999—2000 рр. обіймала посаду міністра юстиції та адміністрації Герцег-Босанського кантону. З 2000 до 2002 року була секретарем уряду Герцег-Босанського кантону. Водночас була членом кількох робочих груп з підготовки законопроєктів та підзаконних актів[3].
2002 року обрана до Палати представників Федерації Боснії і Герцеговини від ХДС БіГ, але не стала її членом, а обійняла посаду міністра юстиції в уряді Федерації[2].
2006 року обрана до Палати представників Боснії і Герцеговини[2]. У лютому 2007 року обійняла посаду Президента Федерації Боснії і Герцеговини[4]. Вона стала першою жінкою на цій посаді[5]. 17 березня 2011 року на посаді її змінив Живко Будимир[6].
На загальних виборах 2010 року змагалась за місце в Президії Боснії і Герцеговини від хорватів, але із результатом у 19,74 % поступилась Желько Комшичу від Соціал-демократичної партії Боснії і Герцеговини, який здобув 60,61 %[7]. З 2011 року — член Палати народів Боснії і Герцеговини[8]. З 2011 до 2022 року — член делегації Парламентської Скупщини Боснії і Герцеговини у Парламентській асамблеї Ради Європи[9].
2014 року обрана членом палати Палати представників, а 2018 року переобрана. З 2015 року — заступниця президента ХДС БіГ[2].
У червні 2022 року ХДС БіГ оголосила про висунення Кришто на посаду члена Президії Боснії і Герцеговини від хорватів на загальних виборах 2022 року, кинувши виклик чинному члену Президії Желько Комшичу[10]. На виборах у жовтні цього року здобула 44,20 % голосів, програвши Комшичу, який переобрався з 55,80 % голосів[11].
Після виборів 2022 року коаліція, очолювана партіями Союз незалежних соціал-демократів, Хорватська демократична співдружність Боснії і Герцеговини та Соціал-демократична партія Боснії і Герцеговини досягли згоди у формуванні уряду та призначили Кришто Головою Ради міністрів[12]. 22 грудня Президія офіційно номінувала її на цю посаду[13]. 28 грудня Палата представників Боснії і Герцеговини схвалила її призначення 28 проти 15 голосів[14]. Вона стала першою жінкою на цій посаді[15].
25 січня 2023 року Палата представників затвердила уряд Кришто, за це проголосували 23 з 42 її членів[16][17].
Одружена з отоларингологом Бранком Кришто[18][2]. Володіє французькою[8][9].
- ↑ Udruzi nevjeste Borjane Krišto 100.000 maraka. Dnevno (хорватською) . 26 березня 2017. Процитовано 31 січня 2023.
- ↑ а б в г д е ж и BORJANA KRIŠTO. imovinapoliticara.cin.ba (боснійською) . Процитовано 31 січня 2023.
- ↑ а б CURRICULUM VITAE. fbihvlada.gov.ba (англійською) . Архів оригіналу за 5 жовтня 2006. Процитовано 31 січня 2023.
- ↑ Borjana Krišto iz HDZ-a predsjednica Federacije BiH. Jutarnji list (хорватською) . 22 лютого 2007. Процитовано 31 січня 2023.
- ↑ Borjana Krišto postala prva predsjednica Federacije BiH. Nacional (хорватською) . 22 лютого 2007. Процитовано 31 січня 2023.
- ↑ Formirana vlast u Federaciji BiH. Radio Slobodna Evropa (боснійською) . 17 березня 2011. Процитовано 31 січня 2023.
- ↑ Verified results of the 2010 general election. Центральна виборча комісія Боснії і Герцеговини (англійською) . 11 листопада 2010. Процитовано 31 січня 2023.
- ↑ а б Krišto, Borjana. Парламент Боснії і Герцеговини (боснійською) . Архів оригіналу за 31 січня 2023. Процитовано 31 січня 2023.
- ↑ а б Predsjedavajuća Vijeća ministara BiH Borjana Krišto. Рада міністрів Боснії і Герцеговини (англійською) . Процитовано 31 січня 2023.
- ↑ Borjana Krišto kandidatkinja HDZ-a BiH za hrvatskog člana Predsjedništva BiH. N1 (хорватською) . 29 червня 2022. Процитовано 31 січня 2023.
- ↑ Opći izbori 2022. godine. Центральна виборча комісія Боснії і Герцеговини (боснійською) . Процитовано 31 січня 2023.
- ↑ Potpisan sporazum o formiranju vlasti u BiH. Radio Slobodna Evropa (боснійською) . 15 грудня 2022. Процитовано 31 січня 2023.
- ↑ Bosnia presidency nominates first female Croat PM-designate. Reuters (англійською) . 22 грудня 2022. Процитовано 31 січня 2023.
- ↑ Borjana Krišto imenovana za predsjedavajuću Vijeća ministara BiH. Radio Slobodna Evropa (боснійською) . 28 грудня 2022. Процитовано 31 січня 2023.
- ↑ Izabrana prva žena na čelo Savjeta ministara BiH. RTV BN (боснійською) . 28 грудня 2022. Процитовано 31 січня 2023.
- ↑ У Боснії затверджено новий уряд з першою жінкою-прем’єркою. Європейська правда (українською) . 25 січня 202₴. Процитовано 31 січня 2023.
- ↑ Bosnia Finally Forms State-Level Government. Balkan Insight (англійською) . 25 січня 2023. Процитовано 31 січня 2023.
- ↑ Kako se premijer Ivan Jozić sukobio s interesom u vlastitoj kući?. Dnevno (боснійською) . 24 липня 2017. Процитовано 31 січня 2023.