Боснійський еялет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історія Боснії і Герцеговини
Coat of arms of Bosnia and Herzegovina.svg
Рання історія
Іллірія • Іллірик (римська провінція) • Далмація (римська провінція)
Середньовічна Боснія
Бановина Босанська • Котроманічі • Королівство Боснія
Османська Боснія і Герцеговина
Еялет Боснія • Боснійський вілаєт • Боснійсько-герцеговинське повстання (1875—1877) • Боснійське повстання (1831)
Габсбурги
Габсбурзьке правління • Боснійська криза
Югославія
Створення Югославії • Врбаська бановина • Дринська бановина • Зетська бановина • Бановина Хорватія • Незалежна Держава Хорватія • Друга світова війна • Соціалістична Республіка Боснія і Герцеговина
(як частина СФР Югославія) • Розпад Югославії
Сучасна Боснія і Герцеговина
Боснійська війна • Республіка Боснія і Герцеговина • Хорватська республіка Герцег-Босна • Республіка Сербська • Республіка Західна Боснія • Дейтонські угоди • Боснія і Герцеговина

Портал «Боснії і Герцеговини»

Босні́йський еяле́т (тур. Eyalet-i Bosna‎, босн. Bosanski pašaluk, босн. Босански пашалук) — адміністративна одиниця, еялет, що входив до складу Османської імперії в період між 1580 та 1687 роками. Займав території сучасних Боснії і Герцеговини, Хорватії, Сербії та Чорногорії. Ліквідований в результаті Боснійського постання, після якого розформований на Боснійський віялет та еялет Герцеговина[1].

Історія[ред. | ред. код]

Передумови[ред. | ред. код]

1463 року короля Стефана Томашевича було страчено османськими солдатами. На території Боснії було утворено Боснійський санджак. Через двадцять років до цієї території приєднали Герцеговину[2].

Адміністративний розподіл[ред. | ред. код]

Боснійський еялет складався з Боснійського санджака, Герцеговинського санджака, Вучітрнського санджаку, Пізренського санджаку, Кркського санджаку та Пакракського санджака.

Зменшення території[ред. | ред. код]

Боснійський еялет був однією з найменш розвинених адміністративних одиниць у складі Османської імперії.

В результаті Великої Турецької війни, що скінчилася підписанням Карловицького договору, територію Боснійського еялета складали лише чотири санджаки, три з яких значно зменшились.

У зв'язку з тим, що регіон був кордоном з Священною Римською імперією, інтенсивність воєнною адміністрації відповідала умовам географічного розташування.

Період Боснійського повстання[ред. | ред. код]

1831 року губернатор Гусейн Градашчевіч зайняв Травнік та вимагав широкої автономії і зменшення мобілізації серед населення[3].

Алі-паша Різванберговіч скористався суперечками між боснійцями та жителями Герцеговини та відділив район розселення останніх і перетворив його на еялет Герцеговину.

В результаті реформи 1865 року, 1867-го інші частини Боснійського еялету перетворилося на Боснійський віялет, а повстання було придушено.

Губернатори[ред. | ред. код]

Боснійський еялет на карті Османської імперії, 1609 рік.

Столиця[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Encyclopedia of the Ottoman Empire, p. 91, at Google Books By Gábor Ágoston, Bruce Alan Masters
  • Lippincott's Pronouncing Gazetteer: A Complete Pronouncing Gazetteer Or … 1856. p. 1968.
  • The English Cyclopaedia: Geography By Charles Knight
  • The Popular encyclopedia: or, conversations lexicon, Volume 6, p. 698, at Google Books
  • a b Istorisko društvo Bosne i Hercegovine (1952). Godišnjak. 4. … босанског ејалета именован је Ферхад-паша Соколовић (1580—1588) који је дотле био санџак-бег босански (1574—1580). Поред босанског санмака под власт босанског беглербега подвргнуто је још девет санџака који су дотле били у саставу румелиског или будим- ског ејалета. Уз босански санџак који је сада постао централна облает босанског пашалука овоме су ејалету одмах припојени сан- џаци: херцеговачки, вучитрнски, призренски, клишки, крчки и па- крачки, који су тада били издвојени из румелиског ејатета, и зворнички и пожешки, који су били издвсјени избудмскогејалета. Тако се босански беглербеглук, ејалет или пашалук у почетку свога оп- стојања састојао од десет санџака.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The Popular Encyclopedia: Or, Conversations Lexicon (en). Blackie. 1862. 
  2. Klemenčić, Mladen (1994). Territorial Proposals for the Settlement of the War in Bosnia-Hercegovina (en). IBRU. ISBN 9781897643150. 
  3. Ágoston, Gábor; Masters, Bruce Alan (2010-05-21). Encyclopedia of the Ottoman Empire (en). Infobase Publishing. ISBN 9781438110257.