Бостон-манор (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бостон-манор
Транспортна мережа Лондонський метрополітен
Зображення
Країна  Велика Британія
Адміністративна одиниця Гаунслоу
Асоційований виборчий округ Brentford and Isleworthd
Історичне графство Мідлсекс
Архітектор Чарльз Голден і Stanley Heapsd
Дата офіційного відкриття 1 травня 1883
Сусідня станція Норсфілдс[1] і Остерлі[1]
Обслуговується маршрутом Лінія Пікадиллі
Залізнична лінія Лінія Пікадиллі
Тарифна зона London fare zone 4d
Статус спадщини реєстрова будівля II* ступеняd
Стан використання використовується[d]
Географічний код Великої Британії TQ1637978734[2]
Мапа
CMNS: Бостон-манор у Вікісховищі

Координати: 51°29′43″ пн. ш. 0°19′30″ зх. д. / 51.49550000002777495° пн. ш. 0.325200000028° зх. д. / 51.49550000002777495; -0.325200000028

Бостон-манор (англ. Boston Manor) — станція Лондонського метро у Бостон-манор на межі боро Гаунслоу та Ілінг, Західний Лондон. Станція знаходиться на відгалуженні Хітроу лінії Пікаділлі, між станціями Нортфілдз та Остерлі, у 4-й тарифній зоні. В 2017 році пасажирообіг станції становив 2.29 млн осіб[3].

Конструкція станції

[ред. | ред. код]

Конструкція станції — відкрита естакадна з двома прямими береговими платформами.

Історія

[ред. | ред. код]
  • 1 травня 1883: відкриття станції як Бостон-роуд на лінії Metropolitan District Railway (MDR; сьогоденна лінія Дистрикт)[4][5]
  • 13. червня 1905: завершення електрифікації колії
  • 11. грудня 1911: станцію перейменовано на Бостон-манор
  • 13 березня 1933: відкриття трафіку лінії Пікаділлі
  • 9. жовтня 1964: припинення трафіку лінії Дистрикт[6]

Пересадки

[ред. | ред. код]

Пересадки на автобуси London Buses маршрутів: 195 та E8.

Послуги

[ред. | ред. код]
Попередня станція Лінія Наступна станція
Остерлі   London UndergroundЛондонське метро
Лінія Пікаділлі 		  Нортфілдз

Примітки

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бостон-манор (станція метро)
  1. ↑ а б http://markdunne.github.io/2016/04/10/The-London-Tube-as-a-Graph/
  2. ↑ National Heritage List for England
  3. ↑ COUNTS - 2014 - annual entries & exits (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF, 44 kB) за 21 лютого 2016.
  4. ↑ Rose, 2007.
  5. ↑ Horne, 2006, с. 20—21.
  6. ↑ Piccadilly Line (англ.). Clive’s Underground Line Guides. 18 січня 2013. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 16 березня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бостон-манор_(станція_метро)&oldid=36040411