Ботайська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ботайська культура — археологічна культура неоліту, що існувала в 3700-3100 роках до Р. Х. на території Акмолинської області Казахстану.

Відкрито близько 20 поселень уздовж степових річок.

Основними матеріалами були камінь, кістка і глина. Основними заняттями — конярство, полювання та рибальство.

Прабатьківщиною носіїв культури вважається Східна Європа[1] (Хвалинська культура), що дозволяє розглядати у її носіях праіндоєвропейців. Проте існує версія і про фіно-угорську спорідненість даної культури[2].

Надалі зіграла вирішальну роль у формуванні другої сибірської конярської Афанасієвської культури. Змінюється Андронівською культурою.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Людина одомашнили коня 5,5 тис. років тому (рос.)
  2. IV.6. ВІХИ ІСТОРІЇ[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]