Ботьки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Ботьки
пол. Boćki

Cerkiew w Boćkach 3.JPG

Герб
Герб

Координати 52°39′06″ пн. ш. 23°02′41″ сх. д. / 52.651666666694772800° пн. ш. 23.04472222224977784° сх. д. / 52.651666666694772800; 23.04472222224977784Координати: 52°39′06″ пн. ш. 23°02′41″ сх. д. / 52.651666666694772800° пн. ш. 23.04472222224977784° сх. д. / 52.651666666694772800; 23.04472222224977784

Країна Польща
Воєводство Підляське воєводство
Повіт Більський повіт
Гміна Ботьки
Водойма Нурець
Населення 1471 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 85
Поштовий індекс 17-111
Автомобільний код BBI (Ґміна Боцькі)
SIMC 0024035
Ботьки. Карта розташування: Польща
Ботьки
Ботьки
Ботьки (Польща)
Ботьки. Карта розташування: Підляське воєводство
Ботьки
Ботьки
Ботьки (Підляське воєводство)

Ботьки[2][3] (пол. Boćki) — село в Польщі, у гміні Ботьки Більського повіту Підляського воєводства. Центр гміни, колишнє місто[2][3]. Населення — 1471 особа (2011[1]). Розташоване на території Північного Підляшшя[3].

Історія[ред. | ред. код]

У 1508 році Ботьки отримав Іван Сапіга, перший підляський воєвода, від якого селище отримало міське магдебурзьке право. У 1571 році у Ботьках були ринок, 8 вулиць і 235 домів. У цей період до складу Ботьківської волості (маєтності) входили села: Старе Село, Кнориди, Мокре, Ромашки (сьогодні Добромиль), Красне, Дидулі, Дубно, Нурець, Молочки, Косна, Петрово, Щити. У кінці XVIII століття Ботьки стали власністю Потоцьких, які у 1823 році продали місто російському уряду. Міські права Ботьки втратили у 1934 році[2].

У 1975—1998 роках село належало до Білостоцького воєводства.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно переписом 2011 року населення села складала 1471 особа[4].

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 725 133 485 107
Жінки 746 123 427 196
Разом 1471 256 912 303

У XVI столітті у містечку мешкала понад тисяча осіб[6], майже повністю руське (українське)[6][7]. У 1571 році у Ботьках було 235 домів. У 1676 році мешкало 318 осіб, а у 1799 році — вже 1462. У 1800 році у містечку було 223 доми, мешкало 1513 осіб, з них 666 — євреїв. У 60-ті роки XIX століття населення становило 1438 осіб, з них 290 православних, 504 католиків і 743 євреїв[2]. У 1897 році у місті мешкало 2636 осіб, з них 1409 — євреїв[8]. У 1921 році мешкало 1719 осіб, У 1931 році населення складало 2326 осіб: 1158 католиків, 421 православних і 763 євреїв[2].

Релігія[ред. | ред. код]

Православна церква Успіння Богородиці

У селі міститься парафіяльна церква Успіння Богородиці XVIII століття[3].

Церква в Ботьках існувала ще до надання селища Івану Сапізі[2], який, власне, помер у Ботьках і був похований у цій церкві у 1517 році[2][9]. На його могилу була покладена надмогильна плита з написом тодішньою книжною мовою, перенесена пізніше з його тілом до замкової церкви в Кодні. У ботьківській церкві були серед іншого Тріоді, надруковані у 1480-х роках у Кракові. До XIX століття церква залишалася дерев'яною[2].

Сучасну муровану церкву у Ботьках побудовано у 1820 році тогочасним власником Яном Потоцьким. У 1847 році ботьківська парафія Успення нараховувала 1803 парафіян. До парафії належали, зокрема, такі навколишні села як Бодаки, Дубно, Кнориди, Ольшево, Ондріянки, Старе Село, Якубово. У 1929 році парафія в Ботьках нараховувала 2315 парафіян, які проживали в містечку і селах Дубно, Нурець, Шешили, Детинне, Кнориди, Старе Село, Ондріянки, Жолотьки, Сільники, Вандалін[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. а б в г д е ж и к Юрій Гаврилюк. Наші міста і села Словник // Над Бугом і Нарвою : часопис. — 1995. — № 1-2 (17-18). — С. 27. — ISSN 1230-2759.
  3. а б в г Гаврилюк Ю. Ботьки // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — 10 000 прим. — ISBN 944-02-3354-X.
  4. Wieś Boćki (podlaskie). Polska w liczbach. Архів оригіналу за 11 листопад 2017. Процитовано 6 листопада 2018.  (пол.)
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересень 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 
  6. а б Іван Парнікоза (22 квітня 2016). Дорогичин – Данилова твердиня на Підляшші. ХайВей. Архів оригіналу за 3 листопад 2018. Процитовано 6 листопада 2018. 
  7. Юрій Гаврилюк. Підляшшя через тисячоліття. http://zup.podlasie.pl. Союз українців Підляшшя. Архів оригіналу за 7 листопад 2018. Процитовано 6 листопада 2018. 
  8. Боцьки // «Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона». — 1908—1913. (рос.) -
  9. Юрій Гаврилюк (2009 X 28). З Кодня Штрихи до історії руського роду Сопігів. http://www.przegladprawoslawny.pl/. Sami o Sobie. Процитовано 6 листопада 2018. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ботьки