Бочкарьова Наталія Володимирівна
Наталія Бочкарьова | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Наталья Владимировна Бочкарёва | ||||
Наталія Бочкарьова в 2021 році | ||||
Ім'я при народженні | рос. Наталья Владимировна Бочкарёва | |||
Народилася |
25 липня 1980 (43 роки) Горький, РРФСР, СРСР | |||
Громадянство | Росія | |||
Діяльність | акторка, ведуча, співачка, телеведуча | |||
Alma mater | Нижньогородське театральне училищеd | |||
Роки діяльності | 1998 — тепер. час | |||
Діти | Іван Борисов, Марія Борисова | |||
IMDb | nm4284119 | |||
| ||||
Наталія Бочкарьова у Вікісховищі |
Бочкарьо́ва Ната́лія Володи́мирівна (нар. 25 липня 1980, Нижній Новгород, РРФСР) — російська актриса театру і кіно, телеведуча, співачка, режисер, співачка, художник[1].
Засновник дитячої школи-студії, спрямованої на розвиток творчих здібностей у віці від 4 до 17 років[2]. Є ученицею РГХПУ ім. С. Г. Строганова, а також членом Євразійського союзу художників[3].
Життєпис[ред. | ред. код]
Дитинство[ред. | ред. код]
Наталія Бочкарьова народилася 25 липня 1980 року в місті Горькому (нині Нижній Новгород). У дитинстві артистка відвідувала заняття в школі для балерин, співала в хорі. Але школу для дочки батьки вибрали серйозну (Школа № 129 міста Горького): в старших класах Наталя вже вивчала бухоблік, економіку, готувалася стати підприємцем. В інтереси школярки входили модельний бізнес і журналістика. Наталя відвідувала всі заходи в місті, роблячи статті на цю тему, але в один прекрасний момент познайомилася зі світом кіно. У 16-річному віці Бочкарьова стала студенткою Нижегородського театрального училища.
Сім'я[ред. | ред. код]
Наталія Бочкарьова народилася в звичайній родині. Батько (Володимир) працював в автомобільному цеху, а мати (Валерія) працювала бухгалтером. Через 6 років після народження актриси, на світ з'явилася її молодша сестра Надія. Оскільки батьки постійно були зайняті роботою, Наталю та її молодшу сестру Надю виховувала тітка. У 2001 році від серцевого нападу померла мати Наталії Бочкарьової, а через 5 років в 2006 році з життя пішов і її батько. В цей час Наталя вже вчилася в Москві. Вона змушена була підробляти офіціанткою в нічному клубі" Б2", відсилаючи більшу частину зарплати тітці в Нижній Новгород — жінка виховувала 13-річну Надю. Пізніше сестра переїхала до Наталії в Москву.
Освіта[ред. | ред. код]
Закінчивши школу, Наталя вступила в Нижегородське театральне училище. Дівчинка поступила відразу. Правда, навчання в училищі було нелегким. Багато часу доводилося витрачати тільки на дорогу. Але, незважаючи на таку завантаженість, Наталя встигала підробляти журналісткою в місцевій газеті — вона писала статті про знаменитостей, які приїжджали в Нижній Новгород. Працювати в газеті її умовив колишній афганець, який втратив на війні обох ніг, журналіст за професією. Першу статтю Бочкарьова написала про Євгена Петросяна. Їй вдалося з ним познайомитися, і метр навіть запросив її в Москву, на екскурсію по студії «Сміхопанорами».
Початок театральної кар'єри[ред. | ред. код]
Після закінчення школи-студії МХАТ в 2002 році Наталія працювала в «МХТ ім. Чехова», в спектаклях" Кабала святош", « Зображуючи жертву», і багатьох інших. У Московському театрі-студії Олега Табакова молода актриса була зайнята у виставі" на дні " в ролі Василини. Як і всі актори «Табакерки», вона віддавала 10 % свого гонорару від зйомок у кіно, рекламі та серіалах до бюджетного фонду театру. Після декількох років роботи їй довелося піти з театру — вона відмовилася грати роль жінки-наркоманки, в одній зі сцен розчленовувала свою дочку. «Это шло вразрез с моими принципами», — згадує Наталя.
Творчість[ред. | ред. код]
Ролі в театрі[ред. | ред. код]
«На дні» (М. Горький) — Василиса
Московський Художній театр імені А. П. Чехова
«Зображуючи жертву»
«Кабала святош»
«Трохи ніжності»
«Нуль»
«Остання жертва» (О. М. Островський) — Ірен (Ірина Лаврівна Півокурова)
«Ретро» — Людмила
«Скрипка і трошки нервово»
«Татуйована троянда» — Флора
«Тероризм»
«Я її люблю»
«Результат на обличчя»
Продюсерський центр Сергія Лаврова
«Російське лото». (Режисер А. Бібілюров)
«День Палтуса»
Музичні треки[ред. | ред. код]
2018 р. — «Йди геть» (рус. «Убирайся»)
2019 р. — «Мартіні» (рус. «Мартини»)
2020 р. — «Моя історія» (рус. «Моя история»)
Скандал[ред. | ред. код]
Скандал. У ніч з 28 на 29 вересня 2019 року актриса була затримана за зберігання кокаїну. В ході слідства повністю визнала провину і розкаялася.
20 січня 2020 Преображенський суд Москви призначив штраф в 30 тисяч рублів і припинив кримінальну справу. Дізнавач вказав, що Бочкарьова загладила провину «шляхом переказу коштів у благодійний фонд Євгена Воскресенського»
Санкції[ред. | ред. код]
Бочкарьова Наталія публічно підтримувала путінський режим.[4]
19 жовтня 2022 року додана до списку підсанкційноих осіб України[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Наталья Бочкарева (Русский) . Архів оригіналу за 8 червня 2011. Процитовано 2 січня 2023.
- ↑ Школа-студия Натальи Бочкарёвой — Школа-студия Натальи Бочкарёвой (ru-RU) . Процитовано 2 січня 2023.
- ↑ «Мои строгановские пленэры» выставка картин актрисы театра …. gorodzovet.ru (рос.). Архів оригіналу за 1 січня 2023. Процитовано 2 січня 2023.
- ↑ БОЧКАРЬОВА Наталья Володимирівна - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 25 березня 2023.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №726/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
|