Боян (товариство)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Боян

Боян — назва мережі українських хорових і музичних товариств[1], які діяли в Західній Україні впродовж кінця ХІХ ст. до 1939 р. (до початку Другої світової війни), короткочасно деякі товариства відновили діяльність у 1941—1944 рр. (наприклад, «Дрогобицький Боян»). Перше товариство засноване в 1891 році

Історія[ред. | ред. код]

Назву товариства взято від імені співця, згадуваного у «Слові о полку Ігоревім»[2].

Заснування «Львівського Бояну» стало поштовхом до утворення мережі філій у багатьох містах Західної України. Товариства мали на меті підтримувати розвиток української музичної культури та хорового співу, а також опікувалися музичною освітою та нотодруком. На початках «Бояни» об'єднували аматорів, згодом стали важливими осередками діяльності відомих диригентів, композиторів, музикантів і педагогів. При товариствах діяли хори, музичні школи, нотні бібліотеки та видавництва, оркестрові гуртки. Боянівці влаштовували різноманітні вечори, концерти, конкурси, передовсім, шевченківські.

У 1903 році відбувся установчий з'їзд регіональних «Боянів», який створив Союз співацьких і музичних товариств.

На початках в центрі уваги було збереження і плекання української пісні — ідея, що стала одним із головних поштовхів до утворення хорового товариства «Боян».

Впродовж усієї діяльності «Боянів» тривала полеміка довкола трьох головних питань статусу і мети товариства:

  репертуар — лише українські пісні (народні й авторські) чи широкий обсяг національної та світової хорової та вокально-інструментальної літератури;

  ціль — спів повинен бути одним із засобів розгортання національного руху чи хор покликаний піклуватися про естетичний розвиток музичного мистецтва;

  статус — добровільне аматорське товариство чи професійний хор[3].

Фактично ж, хорове товариство «Львівський Боян» та його філії стали першою в Галичині спробою організувати українську музично-концертну інституцію (в силу традиції та можливостей, у своїй практичній діяльності вона зосередилася, головно, на вокальній творчості).

Перелік товариств[ред. | ред. код]

Крім перерахованих товариств, «Бояни» діяли і в інших містах Західної України, Наддніпрянщини, зокрема, в Києві (1905) та Полтаві (бл. 1910).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія української музики в 6 т. -- Т. 3 [Кінець ХІХ - початок ХХ ст.] Київ: Наукова думка. 1990. с. 330–332. 
  2. Ханик, Л. Р. (1999). Історія хорового товариства «Боян». ЛЬвів. с. 4. 
  3. Людкевич, Станіслав. У сорокліття «Львівського Бояна» (1891–1931). Діло, 1932, чч. 51-54: Львів. 

Джерела[ред. | ред. код]