Бої за Артемівськ
| Бої за Артемівськ | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Війна на сході України | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Україна
|
 Росія
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Василь Крутов Олександр Трепак
|
/ Ігор Стрєлков
| ||||||
| Військові формування | |||||||
 Сухопутні війська |
 Проросійські бойовики
| ||||||
Бої за Артемівськ — епізод російсько-української війни 2014 року на сході України. Збройне протистояння у місті Артемівськ (з 2016 року Бахмут) Донецької області та його околицях між 3-м полком спеціального призначення та російськими терористичними бандформуваннями.
Передумови[ред. | ред. код]
Протягом березня–травня 2014 року в багатьох містах східних, центральних і південних регіонів України відбулися проросійські виступи. Приводом до виступів став процес окупації Росією Криму. Акції відбувалися під російськими прапорами і з проросійськими гаслами, висували широкий спектр вимог — від переходу до федеративного устрою України до закликів розчленування території України і повторення «Кримського сценарію» з входженням до складу Росії.
Проросійські мітинги в Артемівську[ред. | ред. код]
1 березня 2014 в місті відбувся перший масовий проросійський мітинг. Від організаторів мітингу звучали відверто сепаратистські заклики до об'єднання з Росією та проведення референдуму. В цей ж день, над будівлею міської ради було піднято прапор Росії.[1]
Українською владою було організовано вивезення зброї з військових складів поряд з містом з перших чисел березня 2014 року.[2]
Проросійські мітинги продовжувалися до другої половини квітня 2014. Риторика та лозунги не змінювалися, але учасників акцій ставало дедалі менше.[3]
Перебіг подій[ред. | ред. код]
Квітень[ред. | ред. код]
12 квітня міста Слов'янськ і Краматорськ неподалік захопили озброєні російські загони під командуванням Ігоря Гіркіна, колишнього офіцера ФСБ. Того ж дня в Артемівську сепаратистами була проголошена влада Донецької народної республіки[4]. Російські керівники підрозділів вторгнення розраховували на повторення «кримського сценарію».
Для відновлення контролю над Донецькою областю та містом Артемівськ зокрема, 13 квітня 2014 року українська влада розпочала антитерористичну операцію.[5]
19 квітня 2014 року сили 3-го полку спеціального призначення посилили гарнізон арсеналу зберігання стрілецької зброї в с. Парасковіївка.[6]
Олександр Трепак, разом із кількома розвідувальними групами відбув у район міста Бахмут (на той час — Артемівськ). Спільно з підрозділами спеціального призначення Військової служби правопорядку, кіровоградці охороняли Центр забезпечення бронетанковим озброєнням, розташований в Бахмуті (1282-й центр забезпечення бронетанковим озброєнням та технікою — в/ч А2730) та базу зберігання стрілецької зброї в селі Парасковіївка (в/ч А-4176).
24 квітня — відбувся перший штурм (невдалий) сепаратистами військової частини, що була розташована в Артемівську[7].
Травень[ред. | ред. код]
З будівлі Артемівської міської ради було знято українську символіку.
25 травня сепаратистам вдалося зірвати проведення виборів Президента України в місті.[8]
Червень[ред. | ред. код]
7 червня в місті поранили та взяли в полон командувача бази бронетанкових військ Володимира Чоботка. Група Пекаря в кількості 6 чоловік по тривозі виїхала білим цивільним фургоном його діставати. В такій же цивільній машині їм на зустріч виїхала група бойовиків. Заступник командувача групи 3-го полку з позивним Мерзавчик зорієнтувався першим – машину бойовиків розстріляли з автоматів. За кілька секунд було ліквідовано три бойовика, одного поранено та одного взято в полон. Серед вбитих бойовиків виявився «комендант міста Артемівськ» Велес. Група Пекаря забрала зброю та документи бойовиків.[9]
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
1. Перестрілка в Артемівську // 19 червня 2014 |
Розвідгрупа з 8 бійців спецпризначення розпочала операцію з пошуку та евакуації важкопораненого офіцера. Для цього довелося захопити блокпост сепаратистів на в'їзді до міста та утримувати його протягом 3 годин, щоб дати змогу іншій групі евакуювати пораненого на гвинтокрилі. Під час бою, командувач підрозділу Олександр Трепак, отримав вогнепальне поранення ноги, але від евакуації відмовився і протягом двох діб керував відбиттям атак бойовиків на Центральну артилерійську базу озброєння.
|
Ми добре розуміли, що російські найманці намагатимуться заволодіти бронетехнікою та стрілецькою зброєю, тож підготували надійні пости та секрети, морально налаштувалися на зустріч “гостей”[10] | 
|
20 червня відбувся другий штурм сепаратистами військової частини, що знаходилась в місті[11]. Штурм українських складів з боку Горлівки спецпризначенці відбили за допомогою гранатометів. Наступний наступ відбувся за підтримки мінометного вогню, в наступ пішов танк Т-64 та піхота, та й ця спроба не мала успіху. Українські воїни придушили міномет, відсікли піхоту та підбили бойову машину супротивника.
Бої за військові склади в Артемівськ стали одним з перших випадків застосування танків Т-64 з боку російських терористів. Вперше, про наявність на озброєнні бойовиків танків Т-64, захисники бази дізнались ще вночі, з 20 на 21 червня — з танку була розстріляна сусідня з військовою частиною будівля АТП. Після цього випадку українські військові вирішили посилитись і «реанімували» один Т-64 та одну БМП-2 із наявних на зберіганні (всього на базі зберігалось 260 танків Т-64, Т-80 і Т-72, 270 БТР, 227 БМП, 129 БРМ-1К)[12].
Наступного дня після атаки на блокпост № 1 «Рибгосп», 27 червня 2014 року, російські бойовики здійснили масштабну (як на той час) третю атаку на базу[13]. Вночі вони обстрілювали з підствольних гранатометів та стрілецької зброї військові частини, дислоковані в місті[14]. Серед залученої ними техніки був танк Т-64БВ. Захисники бази вели вогонь по ньому із РПГ-18 та РПГ-22, проте підбити його не вдалось і він зміг самотужки покинути місце бойового зіткнення. Водночас відбувався штурм військової частини А-4176, де в результаті бою, був підбитий та захоплений Т-64БВ російських бойовиків[12]. Вилучений у бойовиків танк був перевірений на приналежність: серійний відсутній в реєстрі українських танків, а встановлена акумуляторна батарея належала 205-й окремій мотострілецькій бригаді (Будьонновськ, Ставропольський край, РФ)[15]. Це був один з трьох танків, які були помічені ЗМІ на озброєнні російських терористів на той час[16].
30 червня — четвертий штурм сепаратистами військової частини, що знаходилась в місті[17].
Липень[ред. | ред. код]
Увечері 4 липня бійці батальйону МВС «Артемівськ» здійснили розвідувальний рейд до Бахмута, під час якого відбувся вуличний бій біля будівлі прокуратури, де розміщувався штаб «ДНР», який тривав близько 20 хвилин[18].
Під час бою було обстріляно будівлю прокуратури, внаслідок чого знищено штаб терористів, спалено автомобіль «Газель», а також пошкоджено один із стовпів вуличного освітлення[19].
6 липня 2014 Артемівськ був звільнений підрозділами Національної гвардії та ЗСУ від російських загарбників.
Втрати[ред. | ред. код]
Проросійські сили втратили танк Т-64БВ з бортовим номером 5, його взяли трофеєм українські бійці.
Було захоплено також вогнемет РПО-А «Шмель» російського виробництва з написом «З Росії з любов'ю». За інформацією Міністерства оборони України, цю зброю також було привезено з Росії.[20]
- Трофейний вогнемет РПО-А «Шмель»
Загальний вид. Червень 2014.
Маркування.
Маркування.
Наслідки[ред. | ред. код]
Успішне відбиття атаки бійцями спецпризначення і військовослужбовцями військових частин А2730 і А4176 мало важливе значення, адже в руки бойовиків не потрапили величезні запаси бойової техніки, зброї та боєприпасів, які знаходилися в Центрі забезпечення бронетанкового озброєння в Артемівську і базі зберігання стрілецької зброї в селі Парасковіївка.
За успішне виконання бойового завдання Олександр Трепак отримав звання «полковник», орден Богдана Хмельницького ІІІ ст. та іменну вогнепальну зброю. Військовослужбовці частин А2730 і А4176 не були згадані чи представлені до нагород.
Див. також[ред. | ред. код]
- 2572-га центральна артилерійська база озброєння — (в/ч А4176)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В Артемовске прошел массовый пророссийский митинг.
- ↑ Луганские партизаны: 20 тысяч штыков мы вам гарантируем. KP.RU — сайт «Комсомольской правды». 22 березня 2014. Архів оригіналу за 8 січня 2017. Процитовано 7 січня 2017.
- ↑ 7 лет свободы Бахмута. В этой интерактивной хронике все, что пережил город во время оккупации.
- ↑ В Артемівську сепаратисти на даху міськради підняли прапор "Донецької республіки". Архів оригіналу за 26 червня 2014. Процитовано 18 серпня 2022.
- ↑ РНБО розпочинає масштабну АТО із залученням Збройних Сил - Турчинов. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 18 серпня 2022.
- ↑ Арсенал зберігання стрілецької зброї в Парасковіївці, Бахмутського району. 3polk.info (укр.). Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2018.
- ↑ Військову частину в Артемівську обстрілювали з автоматів та гранатометів. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 18 серпня 2022.
- ↑ Терористи спалили виборчу дільницю в Артемівську. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 18 серпня 2022.
- ↑ (1) Roman Sinicyn - В попередньому пості з відео про штурм та оборону…. archive.fo. 22 жовтня 2017. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 22 жовтня 2017.
- ↑ Головне управління розвідки МО України - “ПОКИ ІДЕ ВІЙНА – БУДУ КОМАНДИРОМ ЗАГОНУ!”. gur.mil.gov.ua. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 24 січня 2016.
- ↑ В Артемівську бойовики штурмували військову частину.
- ↑ а б Михаил Жирохов. ПЯТЬ ШТУРМОВ АРТЕМОВСКОЙ БАЗЫ. Liga.net. Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 4 травня 2016.
- ↑ В Артемівську бойовики штурмували військову частину. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 18 серпня 2022.
- ↑ Українські військові знищили танк терористів та ще один захопили. Міністерство оборони України. 27 червня 2014. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ Міноборони: Захоплений вчора танк в зоні АТО потрапив в Україну з Росії. УНІАН. 29 червня 2014. Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ Ukraine captures 'Russian' T-64 MBT near Donetsk - IHS Jane's 360. janes.com. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 25 жовтня 2014.
- ↑ В Артемівську терористи на танках штурмували військову частину. Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 18 серпня 2022.
- ↑ Силовики знищили штаб "ДНР" в Артемівську. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 червня 2022.
- ↑ Силовики знищили штаб "ДНР" в Артемівську. Українська правда. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 квітня 2018.
- ↑ Значна частина вилучених у терористів зразків озброєння та військової техніки потрапили на схід України з території Російської Федерації. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 21 серпня 2017.
Джерела[ред. | ред. код]
- Кіровоградський рахунок [Архівовано 3 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Історія одного подвигу [Архівовано 26 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Поки іде війна — буду командиром загону [Архівовано 29 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Пять штурмов артемовской базы [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- Спогади спецпризначенця: як відстояли арсенал в Артемівську [Архівовано 1 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Роман Сініцин, Оборона Артемівська. Епізоди // facebook, 21 липня 2016
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||