Бої під Чорнобаївкою
Бої під Чорнобаївкою | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Південний театр воєнних дій російсько-української війни Бої за Херсон | |||||||
Руїни терміналу в міжнародному аеропорту «Херсон» | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
![]() |
![]() | ||||||
Командувачі | |||||||
![]() |
![]() | ||||||
Військові формування | |||||||
![]() |
![]() | ||||||
Військові сили | |||||||
![]() |
![]() | ||||||
Втрати | |||||||
Численна наземна техніка та гелікоптери. | Збиті ракети, 1 безпілотник[2] |
Бої́ під Чорнобаївкою — бої, що тривали з 27 лютого по 11 листопада 2022 року в ході війни Росії проти України біля села Чорнобаївка на Херсонщині. У селі розташовано аеродром, де систематично зазнавала втрат російська армія. Станом на 9 липня ЗСУ 26 разів знищували техніку рашистів. Феномен боїв став темою дискусій низки міжнародних експертів[⇨], а термін (з множини) «чорнобаївки» став ім'ям загальним[3].
Село також стало справжнім мемом[4][⇨].
Передумови[ред. | ред. код]
Чорнобаївка — це село за 10 км на північ від Херсона, де розташовано військовий аеродром, а неподалік — херсонський аеропорт[5]. Чорнобаївка вважається «воротами» до Херсона[6], і його контроль дає стратегічну та тактичну перевагу в разі нападу на Миколаїв[3] — «Херсонсько-Миколаївський операційний напрямок»[7]. В основному це пов'язано з розташованим там аеродромом, який Збройні сили Росії мали намір використовувати як посадковий майданчик під час російського вторгнення в Україну у 2022 році. Саме тому український аналітик Олександр Леменов назвав Чорнобаївку однією з військових цілей Росії під час її війни з Україною[8].
Інші два можливих місця переправи, через мости в Антонівці та Новій Каховці, перебувають у радіусі атак українських реактивних систем залпового вогню «Смерч» та «Ураган», що обмежує пересування[5].
Перебіг подій[ред. | ред. код]
Лютий[ред. | ред. код]
24 лютого сталася ракетно-бомбова атака російських військ на аеропорт біля Чорнобаївки, вона пройшла одночасно з атаками по аеродромах в Борисполі, Озерному, Кульбакіному, Чугуєві, Краматорську[9].
27 лютого російські війська захопили речові склади в Чорнобаївці та передяглися в українську форму, щоб зайти до Херсона та Миколаєва під виглядом ЗСУ[10]. За допомогою «Байрактара» ЗСУ підірвали колону їхньої техніки біля села[11].
Березень[ред. | ред. код]
7 березня вночі[12] було знищено близько 30 гвинтокрилів окупанта, розміщених на аеродромі біля Чорнобаївки, а також наземну техніку та живу силу[13]. Згодом було розгромлено техніку ворога втретє, загалом за день — 49 гвинтокрилів[14].
15 березня внаслідок артилерійського удару ЗСУ, коригованого з «Байрактара»[15] знищено близько 5 російських вертольотів та, ймовірно, пошкоджено ще деяку кількість уламками[16].
16 березня ЗСУ знищили щонайменше 7 гвинтокрилів та 20 КамАЗів, у яких була велика кількість боєприпасів. Також вороги зазнали серйозних втрат в особовому складі[17].
18 березня було знову розбито ворожу техніку, а також ліквідовано передовий командний пункт 8-ї загальновійськової армії Південного округу і командувача армії РФ, генерал-лейтенанта Андрія Мордвічєва[18].
21 березня вночі російські війська з району аеродрому здійснили залпи «Смерчами» по Миколаєву. Атака ЗСУ у відповідь підірвала боєкомплект «Смерча», що пошкодило чи знищило решту пускових установок[19]. Потім російська ракета ППО впала на скупчення російської ж техніки на аеродромі в Чорнобаївці[20].
22 березня ЗСУ увосьме розгромили окупантів[21], в результаті авіаударів знищивши військову техніку й особовий склад ворога.
23 березня ворог був розбитий вдев'яте: знищено установки «Смерч», більшість техніки пошкоджена від розривів боєприпасів[22].
24 березня вдесяте знищено російських окупантів, ліквідовано командувача 49-ї загальновійськової армії РФ, генерал-лейтенанта Якова Резанцева[23].
27 березня ЗСУ 11-й раз вдарили по аеропорту, знищивши військову техніку окупантів[24]. В Чорнобаївці було викрито колаборанта, який відкрито співпрацював з російськими окупантами для утворення окупаційних органів влади[25].
28 березня ЗСУ 12-й раз розгромили окупантів[26][27].
Квітень[ред. | ред. код]
1 квітня окупанти розбиті в 13 та 14 рази[28][29][30].
14 квітня ЗСУ в 15-й раз вдарили по Чорнобаївці, знищивши склади з боєприпасами окупантів[31].
18 квітня ЗСУ в 16-й раз розгромили окупантів у Чорнобаївці, вдаривши по ворожих позиціях РСЗВ і складах, попри низьку хмарність і щільний дощ[32].
24 квітня у 17-й раз ЗСУ розгромили росіян[33][34]
Травень — червень[ред. | ред. код]
2 травня Збройні сили у 18-й раз завдали успішного удару, знищивши склад боєприпасів[1].
12 травня ЗСУ у 19-ий раз завдали удару по скупченню техніки та складах рашистів[35].
15 травня ЗСУ завдали удару по складах, вже вдвадцяте[36].
17 травня українці знищили пально-мастильний склад російських окупантів[37].
29 травня, ввечері, українські військові завдали удар по складах окупантів у 22-ий раз[38].
Липень — серпень[ред. | ред. код]
2 липня ЗСУ нанесли черговий удар по російському складу з боєприпасами[39].
7 липня ЗСУ знову вдарили по російських окупантах у Чорнобаївці, цей удар став 25-м[40].
9 липня радник голови Херсонської ОВА Сергій Хлань повідомив, що ЗСУ вчергове нанесли удар по складу з російськими боєприпасами[41]. Олексій Арестович уточнив, що це був 26 раз[42].
11 липня місцеві жителі повідомили про вибухи в районі аеродрому[43].
13 липня ЗСУ вчерговий раз нанесли удару по окупаційному складу з боєприпасами[44].
28 липня «Українська правда» повідомила про знищення російського складу з боєприпасами. Але в першоджерелі вказано 27 липня[45][46].
3 серпня ЗСУ знищили пункт управління 22-го корпусу чорноморського флоту окупантів у Чорнобаївці[47].
20 серпня 2022 року Сергій Хлань підтвердив інформацію про вибухи снарядів на російському складі у Чорнобаївці[48].
21 серпня українська авіація здійснила 5 ударів по скупченню живої сили, озброєння та техніки армії РФ. Ракетно-артилерійські підрозділи здійснили понад 230 вогневих завдань, внаслідок чого було вражено командний пункт 247-го десантно-штурмового полку 7-ї десантно-штурмової дивізії.[49].
26 серпня Сергій Хлань повідомив про черговий удар ЗСУ по окупаційних військах[50].
31 серпня близько десятої ранку у Чорнобаївці пролунали вибухи у російській військовій частині 34 раз ЗСУ знищили ворога[51].
Наслідки[ред. | ред. код]
Серія поразок російських військ під Чорнобаївкою зробила селу репутацію «проклятого» місця[52], символа знищення російських військ[5]. Вперше вона була широко згадана в контексті війни 27 лютого 2022 року, коли українські військові розгромили там вертольоти та десант окупантів, які намагалися висадитися на аеродромі. 7 березня ЗСУ знищили там же близько 30 ворожих гвинтокрилів, а коли розгромили техніку РФ утретє, склалася громадська думка про тенденцію російських військ зазнавати поразок під Чорнобаївкою[53]. На тему Чорнобаївки як місця, куди ірраціонально тягне ворожі війська, і де вони раз за разом безславно гинуть, з'явилися меми та карикатури[54].
Підстави успіху ЗСУ під Чорнобаївкою вбачаються не лише в розташуванні села та бездарності російського командування, а й у легендарному минулому Чорнобаївки та прилеглих земель. Так, описувалася перемога козацького отамана Чорнобая в XVII столітті над ордою турків і поляків; історія про готську діву-воїтельку IV століття н. е. Хервер, яка боролася з гунами і чий образ використав Джон Толкін у «Володарі Перснів»[55][56]. Чорнобаївку називають українським Бермудським трикутником[56].
Інші місця серійних поразок РФ, Чаплинка Херсонської області[56], та аеродром біля Мелітополя[57], порівнювалося з Чорнобаївкою.
На російському телеканалі «Россия-1» розташуванням Чорнобаївки помилково назвали «трикутник Буча — Ірпінь — Гостомель», тобто, Київську область. На додаток до хибного географічного місця, Буча, Ірпінь і Гостомель тісно розташовані на одній лінії, тож трикутника не утворюють[58].
За даними перехоплених СБУ розмов російських солдат, окупанти панікували від згадки про Чорнобаївку й масово відмовлялися йти у наступ на цьому напрямі[59][60].
Феномен боїв Чорнобаївки[ред. | ред. код]
Феномен[61][62][63][64][65] села Чорнобаївка, де ЗСУ, за повідомленнями української влади, понад двадцять два рази розбивала російські війська, розглядався різними міжнародними експертами.
Російський військовий експерт Юрій Федоров вважає, що аеродром перебуває у так званому пляшковому перешийці[61]. Поруч розташовано міст і це єдина місцевість, через яку є можливість посилати військову техніку та живу силу, а іншого шляху в Росії просто немає[61]. Йому вторить і експерт Національного інституту стратегічних досліджень Микола Замікула:
У них не те щоб великий вибір, вони мають ризикувати. Також можуть бути певні прорахунки в управлінні. Прорахунки під управлінням російського військового контингенту очевидні. Саме зв'язок командування з усіма ланками, своєчасність доповіді та реагування[61]
Військовий експерт Сергій Грабський вважає, що через неможливість передати об'єктивну інформацію Росія ще неодноразово зазнає поразки в районі аеропорту в Чорнобаївці[62].
Український військовий експерт Олександр Мусієнко висловив думку чому росіян тягне до Чорнобаївки, незважаючи на багаторазові невдачі і це викликано просто дотримання наказу[4]:
У росіян так вартує постановка завдань. Наприклад, рухатися у бік Миколаєва. Наказ відданий вищим командуванням, яке особливо над темі місцевих особливостей. У них інші питання: вже знищено 7 генералів та близько 9 полковників, які з 2014 року брали участь у бойових діях проти України
Цитати[ред. | ред. код]
![]() |
Чому вони це роблять? Очевидно, від «великого розуму». Дай Бог, щоб ця ж людина, яка планувала попередні 6 разів, продовжувала так само. Сподіваюсь, вони і далі це робитимуть, а ми їх знищуватимемо. | ![]() |
— Радник міністра внутрішніх справ Вадим Денисенко, [66] |
![]() |
Наприклад, українська Чорнобаївка увійде в історію воєн. Це місце, де російські військові і їхні командири показали себе повністю — такими, як вони є: бездарними, здатними просто гнати своїх людей на забій. Шість разів наші військові знищували окупантів під Чорнобаївкою. Шість разів! І вони все одно приходять туди. | ![]() |
— Президент України Володимир Зеленський, [67] |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Чорнобаївка-18. Українські мінометники ліквідували склад боєприпасів окупантів – відео. Ліга. 2 травня 2022. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 3 травня 2022.
- ↑ Росія почала "мститися" за 12 разів у Чорнобаївці. Gazeta.ua. 29 березня 2022. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ а б Феномен Чернобаевки как он есть. charter97.org (рос.). Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 26 квітня 2022.
- ↑ а б «Там никто не считается с человеческими жизнями». Эксперт рассказал, почему россияне так упорно гибнут в Чернобаевке. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
- ↑ а б в Чорнобаївка. Чому аеродром під Херсоном такий важливий для росіян і став легендою. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Остаповец, Галина (28 березня 2022). “россия собрала резерв для второго штурма Украины”: интервью с военным экспертом о взятии Киева, освобождения Херсона и деблокаде Мариуполя. novyny.live (рос.). Процитовано 26 квітня 2022.
- ↑ Орки похожи на упоротого барана, который таранит крепкие закрытые ворота, разбивая рога. 24 Канал (рос.). Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022.
- ↑ Kapustina, Katya (25 березня 2022). Село Чорнобаївка як феномен війни росії з Україною. Zemliak (укр.). Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
- ↑ Свєженцев, Максим (24 лютого 2022). Заява Генерального штабу Збройних Сил України. Суспільне | Новини (uk-UA). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
- ↑ На Херсонщині окупанти захопили речові склади й переодягнулися у форму ЗСУ. konkurent.ua (укр.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Хроніка війни. 27 лютого. Київ відбиває атаки, світ готує посилені санкції, хакери бʼють Росію — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Під Херсоном захисники знищили кілька десятків ворожих гелікоптерів. LB.ua. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Українські воїни знищили 30 гелікоптерів ворога на аеродромі Чорнобаївка біля Херсону [Архівовано 20 березня 2022 у Wayback Machine.] // АрміяInform. — 2022. — 7 березня.
- ↑ Подробиці бою під Херсоном: українські морпіхи спалили 49 гвинтокрилів, фото. Апостроф (укр.). Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Військові показали відео знищення ворожих вертольотів в Чорнобаївці. LB.ua. 18 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Підраховано втрати росіян після удару по аеропорту Херсонщини. Мілітарний (31 березня 2022). 16 березня 2022. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ У ЗСУ показали розгром російської авіації під Херсоном: промовисті фото. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ І знову Чорнобаївка. Цього разу ЗСУ знищили російський командний пункт [Архівовано 20 березня 2022 у Wayback Machine.] // Суспільне Новини. — 2022. — 19 березня.
- ↑ Суспільне (22 березня 2022). Чорнобаївка: на аеродромі увосьме завдали удару російським військам. Суспільне | Новини (uk-UA). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Восьмий удар по Чорнобаївці: його здійснили самі ж російські окупанти. Громадське радіо (укр.). Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Арестович пояснив феномен Чорнобаївки. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
- ↑ "Було яскраво": ЗСУ вдев'яте вдарили по окупантах в Чорнобаївці. ТСН.ua (укр.). 23 березня 2022. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
- ↑ У Чорнобаївці було знищено командувача 49-ї загальновійськової армії рф. Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Чорнобаївка - 11:0: Арестович повідомив, що ЗСУ вчергове вдарили по окупантах. ТСН.ua (укр.). 27 березня 2022. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
- ↑ У Чорнобаївці чоловік публічно співпрацював з окупантами. Йому загрожує до 15 років в'язниці. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ 12:0 на користь України: ЗСУ вчергове розбили окупантів біля Чорнобаївки - Олексій Арестович. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022.
- ↑ Чорнобаївка без русні. chornobaivkawin.com.ua. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ 13 раз Чорнобаївка - Віталій Кім. Апостроф.ua (Українська). Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
- ↑ 13-0 Чорнобаївка! Олексій Арестович. Обозреватель.com (Українська). 1 квітня 2022. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
- ↑ Богданьок, О. Чорнобаївка 14:0. Арестович повідомив про чергову атаку військ РФ на аеродром під Херсоном [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Суспільне Новини. — 2022. — 2 квітня.
- ↑ ЗСУ 15-й раз успішно вдарили по Чорнобаївці: Арестович показав відео. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
- ↑ ЗСУ в 16-й раз розгромили окупантів у Чорнобаївці. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
- ↑ Серіал «Чорнобаївка» 17 серія. tsn.ua (Російська). Архів оригіналу за 24 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
- ↑ Чорнобаївка-17: Арестович повідомив про новий великий успіх ЗСУ на Херсонщині. obozrevatel.com (Російська). Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
- ↑ Сергій Чудновцев (13 травня 2022). За крок до ювілею. У Чорнобаївці в 19-й раз розгромили скупчення техніки окупантів. НВ. Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
- ↑ Вікторія Бедрак (15 травня 2022). Ювілейний. ЗСУ завдали 20-го удару по окупантах у Чорнобаївці. НВ. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
- ↑ Ольга Глущенко (17 травня 2022). Біля Чорнобаївки знищено ворожий склад пально-мастильних матеріалів – ОК "Південь". Українська правда. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 31 травня 2022.
- ↑ Чорнобаївка 22: ЗСУ знищили склад з боєприпасами окупантів. Дзеркало тижня. 30 травня 2022. Архів оригіналу за 30 травня 2022. Процитовано 30 травня 2022.
- ↑ Ольга Гринько (2 липня 2022). ЗСУ знищили три склади із боєприпасами окупантів на сході України. Zaxid.net.
- ↑ ЗСУ ударили по скупченню російської техніки в Чорнобаївці. Вже в 25-те. РБК-Украина (рос.). Процитовано 7 липня 2022.
- ↑ Андрій Стець (2 липня 2022). ЗСУ знищили склад російських боєприпасів в окупованій Чорнобаївці. Zaxid.net.
- ↑ Євгеній Василенко (10 липня 2022). Внаслідок удару ЗСУ по Чорнобаївці загинуло кілька старших офіцерів РФ — Арестович. НВ.
- ↑ У Херсоні повідомляють про вибух у районі аеродрому. Укрінформ. 11 липня 2022.
- ↑ Єлизавета Кумбер (13 липня 2022). Українські сили атакували скупчення окупантів у Чкаловому та завдали удару по Чорнобаївці — ОК Південь. НВ.
- ↑ Анастасія Калатур (28 липня 2022). ОК "Південь": ЗСУ знищили склад боєприпасів у Чорнобаївці. Українська правда.
- ↑ ОК "Південь". Фейсбук. 28 липня 2022.
- ↑ ЗСУ знищили в Чорнобаївці штаб чорноморського флоту — подробиці від ОК «Південь». stopcor.org. 4 серпня 2022.
- ↑ Максим Царук (20 серпня 2022). "Ще навіть не стемніло": біля Чорнобаївки знову пролунали вибухи. Дзеркало тижня.
- ↑ На півдні ЗСУ уразили штабний пункт, склади боєприпасів і знищили 75 російських окупантів. Дзеркало тижня. Процитовано 1 вересня 2022.
- ↑ ЗСУ вкотре вдарили по окупантах у Чорнобаївці та по Антонівському мосту. ТСН. 26 серпня 2022.
- ↑ "Портал ЧБ знову відкрився": у Чорнобаївці ЗСУ вгатили по військовій частині окупантів. ТСН. 31 серпня 2022.
- ↑ "Це місце прокляте": народний "Netflix" зняв трейлер про Чорнобаївку – курйозне відео. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Чорнобаївка чекає на російських "туристів": чим вражає легендарне село-мем. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ «Чорнобаївська різня» в інтернет-мемах українців. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ «Містичний трикутник» Чорнобаївки не просто так: історія та легенди. Гард.City (укр.). Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ а б в Чорнобаївка під Чаплинкою. Нова Каховка.City (укр.). Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ «Друга Чорнобаївка». Яка російська техніка була на аеродромі Мелітополя до удару ЗСУ?. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Пропагандист Соловйов зганьбився з Чорнобаївкою, шукаючи її під Києвом (відео). РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ В окупантів починається паніка від однієї згадки про Чорнобаївку (аудіо). SSU (укр.). Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
- ↑ Масова паніка. Окупанти відмовляються наступати в напрямку Чорнобаївки, - СБУ. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
- ↑ а б в г «Путин готовится к последнему решающему бою в Украине» — военный эксперт. Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
- ↑ а б Военный эксперт объяснил феномен Чернобаевки. Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
- ↑ Феномен Чернобаевки как он есть без «магии фейсбука». Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
- ↑ Десятый раз. В чём феномен легендарной Чернобаевки. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
- ↑ Феномен Чернобаевки
- ↑ Від «великого розуму» окупантів, — радник глави МВС про феномен Чорнобаївки // 24 канал. — 2022. — 19 березня.
- ↑ Що більше Росія застосовує терору проти України, то гірші наслідки для неї — звернення Президента Володимира Зеленського // Офіс Президента України. — 2022. — 20 березня.
Джерела[ред. | ред. код]
- Родак, К. Побачити Чорнобаївку і вмерти // Zaxid.net. — 19 березня 2022
- Козубенко, О. «Чорнобаївська різня» в інтернет-мемах українців [Архівовано 19 березня 2022 у Wayback Machine.] // АрміяInform. — 19 березня 2022
- Кирилл Данильченко, Залечь на дно в Чернобаевке [Архівовано 14 квітня 2022 у Wayback Machine.](рос.) // site.ua, 22 березня 2022