Бражник скабіозовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бражник скабіозовий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Надродина: Bombycoidea
Родина: Бражникові (Sphingidae)
Рід: Hemaris
Вид: Бражник скабіозовий
Hemaris tityus
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Вікісховище: Hemaris tityus
Віківиди: Hemaris tityus
EOL: 864386

Бражник скабіозовий (Hemaris tityus) — вид комах з родини Бражникові (Sphingidae).

Поширення[ред. | ред. код]

Європа, південний Урал, Кавказ та Закавказзя, західна Азія, західний Казахстан, західний Сибір.

В Україні зустрічається майже повсюдно. У деякі роки місцями, наприклад, у Луганському ПЗ, нерідкісний вид, але загалом зустрічаються лише поодинокі особини.

Морфологічні ознаки[ред. | ред. код]

Розмах крил — 29-33 мм. Статевий диморфізм невиразний. Метелик з товстим тілом та порівняно невеликими прозорими крилами. Лише вздовж зовнішнього краю крил є досить вузька іржаво-бура крайова облямівка. Черевце пухнасте, з чорними та бурими перев'язками, на кінці черевця є щіточка з темних видовжених лусочок.

Особливості біології[ред. | ред. код]

Зустрічається на узліссях та лісових галявинах, ярах з чагарниками, рідколіссях, на різнотравних луках. Упродовж року розвивається 1 генерація. Літ імаго триває з кінця квітня до липня, метелики активні вдень, живляться нектаром квітів. У сприятливі роки можливий розвиток другої генерації (літ метеликів — у липні-серпні). Гусінь розвивається з травня до серпня на трав'янистих рослинах: свербіжниці, черсаку, скабіозі, підмареннику та на чагарниках (жимолості). Лялечки зимують у ґрунті, іноді на поверхні ґрунту серед рослинних залишків.

Загрози та охорона[ред. | ред. код]

Загрозами є знищення природних біотопів, застосування пестицидів, випалювання трави.

Як компонент біоценозу пасивно охороняється у заповідниках півдня України, зокрема у Луганському ПЗ. Доцільним є створення ентомологічних заказників у місцях постійного перебування виду.

Посилання[ред. | ред. код]